Перше ж серйозне голосування в Раді ставить під сумнів її ефективність, в гонитві за якою парламент переобирали.
Перший закон через два місяці після обрання Верховна Рада нарешті змогла ухвалити 23 грудня, пише Дмитро Москаленко у №51 журналу Корреспондент від 26 грудня 2014 року.
Від новообраного парламенту чекали як мінімум регулярних засідань у сесійній залі. Власне, саме це і було головним аргументом розпуску попереднього складу. Мовляв, сформований ще за Віктора Януковича депутатський корпус не може ефективно працювати і законодавчо забезпечувати реформи через внутрішні суперечності і саботаж.
Але десять пленарних засідань та один закон – це явно не те, чого очікували від парламенту, обраного в умовах кризи і війни. Передбачалося, що депутати негайно займуться чимось, пов'язаним з економічними, енергетичними питаннями або ситуацією на сході країни.
Парламентарії вирішили почати з відміни позаблокового статусу України. Хоча документ навіть законом назвати складно, швидше декларацією. Це зазначила лідер фракції Батьківщина Юлія Тимошенко.
«Це голосування дорівнюватиме за своїм статусом прийняттю декларації про державний суверенітет України. Тому що справжній суверенітет в Україні буде досягнутий тоді, коли в Україні буде встановлений мир», – сказала вона перед голосуванням.
Кухня напівфабрикатів
У скасування статусу гострої практичної необхідності, крім медіаефекту, не було. У Брюсселі до цього питання ставляться акуратно й обережно, уникаючи заяв, які можуть бути інтерпретовані як запрошення до членства. У штаб-квартирі НАТО вже заявили, що поважають вибір України. Але таку фразу також напевно можна було б почути, якби Київ офіційно вирішив приєднатися до Організації договору колективної безпеки, саміт якої відбувався в цей час у Москві.
«Наші двері відчинені, й Україна стане членом НАТО, якщо вона цього попросить, виконає стандарти і дотримуватиметься необхідних принципів», – йдеться в реакції Альянсу на рішення Верховної Ради.
Не виключено, що ефект планувалося посилити законом про Раду національної безпеки й оборони. Одночасні відмова від фактичного нейтралітету і розширення повноважень РНБО могли створити враження міцної зовнішньої й оборонної політики, що проводиться Президентом. Але законопроект несподівано не знайшов підтримки в депутатському середовищі.
При цьому ті три голоси, яких не вистачило, виявилися з пропрезидентської фракції Блоку Петра Порошенка. А представники Народного фронту, чий лідер начебто не повинен бути зацікавлений у посиленні РНБО і появі альтернативного центру впливу, навпаки, покартали своїх колег, що ще більше заплутало ситуацію.
«Закон провалили через плутанину. З депутатами до ладу ніхто не говорив, не спілкувався, не проводив роботу. Принципового протесту проти документа ні в кого немає. Закон переглянуть, щось додадуть, щось приберуть, і його, швидше за все, приймуть», – сказало джерело в Раді, додавши, що навряд чи вся ця історія була придумана для відволікання уваги від внесеного до сесійної зали проекту бюджету.
Але через спроби уряду прийняти головний кошторис країни пакетом з іншими документами бюджет може очікувати та сама історія, що й закон про РНБО, що фактично підтвердив координатор коаліції Юрій Луценко.
«Грубо кажучи, потрібно було напрацювати напівфабрикати для роботи в сесійній залі, тому що будь-яке голосування з будь-якої постанови і закону без відповідного рішення комітету – це порушення регламенту», – сказав він.
Пакетний комплекс
Без докладного обговорення документ навряд чи пройде голосування. Державний бюджет на 2015 рік став непопулярним заздалегідь завдяки тексту нібито прем'єрського доручення, що з'явився в ЗМІ і віщував соціальний апокаліпсис.
І хоча найстрашніші прогнози на зразок скасування стипендій і т.п. офіційно не підтвердилися, за документом закріпився епітет «антинародний», і це не особливо заохочує депутатів до його сліпої підтримки.
Але без непопулярних рішень бюджет все одно не буде прийнятий, хоча б тому, що на цілому ряді положень наполягає МВФ. До позиції останнього доведеться дослухатися, щоб отримати наступного року довгоочікувані кредити. Усвідомлюючи неминучість «з'ясувань стосунків» з виборцями, в уряді були б не проти уникнути зайвого шуму. Для цього і придумали історію з пакетним голосуванням, яка в залі не пройшла.
«Публічність у розгляді бюджету для бюджетників матиме позитивні наслідки. Якщо за пакетного голосування можна було б провести реальне скорочення соціальних витрат і «розмазати» відповідальність щодо всіх, то тепер розглядати будуть всі правки по одній, а отже, будуть відомі автори кожної з них окремо. Якщо за збільшення фінансування армії напевно проголосує конституційна більшість, то виявитися причетними до скорочень постараються уникнути навіть ті, кому в принципі отримання Україною кредиту вигідно», – пояснює парламентську кухню співрозмовник видання.
Ознайомитися з тим, за що пропонують проголосувати, хочуть партнери по коаліції і наполягають, що мають на це право.
«Ми хочемо, щоб разом з нами над бюджетом ретельно попрацювали фахівці з реанімаційного пакету реформ. Ми розуміємо, що бюджет потрібен країні, але це має бути ефективний, якісний і прозорий бюджет», – сказав народний депутат від Самопомочі Олег Березюк.
Нелюбі друзі
Відсутність відчутних результатів від роботи Ради дала привід говорити про проблеми всередині парламентської більшості, але ще не про її розвал, як встигли проголосити противники коаліції.
«Невеликі фракції, які в коаліцію входять, не поділяють принципи прийняття рішень, а їхня думка з окремих питань практично не враховується. Всередині фракції Блоку Петра Порошенка також не завжди вдається досягти консенсусу», – визнає народний депутат від фракції БПП Віталій Купрій.
Організаційні проблеми всередині об'єднання будуть подолані, однак на виході Рада може отримати якісно нову структуру коаліції, коли сформується ядро впливу, яке працює з партнерами в режимі постійних торгів й умовлянь
Організаційні проблеми всередині об'єднання будуть подолані, однак на виході Рада може отримати якісно нову структуру коаліції, коли сформується ядро впливу, яке працює з партнерами в режимі постійних торгів й умовлянь.
«Такої схеми цілком може стабільно вистачити на певний час. Тим більше, в уряду є річний імунітет завдяки прийняттю його програми», – каже співрозмовник видання, близький до коаліції, додаючи, що не варто розглядати це як узурпацію влади меншістю, про що кажуть окремі депутати.
«Така схема може виявитися навіть ефективнішою, ніж постійний пошук єдиного рішення в умовах, в яких він в принципі неможливий. Нинішня коаліція об'єднує дуже різношерсту публіку, в тому числі і ту, яка перебуває в конфлікті одна з одною. Від з'ясування стосунків їх стримує тільки непопулярність у масах ідеї розборок в парламенті, і поки вони демонструють зовнішню єдність», – додає він.
Закон про «сильну» РНБО і міг знадобитися на випадок, якщо Рада не зможе налагодити регулярну законодавчу роботу, а виконавчій владі потрібна більш широка підтримка і легітимність змін, що проводяться.
***
Цей матеріал опубліковано в №51 журналу Корреспондент від 26 грудня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.