Новина про те, що парламент Криму ухвалив у четвер, 6 березня, включити півострів до складу Росії, швидко з'явилася на перших шпальтах всіх провідних медіапорталів світу.
Іноземні ЗМІ уважно стежать за розвитком подій в Україні і прогнозують можливі наслідки такого кроку кримської влади, повідомляє РБК.
Британська газета Telegraph наводить цитату президента Литви Далі Грібаускайте, особливо зазначаючи, що у політика чорний пояс з карате. Президент закликала Євросоюз до активної протидії "відкритої і жорсткої агресії" Росії, зауважуючи, що Москва знову намагається перекроїти карту Європи, як це було після Другої світової війни.
"Першочерговим завданням для європейців є усвідомлення того, що все це дуже серйозно. Це питання зміни кордонів, і якщо ми це допустимо, наступним буде хтось інший", - вважає політик.
Говорячи про можливі санкції, Грібаускайте зазначила, що "потрібно спочатку усвідомити нинішню небезпеку і непередбачуваність Росії".
З іншого боку, Telegraph цитує кримського політичного і громадського діяча Сергія Шувайникова, який заявляє, що рішення про приєднання - це відповідь Криму на безладдя і беззаконня.
"Ми самі буде визначати своє майбутнє", - наполягає Шувайников.
Щодо вказаних заворушень і беззаконня британська Guardian наводить слова голови Асоціації єврейських організацій і громад України Йосипа Зісельса. У відкритому листі Володимиру Путіну він заявив про неправильне уявлення російської влади про ситуацію в Криму.
"Російськомовні жителі України не зазнають принижень і утисків, їхні громадянські права не обмежені. Міркування про "насильницьку українізацію" і "заборону говорити російською", про які багато пишуть в російських ЗМІ, нехай залишаться на совісті їхніх авторів. Ваша впевненість на прес-конференції у зростанні антисемітизму в Україні також не відповідає реальним фактам", - додав Зісельс.
Ймовірну реакцію на рішення кримської влади вивчає німецька газета Die Zeit. Те, що заява парламенту Криму щодо вступу у склад Росії і з перенесення дати референдуму зробить вплив на сьогоднішній саміт глав держав у ЄС, видання вважає безсумнівним.
"Так чи інакше, але санкції на зустрічі точно будуть обговорюватися", - наводить газета слова канцлера ФРН Ангели Меркель.
Однак Die Zeit зазначає, що в кулуарах брюссельського саміту дипломати говорять про "м'які" санкції. У першу чергу, це припинення переговорів щодо візового угодою між Росією та ЄС. Очікується, що другою за важливістю темою зустрічі стане питання про вступ України в НАТО.
"Своїм рішенням влада Криму посилює тиск на міжнародних переговірників, які прагнуть до мирного розв'язання конфлікту", - підтримують своїх колег аналітики Spiegel Online.
Однак автори статті намагаються зрозуміти причини того, чому саме зараз стало можливим взаємне зближення Росії і Криму.
"Адже ніколи раніше симпатія Криму до Росії не була такою сильною: соціологічне опитування в 2012 році показало, що лише 38% кримчан виступають за приєднання до Росії. Більшість же - 40% - за розширення автономії", - наголошує Spiegel.
Аналітики видання доходять висновку, що події по всій Україні з кожним днем посилювали антиукраїнські настрої в Криму, подібно до замкнутого кола.
Газета China Daily зазначає, що Заходу варто визнати той факт, що його "упереджене втручання поляризувало Україну і лише погіршило стан справ в країні".
"У перспективі економічне співробітництво та допомога життєво важливі для України в справі вирішення її численних проблем. Українці повинні самі визначити, що для з країни найкраще і вирішити проблеми за допомогою політичного діалогу і переговорів", - зазначає видання.
China Daily наголошує, що США і Європа повинні працювати "з", а не "проти" Росії.
Німецька Frankfurter Allgemeine Zeitung однією з небагатьох проводить детальний аналіз рішення кримського парламенту. Два питання, винесені на референдум 16 березня, пропонують кримчанам вирішити - чи увійде півострів до складу Росії або ж на ньому буде відновлено дію конституції 1992 року.
"Якщо люди дадуть відповідь "так" на питання про повернення конституції, незрозуміло, до чого це призведе на практиці. Формулювання питання неточне, тому може йтися як про розширення автономії, так і про створення незалежної держави", - зазначає газета.
Нарешті, Washington Post на злобу дня опублікував матеріал колишнього держсекретаря США Генрі Кіссінджера. Дипломат висловлює впевненість у тому, що Україна може стати мостом між Сходом і Заходом.
"Мудрі українські політики повинні зробити вибір на користь політики примирення різних частин їхньої країни. На міжнародному рівні їм слід прагнути до положення, аналогічного до позиції Фінляндії. Ця країна не залишає сумнівів у питаннях її жорсткої незалежності, співпрацює із Заходом майже у всіх сферах, і при цьому ретельно уникає ворожих відносин з Росією", - вказав Кіссінджер.