Україну зобов'язали виплатити компенсацію люстрованим чиновникам часів президентства Януковича.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) прийняв рішення задовольнити позови відразу п'яти люстрованих чиновників і виплатити їм з держбюджету грошові компенсації і розкритикував український закон Про очищення влади.
Генпрокурор Руслан Рябошапка висловив побоювання, що резонансне рішення ЄСПЛ може стати лазівкою для інших чиновників часів Віктора Януковича, і закликав Верховну Раду відкоригувати чинний закон Про люстрацію. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Що вирішив ЄСПЛ
17 жовтня Європейський суд з прав людини прийняв рішення, яким зобов'язав Україну виплатити грошові компенсації в розмірі від 5,3 тисячі до 6,5 тисячі євро п'яти звільненим за законом Про очищення влади колишнім чиновникам у зв'язку з порушенням їхніх прав.
ЄСПЛ також визнав український закон Про люстрацію менш цільовим і вузьконаправленим у порівнянні з процедурами люстрації, введеними в інших державах Центральної і Східної Європи.
Позови подавали колишній заступник начальника кадрового управління Генпрокуратури В'ячеслав Поляха. У список постраждалих увійшли функціонери з Миколаївської, Чернігівської, Івано-Франківської і Донецької областей, звільнені за законом Про очищення влади. Це Дмитро Басалаєв, Олександр Ясь, Роман Якубовський і Сергій Бондаренко.
Для перших трьох підставою для зняття з посади стала робота на держслужбі в період правління Віктора Януковича. Ще один позбувся посади за те, що невчасно подав заявку про люстраційну перевірку. П'ятий позивач був звільнений у зв'язку з тим, що займав посаду другого секретаря райкому партії в радянський період України.
У своїх заявах позивачі вказували на порушення відразу двох статей Конвенції про права людини - ст. 8 (право на повагу до приватного життя) і ст. 6 (право на справедливий суд).
"Зазначений закон не враховував особисту роль, яку відігравали заявники, а також те, чи були вони особисто пов'язані з недемократичною діяльністю, що мала місце в період правління колишнього президента", - йдеться в рішенні ЄСПЛ.
У цьому відношенні закон в Україні відрізняється від процедур люстрації, які були введені в інших державах Центральної і Східної Європи.
Також суд постановив, що Україна, як держава-відповідач, повинна виплатити заявникам протягом трьох місяців з дати, коли це рішення стане остаточним, п'ять тисяч євро кожному заявнику плюс податки.
При цьому ЄСПЛ відхилив інші вимоги заявників щодо справедливої сатисфакції.
Отже, суд встановив, що право трьох заявників на справедливий суд упродовж розумного строку було порушено, оскільки судові процедури щодо їхнього звільнення вже йдуть понад 4,5 роки і до сих пір не завершені.
Європейський суд також вирішив, що Закон України Про очищення влади застосовується до дуже широкого кола осіб і призвів до звільнення заявників тільки на тій підставі, що вони займали посади на держслужбі протягом більш ніж року за часів президентства Януковича чи на підставі займаних ними посад в Компартії до 1991 року.
Заступник міністра юстиції України, уповноважений у справах ЄСПЛ Іван Ліщина повідомив, що рішення суду ще не набуло чинності, у держави є три місяці на оскарження рішення у Великій палаті ЄСПЛ - і уряд "буде приймати рішення з цього питання".
Позовів буде більше
Закон Про очищення влади щодо чиновників часів Віктора Януковича вступив в силу восени 2014 року. Станом на квітень в Україні люстровано 914 чиновників.
У 2015 році народні депутати звернулися в Конституційний Суд України (КСУ) з проханням перевірити закон на відповідність Конституції, також два подання подав Верховний Суд. Розгляд конституційності закону в КСУ зривався, відкладався або ж переносився на невизначену дату вже кілька разів.
В українських судах люстровані чиновники не змогли поновитися на посаді, оскільки їхніх позовів не приймали, посилаючись на те, що Конституційний Суд так і не розглянув подання 47 нардепів.
"Коли п'ять років тому був проголосований цей закон, ми попереджали про такі наслідки, адже там заклали дуже небезпечні процеси щодо порушення прав людини, і це було тільки питання часу, коли вони проявляться. Тепер наші застереження підтвердив ЄСПЛ", - говорить голова правління української Гельсінської спілки з прав людини Євген Захаров.
Він називає цей закон політично обумовленим, який повністю дискредитував ідею люстрації.
"Це був емоційний і популістський закон, його норми були виписані так, щоб свої залишилися на посаді, а всіх неугодних можна було звільнити", - зазначає Захаров.
Генеральний прокурор Руслан Рябошапка ввечері 20 жовтня в ефірі ICTV заявив, що значна частина люстрованих прокурорів може відновитися на посадах після рішення ЄСПЛ.
Рябошапка вважає, що тепер Верховна Рада, у першу чергу, повинна прийняти рішення згідно з чинним законом Про люстрацію і відповідним чином його відкоригувати, щоб він відповідав європейським стандартам дотримання прав людини.
Генпрокурор зазначив, що кількість прокурорів в Україні на душу населення є однтєю з найбільших у світі, тому очікується скорочення ще "мінімум на 25-30 відсотків".
Експерти також очікують, що якась частина з люстрованих чиновників після рішення ЄСПЛ представить свої скарги до цього суду, щоб спробувати поновитися на посаді і отримати від держави компенсацію за моральну шкоду.
Як зазначає правозахисниця, член Національної ради з питань антикорупційної політики при президенті України Лариса Денисенко в блозі на сайті
DW, рішення ЄСПЛ частково було обумовлене й затяжним мовчанням Конституційного Суду.
"Зараз же у КСУ з'явився впливовий міжнародно-правовий "дах”: можна звучати сміливіше, а на всі звинувачення в заангажованості, боязкості, упередженому ставленні - вказувати на рішення суду в Страсбурзі. Тому можна очікувати, що тепер і КСУ визнає окремі положення закону Про люстрацію неконституційними", - вважає правозахисниця.
Денисенко також побоюється, що згодом частково будуть визнані такими, що порушують права і свободи людини, й закони про декомунізацію і функціонування державної мови.
Зеленський хоче розширити люстрацію
Про те, що український закон Про очищення влади в повному обсязі відповідає європейським стандартам і принципу верховенства права, неодноразово попереджала Венеціанська комісія.
Попередня влада зміни не вносила, а новий президент Володимир Зеленський навіть запропонував розширити люстрацію на чиновників часів президентства Петра Порошенка, зокрема люструвати колишнього президента, усіх колишніх депутатів Ради, членів уряду, генпрокурора, голову СБУ, секретаря РНБО.
У липні Зеленський вніс до Верховної Ради свої пропозиції щодо доповнень до закону Про люстрацію. Правда, у парламенті нового скликання цей законопроект президент поки не перереєстрував.
Разом з тим у нещодавно прийнятому президентському законопроекті про судову реформу йдеться про застосування люстрації до членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів і Державної судової адміністрації, які працювали на своїх посадах з 21 листопада 2013 року до 19 травня 2019 року не менше одного року.
Денисенко називає розширення закону про люстрацію "популістською помстою", оскільки зміна влади в Україні відбувалася відповідно до демократичних процедур і вибори були визнані чесними.
"Ця заява (Зеленського про люстрацію. - ред.) є нічим іншим як популістською помстою: слуга кидає "вторговувані шкури” попередників під ноги народу... Але будь-який закон повинен служити правам і свободам людини, а не виконувати соціальну роль, легітимізувати зачистку чи помсту”, - вважає правозахисниця.