Чи готова Україна довірити захист своїх інтересів добровольцям із інших країн? Відповідь на це запитання шукала DW.
Достовірних даних про кількість іноземців, які беруть участь у конфлікті на Донбасі на боці України, немає. Німецькі експерти говорять про одиничні випадки. Представник Генштабу Збройних сил України Олександр Розмазнін у грудні 2014 року заявив, що "це, певно, тисячі людей, а може, й більше, які зробили свій вибір на користь нашої держави". Перед Києвом постало питання юридичного оформлення діяльності таких осіб. Частіше за все у цьому випадку наводять приклад французького Іноземного легіону.
Не за гроші, а за ідею
Багато з іноземців, які опинилися на боці українських вояків, - кадрові військові. Як, наприклад, командир грузинських добровольців Мамука Мамулашвілі. Тиждень тому його та двох десятків його підлеглих патріарх Української православної церкви Київського патріархату Філарет нагородив медалями "За жертовність та любов до України", деяких - посмертно.
"Ми воюємо за ідею вільної та незалежної України, так само, як воювали за ідею вільної Грузії. Під час абхазького конфлікту в 1990-х років українці дуже ефективно допомогли нам у боротьбі проти окупаційних військ Росії. Обов'язок кожного грузина - прийти та допомогти Україні. Ми не вимагаємо жодного статусу, просто добровольці", - каже Мамулашвілі.
За його словами, грузинів на цій війні - кілька десятків. Як іноземці, вони не можуть воювати окремою бойовою одиницею, тому розкидані по різних українських підрозділах. Неофіційно ж вони називають себе "Грузинський легіон". Колега Мамулашвілі, полковник у відставці Давид Макішвілі вважає, що їхній досвід потрібен українській армії та добровольчим батальйонам: "Я зустрічав бійців із Фінляндії, Норвегії, Данії, Польщі".
Слово за парламентом
Деякі російські ЗМІ називають таких осіб "найманцями НАТО". Але Сергій Згурець, київський військовий експерт та директор інформаційно-консалтингової компанії Defence Express, вважає, що йдеться про нову тенденцію. "Це не найманці, - поділився він своєю думкою в інтерв'ю з DW, - тому що за свою службу вони не отримують грошей". За його словами, на Донбасі воюють і росіяни, і громадяни країн ЄС, які борються за інтереси України та ідею. "Але це питання у правовому полі залишається невирішеним. Вони воюють на власний ризик, часто на межі карного переслідування у себе на батьківщині за участь у незаконних збройних формуваннях", - наголошує експерт.
Валентин Бадрак, голова Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, вважає, що в комітеті Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони найближчим часом можуть з'явитися законопроекти щодо статусу бійців-іноземців. Але, на його думку, проблема полягає в нерішучості парламенту. "Якби Рада була у змозі проголосити курс на професійну армію виключно на контрактній основі, це стало би першим кроком для легітимного утворення іноземного легіону або декількох таких підрозділів", - пояснює експерт.
Воювати за українське громадянство навряд чи будуть
За словами директора Defence Express, частіше за все, коли мова заходить про іноземців, які воюють на території іншої держави, експерти згадують про французький Іноземний легіон. Він - неначе своєрідне "чистилище" для тих, хто бажає отримати громадянство Франції після кількох років служби, зазначає експерт. "Але в нашому випадку люди навряд чи будуть воювати за громадянство України", - зізнається Сергій Згурець.
Колишній вояк батальйону "Донбас", а нині депутат Верховної Ради від об'єднання "Самопоміч" Ярослав Маркевич вбачає в легалізації солдатів-іноземців через отримання громадянства два великих мінуси: українське громадянство дуже важко отримати, окрім того, багато добровольців не бажають відмовлятися від свого нинішнього.
"Якщо людина бажає прийняти українське громадянство, у неї за законодавством є два роки, аби відмовитись від свого. Я зараз допомагаю оформлювати громадянство України вояку мого підрозділу, який де-юре є громадянином Росії. Він у той же час виходить з російського громадянства. Але такий метод не вирішує юридичних проблем для тисяч добровольців, які бажають воювати за Україну", - вважає Маркевич. Нині він вивчає принципи формування та функціонування французького Іноземного легіону і за кілька місяців має намір доправити відповідний законопроект до профільного комітету Верховної Ради.
Хто може служити в українському іноземному легіоні
На думку Сергія Згурця, якби Україна одразу перейшла на професійну армію, то тоді їй потрібні були б лише професійні військові. Але за один-два роки, за його словами, таку армію не створити.
"Тому від початку можна залучати добровольців із солдат та офіцерів-фахівців з гарантією оплати їхньої служби, а з часом парламент визначить їхній офіційний статус. Це можуть бути громадяни Росії, країн Балтії, Казахстану, кавказьких республік, Білорусі, які готові воювати за загальнолюдські цінності", - вважає Згурець.
Водночас, на його думку, більшість політиків та військових в Україні сьогодні сприймають такі ідеї доволі стримано, тому чекати на швидку правову регламентацію у цій галузі поки що не варто.
Джерело: Українська служба DW