Операція Ізраїлю в Палестині навряд чи принесе регіону мир, хоча від блокади і постійних воєн втомилися жителі обох країн, пише Павло Сивокінь у №28 журналу Корреспондент від 18 липня 2014 року.
Після дворічної перерви в Палестині знову війна. На початку липня Ізраїль, чию територію постійно обстрілюють із Сектора Газа, почав військову операцію Незламна скеля проти терористів. Вона тривала лише тиждень: командування Ізраїлю заявило, що операція досягла свого результату – велика частина інфраструктури терористичної організації ХАМАС зруйнована і тому військові дії можна припинити.
Обстріли з кораблів і повітряні удари, які завдавалися по Сектору Газа та інших територіях Палестинської автономії, тривали тиждень і призвели до нового витка протистояння на Близькому Сході.
«Ізраїльське перемир'я означає, що вони знову відновлять економічну блокаду і ми знову залишимося без грошей. У Тель-Авіві нам просто дозволяють постійно жити в бідності», –каже Корреспонденту житель Сектора Газа Мухаммед Мсліх, чий будинок зруйнували ізраїльські літаки ще у 2008 році.
На думку Мсліха, в Секторі Газа не можна не підтримувати ХАМАС, оскільки тільки ця політична сила дає можливість нормально працювати і будувати життя.
До ізраїльської блокади вже всі звикли. Майже половина жителів Палестинської автономії – люди молодше 30 років. При цьому, за даними ООН, тільки 15% палестинців мають вищу освіту, а писати вміють 40%. У ході блокади, що почалася ще у 2008-му, і кількох бойових операцій зруйнована половина шкіл і лікарень автономії.
Самі місцеві жителі розуміють, що ізраїльтяни діють переважно у відповідь на ракетні атаки арабських терористів. Хоча в ХАМАСі Корреспонденту заявили, що не відповідають за дії радикалів і наполягають на мирному вирішенні конфлікту, але готові захищати свою землю всіма засобами. При цьому ніхто не хоче йти на поступки.
Самі місцеві жителі розуміють, що ізраїльтяни діють переважно у відповідь на ракетні атаки арабських терористів. Всі розуміють, що навряд чи палестинську проблему можна буде вирішити в найближчі роки
Ізраїльтяни також опинилися заручниками ситуації. Всі розуміють, що навряд чи палестинську проблему можна буде вирішити в найближчі роки. Жодна зі сторін не погоджується віддати Єрусалим і втратити контроль над територіями.
З 2009 року прем'єр Ізраїлю Беньямін Нетаньяху проводить жорстку політику щодо стримування арабських терористів і не особливо хоче домовлятися з палестинськими лідерами. У відповідь ХАМАС, Бригади мучеників Аль-Акси, Бригади Із-Ад Дін Аль-Кассам та інші екстремістські організації постійно обстрілюють Ізраїль саморобними ракетами.
Зараз, коли Ірак і Сирія загрузли в громадянських війнах, вірус фанатизму може перекинутися і на Палестинську автономію, яка живе в умовах ізоляції вже багато років, і вирішення цієї проблеми поки що не видно.
Всередині і зовні
Блокада Сектора Газа почалася у 2007 році, коли Ізраїль і Єгипет за спільною домовленістю закрили кордони цих територій. Політично блокада стала відповіддю на те, що представники радикального руху ХАМАС прийшли до влади на виборах у Секторі. За кілька років блокада поступово зруйнувала економіку анклаву.
«Всі наші економічні проблеми обумовлені тільки блокадою: вона не дає нам розвивати ні сільське господарство, ні туризм», – каже Корреспонденту посол Палестини в Україні Мохаммед аль-Асаад.
Крім того, блокада не дозволяє розвивати соціальну сферу. Понад 2 тис. палестинців, за інформацією Всесвітньої організації охорони здоров'я, померли, не отримавши необхідної медичної допомоги. У Газі не вистачає лікарів, а виїзд з її території – вельми складна процедура.
На всі аргументи в Ізраїлі заявляють, що виділили Сектору Газа з 2010 року гуманітарної допомоги більш ніж на $ 300 млн, а також постійно направляють туди паливо і електроенергію. При цьому на гуманітарні потреби палестинців більше грошей виділяють тільки у США – близько $ 100 млн на рік.
А ось арабські країни, такі як Саудівська Аравія або ОАЕ, не поспішають підтримувати своїх союзників – розмір їхньої допомоги не перевищує $ 20 млн на рік. При цьому, на думку голови міжнародного аналітичного центру Атлас Томаса Палмера, допомога екстремістським організаціям від арабських монархій вимірюється сотнями мільйонів на рік.
У підсумку до 2014-го ситуація в Секторі Газа склалася своєрідна. За словами Мсліха, електрику там вмикають один раз на день на кілька годин, роботи майже немає, лікарні і школи потребують предметів першої необхідності. Але радикальні ісламські організації продовжують щодня обстрілювати Ізраїль саморобними ракетами.
З'явилася ще одна проблема – Ізраїль періодично завдає ударів по підземних ходах на кордоні Сектора Газа і Єгипту. Через ці тунелі терористам завозять зброю і комплектувальні для ракет.
«Але в підсумку бомби з літаків часто падають і на мирні будинки. З початку року в нас підірвали дві школи, загинуло понад 20 людей», – стверджують у ХАМАСі.
