Посол США в Туреччині Френсіс Ріккардоне вступив у заочну словесну перепалку з високопоставленим радником турецького прем'єр-міністра Таїпа Ердогана після того, як висловився на тему свободи слова.
Як повідомляє
Reuters, раніше Ріккардоне вже двічі
отримував попередження від Анкари, яка
просила не втручатися у внутрішні справи
Туреччини. Невдоволення турецької влади
викликали висловлювання американського
посланця на тему арештів турецьких
журналістів. Нещодавно посол США знову
порушив це питання, звернувши увагу на
те, що наміри Туреччини підтримувати
свободу слова в країні й арешти журналістів
суперечать один одному.
"Я вивчив
чудовий вираз: "Bu ne perhiz bu ne lahana tursusu",
- сказав Ріккардоне. У перекладі з
турецької він означає: "Чому ви їсте
мариновану капусту, якщо ви на
дієті".
Відповідь надійшла від
радника турецького прем'єра Фуатьє
Танлая, який в інтерв'ю газеті Aksam заявив:
"Якщо вже всі так захопилися вивченням
турецької, у нас є ще один вислів: "cami
duvarina isemek ". Йому б краще вивчити і цей
вираз".
Озвучену радником прем'єра
фразу можна перекласти так: "мочитися
на стіну мечеті", що в переносному
розумінні означає "потрапляти в
неприємності через чиїсь слова чи
дії".
Відзначимо, що на слова
Френсіса Ріккардоне, який був призначений
послом лише в грудні минулого року,
також відреагував глава МЗС Туреччини
Ахмет Давутоглу, який заявив, що
коментування затримань журналістів з
його боку не було правильним кроком.
Глава ж турецького уряду Таїп Ердоган
раніше назвав американського посла
дилетантом.
Нагадаємо, відносини
між Туреччиною та США зіпсувалися після
інциденту з флотилією свободи у травні
минулого року. Тоді Анкара зажадала
вибачень від Ізраїлю і пообіцяла
підтримувати жителів Сектору Газа.
У
серпні минулого року президент США
Барак Обама заявив Реджепу Таїпу Ердогану
про неприйнятність зовнішньополітичного
курсу, взятого турецьким урядом. Як
повідомляла британська газета The
Financial Times із посиланням на високопоставлених
американських чиновників, під час бесіди
Обама поставив під сумнів вірність
Туреччини союзницьким відносинам,
враховуючи значне зближення Анкари з
Тегераном і конфлікт з Ізраїлем.