Як складатимуться відносини між Росією і ЄС зі США.
Путін кидає виклик- The Wall Street Journal
У президента Росії Володимира Путіна є давня образа: він глибоко ненавидить Захід за те, що той переміг у холодній війні. Зокрема, він звинувачує США в розвалі Радянського Союзу, називаючи його «найбільшою геополітичною катастрофою 20-го століття», пише американське видання.
Список претензій у Путіна - довгий, і він представив його в повному вигляді 18 березня, коли виголошував промову про приєднання Криму. Йому неприємно те, що він вважає приниженням Росії в 1990-і роки: економічний крах, розширення НАТО з включенням до її складу колишніх членів радянського альянсу - Варшавського договору, згода Росії на договір про обмеження звичайних збройних сил у Європі, який він називає «колоніальним», ігнорування Заходом російських інтересів у Сербії та інших місцях, спроби включити Україну і Грузію до складу НАТО та Європейського Союзу, а також нав'язливі нотації західних країн, бізнесменів і вчених про те, як Росія має вести свої справи вдома і за кордоном.
Путін прагне відродити глобальну міць і вплив Росії, а також втягнути назад на російську орбіту ті незалежні держави, які колись входили до складу Радянського Союзу. Він не проявляє явного бажання воскресити Радянський Союз (бо в такому разі Росії доведеться взяти на себе відповідальність за низку слабких в економічному відношенні країн), однак сповнений рішучості створити російську сферу впливу і панування - політичну, економічну та військову. Для досягнення цих цілей у нього немає грандіозних планів і стратегії, а є просто опортуністичне і безжалісне прагнення. І терпіння.
Європі необхідно зробити висновки - Le Huffington Post
У Європейського Союзу відтепер з'явився сусід з частково невизнаними кордонами, який вже використав військову силу, погрожує зробити це знову та учинить так у майбутньому. Європа прагнула сформувати з Росією стабільні та міцні партнерські відносини, які відповідали б інтересам обох сторін. Тим не менше, вона зіткнулася з державою, яка знову прагне стати великою державою (в минулому вона домоглася цього статусу лише в результаті жахливого гноблення народу комуністичною диктатурою), незважаючи на демографічний спад і громадсько-політичну організацію, що стала причиною витоку капіталів і втечі людей. На додаток до всього за шість років вона двічі використовувала військову силу, пише французьке видання.
Все це ставить під загрозу політику розширення та добросусідства Євросоюзу. Раніше він простягав руку сусіднім народам, яких вабили до нього свобода і рівень життя, але тепер йому потрібно сформувати справжню зовнішню політику з пріоритетом на альянси. У минулому у Європи - як символу верховенства права, мирного вирішення конфліктів, діалогу та багатостороннього підходу - не було ворогів. Зараз він з'явився. Ні, це не російський народ, а режим, який жахається від думки про надання людям свобод і смикає за старі ниточки націоналізму. Тепер Європі слід зробити необхідні висновки.
«Сімка» проти РФ - Bloomberg
Провідні світові промислові держави пригрозили Росії подальшими санкціями, щоб утримати президента Володимира Путіна від нових захоплень української території, і призупинили членство Росії у «Великій вісімці». Зустрівшись вперше після приєднання Криму до Росії, яке відбулося минулого тижня, лідери «Великої сімки» заявили, що не будуть присутні на запланованій зустрічі G8 у Сочі, де щойно пройшли зимові Олімпійські ігри, і замість цього проведуть власний саміт у червні в Брюсселі, передає американське агентство.
«Ми, як і раніше, готові до активізації дій, в тому числі до скоординованих галузевих санкцій, які чинитимуть посилений вплив на російську економіку, якщо Росія продовжить ескалацію напруженості», - йдеться в заяві «сімки», поширеній за результатами роботи в Гаазі. Обидві сторони в українській кризі вчора весь день думали, як чинити далі у зв'язку з тим, що Росія посилює свій контроль над Кримом і зосереджує війська на кордоні з Україною в ході найсерйознішої після розпаду Радянського Союзу конфронтації між Москвою з одного боку, і США із союзниками - з іншого.
«Ми єдині у своїй рішучості змусити Росію заплатити за свої дії», - заявив учора в Амстердамі репортерам президент США Барак Обама, починаючи свою шестиденну поїздку, що включає участь у саміті з ядерної безпеки в Гаазі і зустріч у Брюсселі з керівниками відомств Євросоюзу.
