Конкретної відповіді на питання про те, скільки часу відведено нинішньому парламентові, наразі не знає ніхто.
Після обрання нового президента в кулуарах політикуму заговорили про можливі перевибори Верховної Ради.
Конкретної відповіді на питання про те, скільки часу відведено нинішньому парламентові і як саме з’явиться новий, наразі не знає ніхто.
ВВС Україна з’ясовувала, хто і що впливає на те, чи обиратимуть українці найближчим часом Верховну Раду восьмого скликання.
Слово президента
Найбільший вплив на долю Верховної Ради матиме новообраний президент Петро Порошенко.
Майже всі співрозмовники ВВС Україна серед чинних депутатів погоджуються: якщо він справді захоче розпустити парламент, то дострокові вибори відбудуться. Питання в тому, чи захоче.
З одного боку, Порошенкові перевибори Ради потрібні, аби, скориставшись своїм рейтинговим піком, сформувати в парламенті лояльну до себе більшість. Зараз його підтримує УДАР, частина "Батьківщини" і частина позафракційних. Але цього замало для амбітних планів нового президента.
По-друге, Порошенко не може не зважати на суспільний запит щодо перевиборів парламенту. Квітневе дослідження групи "Рейтинг" (проведене 3-12 квітня, вибірка 1200 респондентів, похибка не більше 2.8%) показало, що ініціативу розпуску Ради підтримують 68% українців, причому протягом останніх півроку цей показник збільшується.
Перевибори парламенту, відповідального, зокрема, за ухвалення "диктаторських законів" 16 січня, були в списку вимог Майдану, який привів до влади нинішню політичну еліту.
Сам Порошенко у ніч після виборів заявив, що "вибори мають відбутися в цьому році".
Однак у парламенті вистачає голосів, які сумніваються, що новообраний президент реалізує цю ініціативу. І називають причини сумнівів.
По-перше, каже Олександр Волков, котрого ще за президентства Леоніда Кучми називали "директором парламенту", – щойно президент оприлюднить указ про перевибори, як депутати роз’їдуться по округах організовувати кампанію, і парламент працювати фактично не буде. Чи потрібно це Порошенкові? Навряд чи.
По-друге, продовжує Волков, витратити на вибори "1.5-2 млрд гривень у той час, як люди копійками здають гроші на армію", є не найкращим способом розпорядитися бюджетними коштами, і голова держави це розуміє.
По-третє, в кулуарах політикуму говорять: якщо депутати, котрі з різних причин не бажають йти на вибори, доведуть президентові, що голосуватимуть за будь-яку його ініціативу, сформувавши в чинному парламенті абсолютно лояльну до нього більшість, то його рішучість розпустити Раду може зменшитись.
В кулуарах парламенту навіть називають, хто може стати модератором у спілкуванні депутатів, котрі не хочуть перевиборів, та президента – йдеться нібито про Володимира Литвина.
Сам пан Литвин у розмові з ВВС Україна тему ймовірних перевиборів коментує лаконічно: "Суспільство в цьому плані рішення вже прийняло. Тепер, я думаю, тим, хто братиме на себе відповідальність за реалізацію цих суспільних настроїв, потрібно буде знайти формальні правові підстави для того, щоб підписати відповідний указ".
Один з членів команди Порошенка каже ВВС Україна, що жодні гарантії створити нову дієву більшість не вплинуть на наміри президента розпустити Раду. "Ми надто добре пам’ятаємо уроки 2005-го", - сумно посміхається він.
Тоді щойно обраний на пост Віктор Ющенко теж стояв перед дилемою, розпускати парламент, ще недавно цілковито лояльний до президента Леоніда Кучми та прем’єра Віктора Януковича, чи не витрачати час на перевибори, повіривши в те, що Рада плідно співпрацюватиме з новою владою.
Вже за кілька місяців президент де факто не користувався підтримкою парламентської більшості, а у березні 2006-го його "Наша Україна" посіла лише третє місце на чергових виборах Ради.
Петро Порошенко, один з найближчих соратників Віктора Ющенка, протягом перших місяців президентства зважатиме на власний досвід тих буремних часів.
Підстави розпуску
Навіть якщо стратегічне рішення про розпуск буде ухвалено президентом, - це лише половина справи. Занадто багато питань, пов’язаних з організацією виборчого процесу, залишатимуться без відповіді.
По-перше, йдеться про підстави для розпуску парламенту. Конституція описує три випадки, коли президент отримує право видати указ про призначення дочасних виборів.
Теоретично сили, зацікавлені у розпуску Ради, - а в кулуарах парламенту в цьому контексті перш за все називають УДАР, – могли б або вийти зі складу коаліції, штучно спричинивши до її розпаду, або ж заблокувати роботу парламенту на 30 днів, аби дати президентові підстави розпустити Раду.
Наразі в УДАРі спростовують чутки про масове написання його членами заяв про вихід з коаліції і пропонують інший шлях вирішення цього питання.
"Найкраще було б, якби Верховна Рада ухвалила політичне рішення про саморозпуск", - каже Павло Розенко з УДАРу.
Така підстава припинення існування парламенту, м’яко кажучи, не зовсім відповідатиме Конституції, але, кажуть в УДАРі, напевно отримає розуміння у суспільстві. Та й незгодна з цим рішенням меншість навряд чи знайде аргументи, аби оспорювати рішення більшості.
А що робити, якщо більшості під рішення про саморозпуск зібрати не вдасться?
