Міжнародний кримінальний суд може розглянути можливість притягнення до відповідальності українських високопосадовців без ратифікації Україною Римського статуту, - вважає суддя міжнародного трибуналу щодо колишньої Югославії Василенко.
Міжнародний кримінальний суд може розглянути можливість притягнення до відповідальності українських високопосадовців за злочини проти людяності без ратифікації Україною Римського статуту, - вважає юрист-міжнародник, суддя міжнародного трибуналу щодо колишньої Югославії Василенко.
Водночас правник наголошує, що міжнародний суд над українськими високопосадовцями має бути лише додатком до національної системи правосуддя.
"Держава, яка не є учасником Римського статуту, може подати разову заяву і визнати обов'язкову юрисдикцію Міжнародного кримінального суду (МКС) щодо конкреної ситуації та конкретних злочинів проти людяності, вчинених в конкретний часовий період", - пояснив Володимир Василенко.
Для цього до секретаря Міжнародного кримінального суду має звернутися український МЗС, а Генеральна прокуратура України - до прокурора МКС із проханням провести розслідування.
Далі прокурор МКС має встановити, чи підпадає справа під юрисдикцію суду, і визначити коло осіб, яким треба пред'явити звинувачення у скоєнні злочинів.
При цьому, як твердить пан Василенко, звертатися до МКС "треба з доведеними фактами, а не із переліком осіб".
Український правник, який брав участь у міжнародному трибуналі над найвищими посадовцями колишньої Югославії, каже, що розгляд справи у МКС може бути досить тривалим.
"Складається враження, що є очікування, що суд покарає усіх і негайно. Це далеко не так. Суд має свої критерії прийнятності тієї чи іншої справи. Справи порушуються лише проти високих посадових осіб. Суд розглядає справи і починає розслідування у тих випадках, коли конкретна держава не бажає чи нездатна сама у себе вдома провести розслідування і покарати винних", - каже Володимир Василенко.
Доповнення, а не заміна
При цьому правник наголошує, що МКС має лише доповнювати національну судову систему, а не замінювати її. На його думку, чесний та ефективний суд над тими, кого обвинувачують у злочинах проти людяності під час масових акцій протесту в Україні, може відбутися і в самій України.
Для цього, каже юрист, потрібно ухвалити зміни до закону про судоустрій, і створити спеціальну судову інстанцію - окрему судову палату у Вищому спеціалізованому суді з цивільних та кримінальних справ, яка б розглядала будь-які злочини проти людяності.
Правник вважає, що для роботи у цій палаті можна знайти "правників, до яких немає запитань", попри загальну зневіру у якості судової системи в Україні.
Водночас Володимир Василенко наголошує, що міжнародний трибунал має таку незаперечну перевагу, як незаангажованість. Проте передбачає досить тривалий розгляд справи, вимагає особистої присутності обвинувачених і розглядає справи лише проти вищих посадових осіб.
Відтак, рядові виконавці побиття, викрадення і розстрілу учасників протестів не будуть притягнуті до відповідальності, навіть, якщо суд у МКС відбудеться, - каже пан Василенко.
Що з ратифікацією "Римського статуту"?
Володимир Василенко також вважає, що Україна має ратифікувати Римський статут, яким засновано Міжнародний кримінальний суд та визначені принципи його діяльності, попри те, що у Києва є і можливість одноразового звернення до МКС без ратифікації цього статуту.
Проте, наголошує юрист-міжнародник, це має бути зроблено у повністю законний спосіб, враховуючи передісторію, що має цей документ в Україні.
У січні 2000 року його було підписано українською делегацією за дорученням президента Леоніда Кучми. Але коли справа дійшла до ратифікації документу, в країні вже вирували пристрасті, пов'язані із зникненням Георгія Гонгадзе і касетним скандалом.
Згодом президент звернувся до Конституційного суду, який, врешті-решт, вирішив, що для ратифікації потрібно внести незначні зміни до української Конституції.
Саме ці зміни і мають бути зроблені зараз, переш, ніж ратифікувати Римський статут - переконаний Володимир Василенко. Він також називає зареєстровані нині у парламенті пропозиції щодо ратифікації статуту "популістськими" і такими, що згодом можуть поставити під сумнів законність процедури ратифікації Римського статуту Україною.
25 лютого Верховна Рада ухвалила заяву про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності вищими посадовими особами держави, які привели до особливо тяжких наслідків і масових вбивств громадян під час мирних акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року.
У цій заяві парламент закликав Міжнародний кримінальний суд притягти до відповідальності найвищих посадових осіб України, зокрема, президента Віктора Януковича, міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка та генерального прокурора Віктора Пшонку.