Чи варто боятися сусідам Росії? - Slate
У Грузії і в Криму використовувалися одні й ті ж методи: російське або російськомовне населення говорить про загрозу і кличе на допомогу «батьківщину-мати», Росія відгукується на заклик і користується ним, щоб накласти руку на приналежну суверенній державі територію. У сусідів Росії є всі причини для занепокоєння. Річ у тому, що відразу ж після анексії Криму сепаратистська влада Придністров'я заявила про намір звернутися з проханням про вступ до Російської Федерації. Придністров'я - це регіон з населенням у кілька сот тисяч жителів на території колишньої радянської республіки Молдова, який з 1990-х років окуповують російські війська, пише французьке видання.
У Середній Азії на росіян припадає менше 10% населення за винятком Казахстану, де російське коріння є у 24% громадян. Всесильному президенту цієї багатої на ресурси республіки Нурсултану Назарбаєву є про що задуматися. Хоча він і є союзником Володимира Путіна щодо Митного союзу, який той би хотів перетворити в Євразійський, його позиція щодо Криму вельми обережна. Він абсолютно не хоче показати, що схвалює таку поведінку, яка в подальшому може стати прецедентом. Те ж саме стосується й білоруського диктатора Олександра Лукашенка, який не має нічого проти союзу з Москвою за умови, що зможе зберегти свою владу.
Крім того, найбільші російські меншини перебувають у двох прибалтійських республіках, Естонії та Латвії: приблизно чверть населення або навіть половина в Ризі (в Литві на російських припадає менше 6% громадян). На початку 1990-х років Москва спробувала скористатися цими меншинами, щоб створити перешкоди для входження Естонії та Латвії в НАТО і Європейський Союз. Безуспішно. Прибалтика сильно залежить від Росії, особливо в плані поставок енергоносіїв (звідти йде 100% імпорту газу). При всьому цьому вона почувається не такою вразливою, як Україна, через інтеграцію в західну систему.
Путін об'єднує Європу - Les Echos
«Новому Отцю об'єднання від вдячної Європи». Може, в майбутньому на головних площах держав-членів Євросоюзу з'являться пам'ятники Путіну з подібним хвалебним написом? Хоча в Росії його, безумовно, будуть вшановувати як того, хто повернув Крим «додому», пише французьке видання.
У цьому жарті однозначно є частка правди. Силова акція Росії в Криму зробила більше для зближення точок зору Парижа і Берліна щодо Москви, ніж багато десятків двосторонніх і багатосторонніх зібрань. В Ангели Меркель (а вона розмовляє російською, як і Володимир Путін розмовляє німецькою) склалося відчуття, що російський лідер останні дні систематично намагається обвести її навколо пальця. У Берліні говорять, що Путін не дотримав жодної з обіцянок, які дав Меркель в телефонних бесідах. Може, нове посилення у позиції Німеччини хоча б частково пов'язанез роздратуванням німецького канцлера при вигляді лукавства президента Росії?
Чому американці бачать у Росії ворога - The Washington Post
Нове опитування дослідницького центру Pew демонструє, що 26% американців сприймають Росію як «ворога», а 43% вважають її серйозною проблемою, яка трохи «не дотягує» до рівня «ворога». Іншими словами, 69% опитаних сприймають Росію щонайменше як «серйозну проблему». Лише 22% не згодні з цим, пише американське видання.
Можливо, є й більш яскрава ілюстрація (цих настроїв): опитування CNN/Opinion Research раніше цього місяця продемонструвало, що стільки ж американців - 69% - сприймають Росію як «дуже серйозну» або «помірно серйозну» загрозу США. Це найвищі показники з епохи холодної війни.
Звичайно, заяви про те, що країна є «серйозною загрозою» або «важливою проблемою» - це зовсім не те ж саме, що визнання цієї країни світовою державою. Однак Обама явно мав на увазі, що потенційний негативний вплив Росії у світі обмежений. А американці в цьому не впевнені.
Лицемірство Заходу - The Chronicle Herald
Ситуація в Україні розвивається, і ми з подивом спостерігаємо за лицемірством західних лідерів, які намагаються демонізувати російського президента Володимира Путіна через його кричущу агресію в Криму. Колишній держсекретар США Хілларі Клінтон висловила думку про те, що Путін «живе в іншому світі», оскільки він вважає можливим перекроювати карту Європи. Але ж це та сама Хілларі, яка стояла поруч зі своїм чоловіком Біллом, коли США на чолі з НАТО бомбили в 1999 році Югославію, пише канадське видання.
Передумовою для тієї кампанії став аргумент про необхідність підтримати албанський сепаратистський рух бойовиків в автономному краї Косові. Протягом 78 днів натовські літаки бомбили цілі по всій Югославії, зруйнувавши майже всю систему енергопостачання та убивши в процесі більше 1200 ні в чому не винних мирних громадян.
За матеріалами inoСМИ.ru