Найбільш актуальні теми на сторінках іноземної преси.
Український вибір НАТО - The Wall Street Journal
У вівторок Україна відмовилася від свого позаблокового статусу країни, яка не приєднувалася, відновивши курс на вступ у НАТО, і тим самим викликала негайну критику з боку Москви, яка звинуватила Захід у тому, що він зосереджує ворожі сили біля російських кордонів.
Проте шанси на вступ України в НАТО найближчим часом практично дорівнюють нулю, оскільки європейські країни-члени альянсу не особливо горять бажанням вступати в конфронтацію з Росією.
AP
У вівторок міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров засудив цей крок, який, за його словами, ускладнить врегулювання кризи в Україні.
Рішення про відмову України від позаблокового статусу було прийнято якраз у той час, коли міжнародні дипломатичні зусилля з відновлення мирних переговорів між Києвом і сепаратистами, схоже, почали давати результати, і очікується, що вже середу в Мінську відбудуться переговори.
Тимчасове припинення вогню, оголошене на сході України, здається, дотримується, і, за словами української влади, кількість обстрілів і кількість втрат значно скоротилася.
У Мінську представники України, ополченців, Росії та ОБСЄ будуть шукати шляхи зміцнення перемир'я, обговорять умови обміну полоненими, створення демаркаційної лінії між урядовими військами і загонами ополченців, відведення важкого озброєння, а також поставок гуманітарної допомоги в зруйнований війною регіон.
При тому, що жодна зі сторін не досягла своїх військових цілей, ніхто не хоче продовжувати бойові дії взимку, побоюючись, що через потік біженців в умовах холодів може виникнути гуманітарна катастрофа небачених масштабів.
Останнім часом - після того, як в результаті падіння цін на нафту рубль зазнав нищівної поразки - Росія пом'якшила риторику щодо Києва, уряд якого вона раніше називала «хунтою».
Німеччина відвертається від Заходу - Foreign Affairs
Українська криза знову підняла старі питання про ставлення Німеччини до решти Заходу. У квітні, коли німецька громадська мовна компанія ARD запитала німців, яку роль їхня країна повинна відігравати в кризовий період, лише 45% сказали, що Німеччині треба зайняти сторону партнерів і союзників з ЄС і НАТО. 49% заявили, що Німеччина повинна грати роль посередника між Росією і Заходом.
Реакцію Німеччини на українську кризу можна краще зрозуміти на фоні довготривалого ослаблення процесів Westbindung, як називають післявоєнну інтеграцію країни із Заходом. Падіння Берлінської стіни і розширення ЄС дало цій країні свободу від опіки США, які захищали Німеччину від потужного Радянського Союзу. Водночас експортно орієнтована економіка Німеччини стала все більше залежати від попиту на ринках, що формуються, таких як китайський.
AP
Хоча Німеччина як і раніше віддана ідеям європейської інтеграції, зазначені фактори дають можливість уявити собі нову зовнішню політику цієї країни без прив'язки до Заходу. Ставки в цій грі надзвичайно високі. Оскільки вплив Німеччини всередині ЄС зріс, її відносини з іншими країнами світу будуть суттєво впливати на відносини всієї Європи.
Після закінчення холодної війни ЄС і НАТО розширилися, включивши до свого складу низку країн Центральної та Східної Європи. У підсумку Німеччина виявилася «в оточенні друзів», як висловився колишній міністр оборони цієї країни Фолькер Рює, а не потенційних військових агресорів. Тому їй вже не потрібно сподіватися на Сполучені Штати, які захищали її від Радянського Союзу.
Водночас економіка Німеччини стала все більше залежати від експорту, особливо в незахідні країни. У першому десятилітті нинішнього століття внутрішній попит в країні залишався на низькому рівні, німецькі виробники відновили свою конкурентоспроможність, і залежність Німеччини від експорту посилилася. За даними Світового банку, частка експорту в німецькому ВВП зросла з 33% у 2000 році до 38% в 2010-му.
Посилення антиамериканських настроїв серед простих німців сприяло і змінам у зовнішній політиці. Якщо війна в Іраку переконала німців у необхідності розійтися зі США в питаннях війни і миру, то світова фінансова криза 2008 року переконала їх у необхідності розійтися зі США і з економічних питань.
Викриття 2013 року, які показали, що американське Агентство національної безпеки вело стеження за німцями і прослуховувало мобільний телефон Меркель, ще більше посилили антиамериканські настрої. Багато німців сьогодні кажуть, що не поділяють цінності США. Дехто стверджує, що між ними ніколи не було спільних цінностей.