А постачання зброї не припиняється, і це змушує Тель-Авів діяти, щоб захистити своїх громадян.
Перемир'я у нас – це 100 обстрілів на місяць. Під час загострення відносин до нас прилітає до сотні ракет на день
«Перемир'я у нас – це 100 обстрілів на місяць. Під час загострення відносин до нас прилітає до сотні ракет на день», – розповідає виданню мешканка Ізраїлю, колишня киянка Олександра Бурд.
У країні звикли до сирен сповіщення про атаку, зазначає Бурд. Усі знають, що якщо вони вмикаються, є від 30 с до 1,5 хв., щоб сховатися в бомбосховище.
Тим часом життя в центрі країни максимально близьке до звичайного. Йдуть заняття в навчальних закладах, працює торгівля, ходить транспорт. Загроза відчувається більше на півдні, де закриті дитячі садки і школи. Там таки зосереджені більше 15 тис. резервістів, яких призвали на початку кампанії.
Від масових руйнувань Ізраїль рятують дві речі. По-перше, низька точність палестинських ракет. За словами Джеймса Філіпса з Інституту національної безпеки і зовнішньої політики Девіса, більша частина ракет зібрані кустарно і тому падають у море.
«Тим більше що в Секторі Газа використовують ракетну технологію, яку їм передав Іран, а вона далека від досконалості», – вважає експерт.
По-друге, за кілька років Ізраїль зміг побудувати систему ракетного перехоплення Залізний купол, яка збиває значну частину снарядів. У підсумку до цілі долітають лише 5-10% ракет.
Але у 2014-му кількість обстрілів почала зростати. Мабуть, тому Ізраїль і зважився на чергову військову операцію.
Удар на випередження
Більшість аналітиків, опитаних Корреспондентом, схиляються до того, що Ізраїль вирішив діяти через посилення загрози з боку радикальних палестинських рухів. Головна причина – розростання громадянської війни в Сирії та Іраку (див. Корреспондент № 25).
Після того як радикальне угрупування ISIS захопило половину території Іраку, там заявили, що незабаром рушать на захід, щоб завоювати всі країни до Середземного моря. До того ж Іран почав активніше підтримувати палестинських екстремістів.
«Так Тегеран хоче відвернути увагу світу від власної ядерної програми і зміцнення свого впливу в тій частині Іраку, яку не захопили сили ISIS», – каже Філіпс.
За словами аналітика, з травня Тегеран збільшив обсяг військової допомоги Палестині мінімум на $ 10 млн на місяць.
Крім того, арабська весна, яка повинна була принести демократію на Близький Схід, схоже, закінчилася з негативним результатом. Зараз у регіоні зростає популярність радикальної ісламської ідеології.
«До нас постійно приходять люди і кажуть, що розчарувалися в партії ФАТХ [поміркований політичний рух у Палестині]. Тепер вони хочуть боротьби, і ми готові їх підтримати», – заявляють у ХАМАСі.
Тому не дивно, що Ізраїль зважився атакувати зараз, поки біля його кордонів не створили радикальну ісламістську державу. Внаслідок недавньої операції, за словами Гарольда Стейнберга, професора Університету Бар-Іллана в Ізраїлі, значна частина інфраструктури ХАМАСу знищена, і кількість ракетних обстрілів повинна сильно скоротитися.
Втім, на думку аналітиків, операцію Незламна скеля незабаром потрібно буде повторювати. У середньому Ізраїль змушений бомбити палестинців з періодичністю раз на два-три роки. Але радикального перелому він домогтися не може.
«Тель-Авів постійно стримують США та ЄС, які не хочуть великої війни на Сході. При цьому вони не рвуться вплинути на ХАМАС, оскільки їм нема чого запропонувати екстремістам», – каже Стейнберг.
Зараз майже ніхто не зацікавлений у створенні незалежної Палестини. Нарешті, в самій Палестині лідери терористів не надто прагнуть незалежності
Зараз майже ніхто не зацікавлений у створенні незалежної Палестини, вважає експерт.
Араби використовують протистояння з Ізраїлем як прапор боротьби ісламу з іновірцями. Саудівська Аравія й ОАЕ допомагають екстремістам фінансово і задовольняють своє релігійне завзяття. США і ЄС не готові до нового глобального раунду переговорів з палестинцями та ізраїльтянами. Там більше стурбовані економічною кризою, а у випадку Америки – ще й прийдешніми виборами в конгрес.
Нарешті, в самій Палестині лідери терористів не надто прагнуть незалежності.
«У такому разі їх швидко відтіснять від влади, оскільки вони вміють тільки воювати, а не управляти», – каже Палмер.
Постійний конфлікт для них – це приплив грошей і політичної влади. Таким чином, не дивно, що у 2007 році, коли відносини між Ізраїлем і Палестиною знову зіпсувалися, Сектор Газа очолив глава ХАМАСу Ісмаїл Ханія.
Обидві сторони конфлікту втомилися від війни тривалістю 50 років і життя в ізоляції або під страхом ракетних обстрілів. Але вирішення проблеми поки що немає, і воно навряд чи з'явиться в найближчі роки. Тим більше що в Ізраїлі готуються до зростання фанатизму на Близькому Сході, а отже, чекають нових війн і терактів.
***
Цей матеріал опубліковано в № 28 журналу Корреспондент від 18 липня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті, можна ознайомитися тут.