Проблема номер один, що стоїть перед Заходом, - уникнути подальшої конфронтації з Росією.
Кінець європейської безпеки - WirtschaftsWoche Heute
Анексувавши Крим, російський президент Володимир Путін, по суті, дощенту зруйнував європейську архітектуру безпеки. Сусіди Росії тепер змушені гадати, кого з них амбіції Путіна з будівництва наддержави можуть торкнутися наступними, пише німецьке видання.
Так розпадається архітектура безпеки, яка забезпечувала мир і безпеку в Європі з часів закінчення протистояння Сходу і Заходу. Для Німеччини з цим пов'язані великі ризики, тому що вона дуже тісно пов'язана з Росією економічними узами і не може собі дозволити в довгостроковій перспективі конфронтаційну політику щодо Москви. Однак тим більший страх перед експансією Росії відчувають її сусіди, наприклад, Казахстан, де проживає велика російськомовна діаспора, чи країни Балтії, повністю залежні від російського газу. Як їм поводитися щодо Верховного Головнокомандувача однієї з найбільших армій світу, який, схоже, відмовляється визнавати кордони суверенних держав? Європа, схоже, безсила. Міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр справляв враження дуже стомленої людини, коли минулого тижня на прес-конференції в берлінському фешенебельному готелі «Адлон» говорив про «найважчу кризу з часів холодної війни». За його словами, через порушення міжнародно-правових норм Європа опинилася на порозі «цивілізаційного регресу». Витівки Путіна в Криму пробудили серед його сусідів «недобрі спогади і страхи». Цей прецедент може означати, «що в Європі будуть поставлені під сумнів і інші кордони». Наступного дня в Брюсселі Штайнмайєр проголосував за посилення санкцій, але висловився проти початку економічної війни з Росією. Інші дивляться на цю ситуацію більш критично. «Йдеться не про багаторічні санкції, а про чіткі і дієві сигнали, - говорить депутат німецького Бундестагу від Християнсько-демократичного союзу Родер Кізеветтер. - Але економіці доведеться взяти в цьому участь, тому що в іншому випадку Путін сприйме це як прояв слабкості Заходу».
Європейці розучилися мислити найпростішими категоріями «сильний-слабкий». Вони забули цю елементарну геополітичну істину за час кризи єврозони. Але в майбутньому Брюсселю знову доведеться впритул зайнятися проблемами європейської безпеки, каже Ян Техау з Європейського аналітичного центру імені Карнегі. Причому, за словами експерта, Європа буде виглядати переконливо, тільки якщо Німеччина, Франція і Великобританія виступлять з єдиних позицій.
Чому Крим - це не Косово - Slate.fr
Крим - це не Косово, що б там не говорив Володимир Путін для виправдання анексії півострова. Він вже користувався прецедентом колишньої сербської провінції в 2008 році після війни в Грузії і відділення від неї Абхазії і Південної Осетії, пише французьке видання.
Оскільки жителі Косова відділилися від суверенної держави в результаті військового втручання, то і у «народу Криму» нібито є право відмежуватися від України, якщо на те його воля. Іншими словами, хоча на початку кризи Росія навіть не визнавала, що відправила солдат на півострів (крім тих, що вже й так перебувають на її морських базах), вона діяла так само, як Захід колись у Югославії. Цей аргумент періодично озвучують в Європі захисники російської політики, які зустрічаються серед представників усіх течій, від ультраправих до ультралівих.
На жаль, для всіх них це порівняння навряд чи доречне.
Росія відновлює СРСР - Дністер
Прем'єр-міністр Румунії Віктор Понта вважає, що ситуація в Криму становить найбільшу загрозу національній безпеці Румунії після 1989 року, коли був скинений комуністичний режим Ніколає Чаушеску.
«Думаю, що ситуація в Криму є найбільшою загрозою безпеці Румунії і всього регіону в цілому після 1989 року. Румунія вперше також усвідомлює, наскільки важливо сьогодні співробітництво з НАТО та членство в Євросоюзі», - наголосив Понта.
Румунський прем'єр висловив при цьому надію, що кримський конфлікт не перейде зі стадії «замороженого» у фазу «гарячого».
Президент Румунії Бесеску впевнений, що головна мета президента Росії Володимира Путіна - відновлення СРСР.
Чи варто боятися війни з Росією? - The Economist
У нас немає підстав побоюватися прямих наслідків війни з Росією, принаймні - в нинішніх обставинах. Війна може бути непростою і дорогою, може - якщо Росія буде опиратися і не визнавати свою поразку - затягнутися довше, ніж ми очікуємо, проте ми не сумніваємося в тріумфальному успіху союзників як на суші, так і на морі, пише британське видання.
Безперечно, цар розпоряджається практично необмеженими людськими ресурсами. Це важлива, хоча й не єдина сировина для війни, і ми можемо з упевненістю припустити, що супротивник не буде його берегти. Однак це його єдина перевага в тому конфлікті, в який він нас втягнув. Він не такий вже й багатий, а по комерції - джерелу багатства - війна серйозно б'є. Його дворяни будуть одночасно позбавлятися селян і стикатися з економічними труднощами. Їм доведеться дорожче платити за іноземні предмети розкоші і дешевше продавати свою сільськогосподарську продукцію. Це одночасно розорить їх і викличе їхнє невдоволення. Аналогічно постраждає і торгівельний стан. Спільний вплив цих двох суспільних груп, швидше за все, буде підштовхувати владу якомога швидше укласти мир.