Загроза терактів в Італії - La Repubblica
Карабінери заарештували в Аквілі 14 осіб, які готували проведення терактів перед Різдвом.
Засуджених до смерті було 14. Їхні імена були написані на аркуші паперу в клітинку, який вчора вилучили карабінери Відділу особливих операцій в ході арештів нового чорного підривного руху. Разом із двома пістолетами і гвинтівкою.
Список був знайдений в будинку одного з лідерів нового неофашистського тероризму Луїджі Ді Менно, який наразіперебуває під домашнім арештом.
У перехопленні розмов неофашистів говорилося про те, що буде легко завдати удару по намічених цілях, оскільки у них немає охорони. Група заарештованих опинилася у в'язниці за звинуваченням в участі в терористичному угрупованню, підриві демократичного порядку, діяльності, спрямованій на підбурювання до дискримінації або насильства з расистських, етнічним, національним і релігійним мотивів. В операції по всій Італії брали участь 400 карабінерів.
Люди під слідством планували в ці дні перед Різдвом підірвати ринок іммігрантів в Пескарі.
Стефано Манні, інший лідер організації, уже оглянув місце теракту: неофашисти планували закидати "намети негрів" коктейлями Молотова. Тільки лише вчорашній рейд, організований прокуратурою Аквіли, дозволив запобігти трагедії.
Манні, колишній карабінер, планував, вербував і розробляв вбивства і теракти організації "Авангард Нового порядку". Колишній карабінер, як написав в ордері на арешт Джузеппе Романо Гаргарелла, є активним прихильником розпущеного "Політичного руху" Новий порядок ".
У нової організації є своя сторінка в Facebook, де був опублікований смертний вирок президенту Джорджо Наполітано, довічному сенатору Маріо Монті, голові Палати депутатів Лаурі Болдріні, колишньому прем'єру Енріко Летте та екс-міністру Сесіль Каенг, пише видання.
Щоб викрити терористів, карабінери впровадили в їхні лави двох агентів, імена яких тримаються в строгому секреті.
Проблеми рубля не хвилюють світові фінанси - The Financial Times
Конфронтація Росії із Заходом через Україну переписує геополітичні правила. Проте російська економічна і валютна криза поки напрочуд слабо впливає на світові фінанси.
Коли минулого тижня рубль впав, західні фінансові ринки всерйоз захвилювалися. Згадавши, як позначився на всьому світі російський дефолт 1998 року, який був частиною широкої кризи на ринках, що розвиваються, інвестори почали скидати найбільш ризиковані активи - зокрема, корпоративні облігації.
Проте цього тижня ринки акцій і корпоративних облігацій встигли відновитися.
Може здатися, що відновлення ринку свідчить про незначність системного впливу нинішньої російської кризи на світ. Однак, швидше, справа в тому, що російські труднощі - лише частина більш масштабних світових тенденцій, пов'язаних зі зміцненням долара і різким падінням нафти. Наприкінці минулого тижня енергетичні ціни стабілізувалися, але їхнє обвалення встигло всерйоз струснути провідні економіки світу.
Reuters
Нестабільність в нафтовій галузі сильно вдарила по Росії, але американські енергетичні компанії постраждали не менше - як і економіки, що розвиваються з великими доларовими боргами.
Фінансові кризи, які ми спостерігали після 2007 року, демонструють, що різкі стрибки цін і валютних курсів на тлі невизначеності в питанні про те, хто саме зазнає збитків, «можуть посилити неприйняття ризику на світових ринках і серйозно змінити ціну ризику і рух капіталів, - попередив у понеділок Міжнародний валютний фонд. - Цьому також можуть додатково сприяти і інші чинники - такі як те, що відбувається зараз в Росії».
Крім того, не слід забувати ще про два фактори, що обмежують безпосередні наслідки російської кризи.
По-перше, торгівля з Росією має для західних країн порівняно мало значення, а по-друге, через зниження сировинних цін російська економіка вже давно перебуває під загрозою.
Можливість серйозної кризи виглядала реальною з липня - з того моменту, як Захід посилив економічні санкції у відповідь на загибель малайзійського авіалайнера, збитого над Східною Україною. «Те, що відбувається з Росією, нікого не дивує», - зазначає головний економіст Commerzbank Йорг Кремер. - Це дозволяє вважати, що системний ризик буде невеликий, оскільки ринки встигли підготуватися».