У світі гадають, куди піде президент РФ далі.
Чому Путін відмовився від західного курсу – Atlantico
Володимир Путін відмовився від спочатку прозахідного курсу на користь антизахідного «євразійського» проекту через другу війну в Іраку в 2003 році (була націлена на повалення світського, націоналістичного і проросійського режиму Саддама Хусейна) і західну підтримку першої антиросійської революції в Україні в 2004 році, яка отримала назву «помаранчевої», вважає французьке видання.
Дві цих події переповнили і без того вже «непорожню» чашу терпіння, оскільки в 1990-х роках Росії довелося миритися з розділом союзної і братської православної Сербії. Все це відбувалося в кращих традиціях розчленування колишньої Югославії, метою якого було полегшення розширення НАТО на схід і формування прозахідних мінідержав (Македонія, Боснія, Хорватія, Чорногорія, Косово і т.д.), пише видання.
Оточення Росії американськими та натовськими силами (основою для нього стали війни в Іраку і Афганістані), заблокований вихід в Індійський Океан, Перська затока і Середземне море, входження в ЄС і / або НАТО держав, які прагнули покарати Росію за радянську окупацію (Прибалтика, Польща, Чехія, Словаччина), - все це остаточно переконало Путіна, що Захід дотримується стратегії стримування його країни, вирішальним «доказом» чого став американський проект розгортання в Центральній Європі «спрямованої проти Росії системи протиракетної оборони», додає видання.
У що вірять росіяни – Standpoint
За останнє десятиліття антизахідництво стало, напевно, найважливішим фактором у розвитку нової російської ідеології, впевнене британське видання.
Безумовно, воно користується популярністю. За даними опитування Інституту Геллапа, понад 60 відсотків російських громадян вважають, що Сполучені Штати представляють найбільшу загрозу миру в усьому світі. Іранців і громадян більшості арабських країн, котрі вважають так, в три рази менше. Відповідаючи на питання про те, де вони хотіли б жити, якщо не в Росії, переважна більшість росіян віддають перевагу США. Але такі протиріччя швидше виняток, ніж правило в сильнішому антиамериканізмі, зазначає видання.
Чим же пояснюється така широка привабливість антизахідництва? Певною мірою це результат російської схильності вірити в теорії змов. Значну кількість прихильників таких теорій можна знайти в будь-якій країні, включаючи Європу і США, але в Росії та на Близькому Сході їх особливо багато. Напевно, це пов'язано з певними періодами в російській історії, такими як сталінізм, коли ці теорії висувалися і підтримувалися державою, стаючи складовою частиною офіційної пропаганди. Захід звинувачують не тільки в розпаді Радянського Союзу, а й у низці цілком конкретних подій, таких як ядерна катастрофа в Чорнобилі в 1986 році і аварія російського підводного човна «Курськ» у 2000-му. Такі конспірологічні теорії підкріплюються більш-менш систематичною пропагандою в російських засобах масової інформації. Досить навести кілька прикладів, зазначає видання.
Франція не продасть Росії «Містраль»? - Le Monde
У рамках обговорення санкцій проти Росії міністр закордонних справ Франції Лоран Фабіус згадав (нехай і досить несміливо) можливість заморозки поставок двох бойових кораблів типу «Містраль», які замовила Москва в 2011 році. Будівництво цих судів у Сен-Назер дозволило створити в країні 1000 робочих місць, пише французьке видання.
Питання про можливе заморожування «постане в жовтні», коли в Росію повинні відправити перший корабель, заявив у четвер міністр оборони Франції Жан-Ів Ле Дріан. «На цих кораблях немає зброї, вони стануть військовими суднами тільки після прибуття в Росію», - зазначив він в ефірі RMC - BFMTV, наголосивши, що частина корпусу була вироблена в Росії. «Як би там не було, Лоран Фабіус абсолютно правильно озвучив цю загрозу», - заявив він. Росія ж відповіла, що буде до кінця відстоювати свої права в разі розриву контракту.
Європейський шопінг Путіна - L'Espresso
Після компаній Saras Моратті і Erg Гарроне настала черга Pirelli. Володимир Путін, який забрав назад Крим, продовжує шопінг на континенті, в тому числі і в Італії. Санкції Заходу не завдали шкоди олігархам, оскільки ставки в грі дуже високі, пише італійське видання.
Його називають Дартом Вейдером на честь головного героя кіноепопеї «Зоряні війни», бо сила Володимира Путіна змусила світ схилитися до його ніг. Хто бував у Москві до падіння Берлінської стіни, розповідає, що Ігор Сечин, агент КДБ, що служив тоді в Африці, займав вищу сходинку на службовій драбині порівняно з російським президентом, які служили в ті часи в Східній Німеччині, зазначає видання.
Тільки після переходу на політичне поприще на початку дев'яностих років кремлівський цар піднявся по ієрархічній драбині вище за Сечина. Путін тримає Росію і оточення, включаючи Крим, в залізному кулаці, а номер один російської державної нафтогазової компанії «Роснефть» Сечин поширює свій вплив на всю планету, купуючи все, що можна. Тільки за останні тижні в його сіті потрапили відділ брокерських операцій з нафтовими продуктами в банківському холдингу Morgan Stanley, зона пошуку вуглеводнів в лісах Амазонії, в басейні Солімойнс, аеропорт столиці Киргизії Бішкек і, нарешті, такий ласий шматок італійської промисловості, як Pirelli, пише видання.
Росія санкцій не боїться - USA Today
Санкції проти кола наближених осіб російського президента Володимира Путіна не зашкодять йому, однак, за словами місцевих експертів, наслідки цих економічних заходів відчують звичайні росіяни, пише американське видання.
«Російські чиновники та бізнесмени вважають, що ці санкції не завдають особливої шкоди Росії, тоді як більш жорсткі економічні заходи були б проблематичні для самих країн Заходу», - говорить Дмитро Данилов, завідувач відділом проблем європейської безпеки Інституту Європи РАН.
Як зазначає видання, Путін висміяв санкції у п'ятницю, пожартувавши, що він буде «триматися подалі» від 20 людей, які потрапили під санкції. Він попередив, що Росія може теж вжити відповідні заходи стосовно західних чиновників. Він також із солідарності пообіцяв відкрити рахунок у банку «Россия».
За матеріалами inoСМИ.ru