Геополітична карта світу змінюється.
Чи можна вважати Обаму слабаком? - Politico
Президента Обаму часто критикують за його слабкість у зовнішній політиці, черговим підтвердженням якої стало стрімке погіршення відносин з Росією і криза в Україні. Сенатор Джон Маккейн, один з численних критиків, які приєдналися до наступу на президента, назвав небажання адміністрації Обами забезпечити військовою технікою тимчасовий український уряд «ще однією ознакою слабкості», пише американське видання.
Однак між сильним лідером і мудрим лідером є істотна різниця. Типові сильні лідери - тобто такі лідери, які прагнуть домінувати як у себе на батьківщині, так і в зовнішній політиці - у часи кризи часто виявляються схильними до надмірно бурхливих реакцій, особливо в питаннях застосування військової сили. На щастя, Обамі досі вдавалося цього уникати, пише видання.
Як жити з Росією? - The Washington Post
Західні країни покладали великі надії на наші відносини з Росією після закінчення холодної війни і діяли на основі цих надій. Ми надали Росії мільярди доларів, щоб допомогти їй зробити перехід від комунізму до демократії. Ми створили нові механізми консультування. Ми розширили торгівлю. НАТО дотримувалося своєї обіцянки не розміщувати значний військовий потенціал на території нових членів альянсу, незважаючи на те, що він продовжував розширюватися. Іншими словами, Захід хотів інтегрувати Росію, сподіваючись отримати цілісну, вільну і мирну Європу - і ми досі вважаємо, що така Європа принесе користь усім, пише американське видання.
На жаль, надії на конструктивні відносини з путінською Росією звалилися. Доброзичливо налаштований конкурент перетворився в кращому випадку в недружелюбного противника. Путін не відмовиться від свого прагнення панувати над своїми суверенними сусідами (він робить це в тому числі і для того, щоб зміцнити свій корумпований і автократичний режим на батьківщині), пише видання.
Путін насолоджується перемогою - American Thinker
Обігравши США і Європу в Сирії, Ірані і тепер в Україні, Путін виявився на гребені хвилі, насолоджуючись підтримкою свого народу. Проте всьому цьому скоро може прийти кінець. Безперервний наступ на Україну спантеличив тверезо мислячих представників російської еліти, більшість з яких вважають його необачним, пише американське видання.
Вони, нарешті, зрозуміли, що Путін ставить націоналістичні і імперіалістичні цілі вище від економічних інтересів, і тому вони вже починають нервувати. Російська еліта не готова жертвувати своїми розкішними апартаментами в Лондоні і відпусткою на Лазурному березі заради ідеї «великої держави». Це було цілком звичною справою в епоху Радянського Союзу, але, як ми всі знаємо, часи змінюються, зазначає видання.
Що чекає євро? - Slate.fr
Європейське будівництво продовжило йти своєю чергою, однак це коштувало великих жертв населенню, а майбутнє у багатьох країнах ЄС вимальовується вельми безрадісним. Ця криза виставила на загальний огляд слабкості валютного союзу, які, до речі, ще на самому початку відзначали багато (в першу чергу американські) економістів. Тим не менш, у нас воліли проігнорувати їх, сказали собі, що головне - це рухатися далі, і що недоліки цього процесу можна буде виправити в ході справи, пише французьке видання.
Так, за останні кілька років система управління єврозоною, як у нас зараз прийнято говорити, була відчутно покращена. 15 квітня Європейський парламент затвердив механізм регулювання, який повинен поправити справи банків, що опинилися на межі краху. Це рішення стало останньою цеглинкою в будівлі системи. Однак реакцію на вжиті заходи однозначною ніяк не назвати, зазначає видання.
За матеріалами inoСМИ.ru