"Тоді УДАР пропонуватиме хірургічні заходи. Вони перелічені в Конституції – це або розпад коаліції, або неспроможність парламенту зібратися на засідання протягом 30 днів", – говорить Павло Розенко.
В УДАРі кажуть, що питання штучного розвалу коаліції "наразі не стоїть на порядку денному", однак не виключають, що у разі потреби вдадуться до такого кроку.
Осінь чи весна
Інше питання, котрим переймаються парламентарі, є час, коли доцільно проводити вибори.
"Максимальний термін, до якого український народ згоден нас терпіти, - це початок жовтня", – каже Микола Томенко, депутат від "Батьківщини", котрий на цих виборах був довіреною особою Петра Порошенка.
Співрозмовник ВВС Україна з фракції "Батьківщина" каже, що ймовірніший термін проведення голосування - весна наступного року.
"Треба ухвалити реалістичний бюджет на наступний рік, а в умовах виборчої кампанії це неможливо. Треба закрити цей фінансовий рік, передбачити кошти на вибори. Порошенко це розуміє", – каже він.
Проведення виборів навесні має і інший резон: одразу кілька співрозмовників ВВС Україна в кулуарах парламенту припускали, що вибори найближчим часом можуть привести до Ради потужний загін популістів, зокрема, фракцію непередбачуваного "бронзового призера" президентських виборів Олега Ляшка.
"Порошенкові потрібно знизити градус популізму в парламенті, тому йому вигідно зачекати, поки "хвиля" Ляшка спаде", – припускає джерело ВВС Україна в "Батьківщині".
Однак інше питання, чи рейтинг самого Петра Порошенка втримається на нинішній високій позначці аж до весни.
Питання системи
Предметом дискусії буде і виборча система, на підставі якої проводитимуться наступні вибори. Новий виборчий закон потрібно буде ухвалити в парламенті, і вже зараз очевидно, що зробити це буде нелегко – під куполом Ради представлені прихильники найрізноманітніших виборчих систем.
Петро Порошенко протягом кампанії виступав за застосування на парламентських виборах пропорційної системи відкритих списків. Тож в УДАРі називають її оптимальною і припускають, що за основу можна взяти польський варіант цієї системи.
Однак до ідеї відкритих списків скептично ставляться у "Батьківщині".
"Треба подивитися, що саме нам пропонуватимуть, бо є такі "відкриті списки", які фактично дублюють мажоритарну систему. А "мажоритарка" – це політична корупція, за якої перемагає той, хто роздасть більше гречки", – каже депутат Андрій Павловський.
Юлія Тимошенко особисто виступає за пропорційну систему закритих списків, і, як кажуть співрозмовники ВВС Україна всередині цієї партії, має для цього власні політичні причини.
Річ у тому, що зараз вона має досить обмежений вплив на фракцію своєї партії: вагома частина депутатів "Батьківщини" у ході минулої кампанії відкрито працювала на Петра Порошенка, деякі парламентарі – не вірять у політичні перспективи "срібної призерки" виборів.
В результаті, за словами джерела ВВС Україна у фракції, пані Тимошенко нині опирається на менше половини її нинішнього складу і вважає, що завести до наступної Ради контрольований нею "загін" депутатів вона зможе лише через вибори за закритими списками.
А от Партія регіонів рішуче налаштована зберегти змішану систему. Її партійний рейтинг останнім часом упав, але у низці мажоритарних округів її представники – в основному "міцні господарники" – претендуватимуть на перемогу.
"У нас позиція "залізна". Зараз є тренд на децентралізацію, отже повинно бути посилення територій, а отже в центральній владі мають бути представники цих територій", – каже ВВС Україна один з керівників партії.
Що зі Сходом?
Нарешті немає під куполом парламенту і спільного розуміння, чи варто проводити вибори в умовах збройного конфлікту на Сході.
Найрадикальнішу позицію з цього приводу, схоже, займають в Партії регіонів. Представник її керівництва на умовах анонімності розповів ВВС Україна, що тут розглядають можливість бойкоту виборів у разі, якщо виборці Донбасу – базового регіону цієї партії – не матимуть змоги вільно проголосувати.
"Якщо наш виборець не голосує, нам ці вибори не цікаві. Набрати лічені відсотки і остаточно маргіналізуватися? Краще сконцентруватися на підготовці до місцевих виборів, зміцнитися і "полоскати" київську владу", – каже він.
Тезу про недоцільність виборів до стабілізації ситуації на Сході підтримують і в провладних фракціях.
"Якщо Луганськ і Донецьк, фактично не бравши участі у президентських виборах, не голосуватимуть ще й на парламентських, це буде ще більша делегітимізація для країни. Це дасть Путіну можливість стверджувати, що ці регіони не належать Україні", – каже Микола Княжицький з "Батьківщини".
Однак в кулуарах парламенту можна почути і альтернативну точку зору.
"Вибори президента на Сході проходили? Проходили, хоч, зрозуміло, не в парникових умовах. Так само можна провести і парламентські. Бо якщо ми весь час оглядатимемось на військові дії, то можна ніколи виборів не проводити. Якби Велика Британія не обирала Палату громад тільки тому, що в Ольстері відбувалися якісь речі, там би тридцять років виборів не було", – каже ВВС Україна Володимир Куренной з УДАРу.
Так чи інакше, всі співрозмовники ВВС Україна сходяться на тому, що більше до розуміння того, коли і як наступного разу українці підуть на виборчі дільниці, додадуть події вже одного-двох наступних тижнів.