Конфлікт в Україні призвів відносини Росії і США до глибокого заморожування.
У похмурі дні в кінці минулого року практично все російсько-американське співробітництво в сфері зміцнення ядерної безпеки у Росії було згорнуто, пише The National Interest.
Американські експерти більше не працюють спільно зі своїми колегами (принаймні, поки що) на великих ядерних об'єктах Росії над створенням більш досконалих засобів для запобігання крадіжок матеріалів, що розщеплюються, людьми, які мають до них доступ, а також над вдосконаленням заходів обліку, щоб таку крадіжку можна було оперативно виявити.
Криза в Україні разом з тими проблемами, які погіршили російсько-американські відносини, призвели ці відносини до загального глибокого заморожування. Епоха, що тривала двадцять років, коли США і Росія працювали разом над усуненням смертоносної спадщини холодної війни, підійшла до фінішу.
Внаслідок згортання співпраці посилиться небезпека потрапляння матеріалів для створення атомної бомби в руки терористів, через що безпека Америки, Росії і всього світу наражатиметься на ще більший ризик.
На зустрічі, що відбулася в середині грудня, російські представники підтвердили те, про що вони говорили протягом багатьох місяців: за кількома винятками Москва відмовляється від участі США в цій роботі.
Росія, розпоряджаючись своїм ядерним арсеналом, не хоче виступати в ролі країни, що потребує американської допомоги. Оскільки Вашингтон відмовився від співпраці у сфері атомної енергетики та ядерної фізики в рамках введених проти Росії санкцій через її дії в Україні, Москва цілком очікувано завдала удару у відповідь в роботі із забезпеченням ядерної безпеки, яку високо цінують Сполучені Штати.
Росія також оголосила, що не братиме участі у 2016 році в черговому саміті з ядерної безпеки, який може стати останнім.
Треба сказати, що в Росії вже досягнуті колосальні успіхи у справі ядерної безпеки. Матеріал, який можна використовувати для виготовлення атомної бомби, зберігається в камерах з товстими сталевими стінами, за якими ведеться відеоспостереження, і які перебувають під захистом озброєної охорони, коли не використовуються. Там також є прилади для виявлення радіації, що дозволяють ловити злодіїв, які намагаються вкрасти такі матеріали.
Але ядерну безпеку ніколи не можна забезпечити на всі 100%. Ці заходи необхідно постійно вдосконалювати перед можливими загрозами. У Росії досі є недоліки в питаннях збереження ядерних матеріалів, чим можуть скористатися злодії. Зокрема, мова йде про продажних фахівців, які працюють у цій галузі і розуміють, як діють системи охорони. Зараз ніхто не знає, чи буде Росія виділяти необхідні кошти, щоб підтримувати наявні сьогодні заходи безпеки.
Загроза з боку людей, які мають доступ, є цілком реальною. Так, у 2012 році були арештовані директор і два його заступники, які працювали на одному з найбільших об'єктів для зберігання плутонію і високозбагаченого урану. Заарештували їх за багатомільйонні в доларовому обчисленні хабарі та зловживання (хоча крадіжкою ядерних матеріалів вони не займалися).
Будучи володарями найбільших у світі ядерних арсеналів і маючи найбільший досвід у їхній охороні, Сполучені Штати і Росія можуть багато чому навчитися один в одного у справі вирішення таких проблем.
У 2012 році 82-річна черниця і ще двоє протестувальників проникли на територію головного американського сховища високозбагаченого урану. Це свідчить про те, що і США потрібно ще багато зробити в рамках зміцнення ядерної безпеки.
Незважаючи на розбіжності в українській кризі і в інших питаннях, дві країни несуть спільну відповідальність за спільну роботу щодо забезпечення збереження своїх арсеналів і за облік ядерних матеріалів. Крім того, вони повинні допомагати іншим країнам забезпечувати безпеку своїх сховищ і запасів.
Якщо політики сперечаються, то технічні експерти можуть знайти спільну мову і працювати спільно, відшукуючи вирішення тих проблем і небезпек, з якими ми всі можемо зіткнутися. Насправді, починаючи з епохи холодної війни і до нашого часу, діалог між вченими та інженерами часто дозволяв відшукувати дуже важливі обхідні канали, які допомагали двом країнам знаходити нові рішення.
Деякі незначні проекти співробітництва у сфері ядерної безпеки здійснюються досі. Це робота з російськими регулювальними органами з метою вдосконалення заходів безпеки і збереження на низці невеликих об'єктів. Сторони повинні скористатися цими проектами як фундаментом для створення нового рівноправного партнерства, в якому ідеї і ресурси пропонуватимуть обидві сторони, і в якому вже не буде відносин донор-одержувач.
Таке партнерство має включати обмін передовим досвідом для вирішення конкретних проблем ядерної безпеки, спільну науково-дослідну і дослідно-конструкторську роботу з метою створення нових, більш економічних систем охорони та обліку, співпрацю у справі надання допомоги іншим країнам з питань вдосконалення ядерної безпеки, обміни візитами на ядерні об'єкти для порівняння підходів до роботи та обміну рекомендаціями щодо конкретних аспектів безпеки.
Дещо з цього можна почати робити вже найближчим часом. Але якщо буде забезпечений прогрес у врегулюванні української кризи, можна буде зробити набагато більше. У разі досягнення такого прогресу головним пріоритетом має стати відновлення співпраці в атомній енергетиці і в ядерній фізиці, щоб створити умови для налагодження широкого діалогу з питань ядерної безпеки. Фахівці з американських і російських ядерних об'єктів можуть зменшити небезпеку для всіх нас – якщо їх уряди дозволять їм працювати спільно.