Депутат Держдуми Росії від ЛДПР Андрій Луговий попросив Генеральну прокуратуру перевірити компанію "Яндекс", запідозривши її в порушенні закону про ЗМІ.
Депутат Держдуми Росії від ЛДПР Андрій Луговий попросив Генеральну прокуратуру перевірити компанію "Яндекс", запідозривши її в порушенні закону про ЗМІ.
У своєму листі до генпрокурора Юрія Чайки, текст якого публікує в четвер газета "Комерсант", пан Луговий просить визнати новинний сервіс "Яндекс.Новини" засобом масової інформації.
"Відмінностей між новинами в топі "Яндекса" і новинами, які поширює, наприклад, газета, немає", - цитує "Комерсант" депутата.
В "Яндексі" "Комерсанту" відповіли, що нічого не знають про претензії до них депутата Лугового.
Депутат заздалегідь пригрозив прирівняти "Яндекс" до ЗМІ на законодавчому рівні, якщо зараз прокуратура не знайде порушень у діяльності компанії.
Атака на "Яндекс"
"На наш погляд, немає необхідності повторно ліцензувати заголовки на головній сторінці "Яндекса", оскільки всі вони вже є продуктами ліцензованих ЗМІ", - заявили в компанії на запит газети.
Заступник голови комітету зі ЗМІ в Держдумі Леонід Левін зі "Справедливої Росії" вже підтримав пропозицію колеги Лугового.
"Постановка питання Луговим цілком доречна. Багато людей отримують інформацію з топу новин "Яндекса", але при цьому на самі посилання вони не заходять, чому тоді не прирівняти "Яндекс.Новини" до ЗМІ?" - цитує пана Левіна "Комерсант".
На діяльність "Яндекса", найбільшої російської інтернет-компанії з капіталізацією в понад 12 млрд доларів, наприкінці квітня звернув увагу президент Росії Володимир Путін.
На медіафорумі Об'єднаного народного фронту в Санкт-Петербурзі президент у відповідь на одне з питань заявив, що "Яндекс" на перших етапах своєї роботи піддався західному впливу - ринок відразу відреагував на ці слова, і котирування акцій "Яндекса" впали на 5%.
Тиждень тому стало відомо, що до ради директорів "Яндекса" висунули голову "Ощадбанку Росії" Германа Грефа. Голосування за склад ради директорів відбудеться на загальних зборах акціонерів "Яндекса" 21 травня, і запрошення пана Грефа - це, можливо, спроба компанії зміцнити свої позиції у вищих ешелонах російської влади.
Спеціаліст з інтернету
Депутат Андрій Луговий, якого у Великобританії підозрюють у вбивстві співробітника ФСБ Олександра Литвиненка, регулярно виступає із законодавчими ініціативами з контролю за інтернетом. Багато правозахисників розцінюють їх як спроби прямої цензури і придушення свободи слова.
На початку травня президент Путін підписав закон, ухвалений Держдумою за ініціативою пана Лугового і ще двох депутатів, який зобов'язує популярних блогерів під загрозою штрафів виконувати вимоги закону про ЗМІ - наприклад, перевіряти достовірність інформації, що публікується, припиняти агітацію у "день тиші" перед виборами і видаляти дані, які влада вважає екстремістськими.
Як показує практика, поняття екстремізму російські ФСБ, поліція і суди трактують широко, а часом і відверто довільно.