Українська влада має намір в односторонньому порядку провести демаркацію кордону з Росією. Як вказують експерти, саме такий підхід РФ застосовувала у відносинах з деякими пострадянськими країнами.
Українська влада має намір в односторонньому порядку провести демаркацію кордону з Росією. Як вказують експерти, саме такий підхід РФ застосовувала у відносинах з деякими пострадянськими країнами.
Верховна Рада ухвалила постанову, якою зобов’язала Кабмін в односторонньому порядку провести демаркацію кордону з Росією та обладнати цю ділянку за прикладом зовнішніх кордонів ЄС.
У понеділок рішення про односторонню демаркацію ухвалила Рада національної безпеки та оборони, зобов’язавши уряд забезпечити його "належне інженерно-технічне облаштування". Але його ще має своїм указом затвердити президент України.
Кордон між Україною та Росією - майже дві тисячі кілометрів. Більша його частина навіть не демаркована. Тобто, кордон чітко не позначений на місцевості.
За даними українських силовиків, через кордон з Росією до України прибувають бойовики та озброєння, яке використовується для боротьби з українською армією.
У Москві проти
МЗС Росії офіційно не відреагувало на ініціативу України щодо односторонньої демаркації.
Проте російські політики та експерти виступили різко проти таких дій України.
Зокрема, депутат Державної Думи Росії Олексій Пушков назвав це порушенням норм міжнародного права.
"Одностороння демаркація – це вихід на постійні прикордонні конфлікти з Росією. Російська сторона може таку демаркацію не визнати, хоча б тому, що це суперечить всім нормам міжнародного права", - заявив пан Пушков на засіданні парламенту.
Такої ж думки завідувач кафедрою права МДУ Сурен Авакян.
"Держава має проводити демаркацію за взаємною згодою з іншою стороною. Якщо одна країна йде на подібний крок, то у іншої залишається право не погодитись і не визнати таке рішення", - цитує заяву пана Авакяна агенція "РИА Новости".
"Одностороння демаркація буде пов’язана з цілим комплексом скандалів. Варто зарити один стовп, як інша сторона одразу скаже, що його треба пересунути на 20 метрів, прийде і його зламає. Легше говорити про односторонню демаркацію, ніж її провести", - заявив російській службі Бі-бі-сі політолог Дмитро Орешкін.
Початок делімітації
Перемовини щодо демаркації кордону між Україною та Росією тривали більше двадцяти років.
У 2003 році країни підписали Договір про українсько-російський кордон.
В 2010 році держави нарешті розпочали процес демаркації лінії спільного кордону, коли під час візиту до Києва 17 травня уряди підписали Угоду про демаркацію кордону між Росією та Україною.
Для її виконання була створена спільна українсько-російська комісія, яка до 2014 року погодила план демаркації на ділянці кордону у Сумській та Чернігівській областях.
На початку 2014 року голова Державної прикордонної служби Микола Литвин прозвітував, що у Чернігівській області на місцевості нанесені знаки розподілу на 222 кілометрах кордону, а в Сумській – на 150 кілометрах.
В березні 2014 року представник України з питань оформлення державного кордону Леонід Осавалюк повідомив, що спільна демаркаційна комісія опрацювала всі необхідні нормативно - правові документи для позначення державного кордону на місцевості.
За прикладом Росії
Речник МЗС Євген Перебийніс повідомив журналістам, що Україна має право на односторонню демаркацію кордону й це не суперечить жодному з українсько-російських договорів.
"На жаль, російська сторона свідомо блокує процес демаркації, який розпочався 7 листопада 2012 року відкриттям першого прикордонного знаку в районі стику кордону України, Росії та Білорусі", - заявив пан Перебийніс.
При цьому він нагадав, що Росія використовувала односторонній підхід до демаркації кордону з Естонією, Литвою та Грузією.
Цю позицію поділяє міністр закордонних справ в уряді Миколи Азарова Костянтин Грищенко, який працював на посаді під час укладання Угоди щодо демаркації в 2010 році.
"Тактика проведення односторонньої демаркації відома. Свого часу Російська Федерація проводила односторонню демаркацію з Естонією", - розповів Костянтин Грищенко BBC Україна.
"Звичайно, за інших умов демаркація проводиться спільною комісією й це тривалий процес. Але, враховуючи досвід самої Росії, важко заперечувати, що в нинішніх надзвичайних умовах це є цілком прийнятний спосіб вирішення проблеми наведення ладу на нашому кордоні", - резюмував дипломат.
Його колишній колега, глава МЗС в уряді Юлії Тимошенко у 2007-2009 роках Володимир Огризко, також наводить прецедент односторонніх дії Росії стосовно Естонії.
"Росія в деяких випадках діяла в односторонньому порядку стосовно країн Балтії. Свого часу Росія не домовилась з Естонією про розмежування деяких водних просторів, а тому РФ зробила це в односторонньому порядку", - заявив BBC Україна пан Огризко.
"Дуже довго і напружено йшли переговори навіть про делімітацію кордону – тобто нанесення його на карту, не кажучи про демаркацію. Угода про делімітацію кордону є, ми маємо погоджені карти проходження кордону, тому Україна має всі підстави нанесення цієї лінії на конкретну територію й облаштувати кордон", - вважає екс-міністр.
Експерт з міжнародної безпеки з Національний інститут стратегічних досліджень Галина Яворська у коментарі BBC Україна вказала на кілька причин, які виправдовують рішення України про односторонню демаркацію.
"В умовах ведення військових дій жодні міжнародні зобов’язання не можуть змусити нас відмовитись від закриття кордону. Окрім того, російська сторона фактично відмовляється від демаркації кордону, це теж має враховуватися для правової оцінки ситуації", - вважає експерт.