Криза української економіки і вбивство російського опозиціонера в щоденному дайджесті іноземної преси.
Захід дає мало грошей Україні - The Economist
Екстрена фінансова допомога Україні може запам'ятатися як одна з найбільш неефективних за весь час.
Всього лише два тижні тому Генеральний директор Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крістін Лагард пообіцяла надати Україні 40 мільярдів доларів за чотири роки - звучить вражаюче для країни, ВВП якої може скоро скоротитися до 70 мільярдів доларів. Однак відтоді економічна криза в Україні набагато посилилася.
Національна валюта побила історичні мінімуми: зараз за долар дають близько 32 гривень. Цього тижня Національний банк України знову встановив контроль над гривнею, безуспішно намагаючись зупинити її падіння. Ринкова вартість державних бондів впала до 40 центів за долар.
Зрозуміло, головною проблемою є війна на сході країни, яка не тільки забирає багато людських життів, а й спустошує державну скарбницю, відлякуючи інвесторів і паралізуючи життя в зоні воєнних дій і навколо неї.
Однак і сама екстрена фінансова допомога також є причиною невизначеності. Ніхто точно не знає, звідки надійдуть гроші.
МВФ пообіцяв дати 17,5 млрд доларів. Кілька мільйонів доларів можуть дати інші донори, у тому числі Євросоюз і США. Навіть якщо все піде за планом - а цього, швидше за все, не відбудеться - до отримання всієї суми в 40 мільярдів ще дуже далеко.
Реальних виплат від МВФ Україна не отримує вже майже шість місяців. Тому Національний банк вирішує проблеми самотужки.
23 лютого він заборонив банкам країни видавати населенню кредити в гривнях для купівлі валюти. Через два дні він заборонив банкам купувати валюту для своїх клієнтів. Такі заходи є не більш ніж засобом для заспокоєння.
Як частина виконання умов отримання цієї не дуже вражаючої термінової фінансової допомоги уряду найближчим часом доведеться зробити те, що він і МВФ протягом тривалого часу вважали необов'язковим - реструктуризувати свої борги.
Якщо виключити доходи, отримані на території, що перебуває під контролем проросійських бойовиків, і в Криму, анексованому Росією минулого року, відношення державного боргу України до ВВП, швидше за все, вже досягло 100%. У зв'язку зі зменшенням масштабів економіки ця цифра буде ще більша, а рівень державних доходів буде скорочуватися.
Дефолт буде ганьбою для уряду, але навряд чи він набагато погіршить ситуацію для простих українців.
До кінця поточного року вони, найімовірніше, стануть на третину біднішими, ніж у період розвалу Радянського Союзу.
Сьогодні інфляція становить 29%, а через падіння гривні вона стане набагато вищою. Для приборкання інфляції та підтримки гривні процентні ставки, які складають сьогодні 20%, підвищуватимуться й надалі. Це ускладнить ситуацію для погашення кредитів. Крім всього цього, уряд буде змушений ввести режим жорсткої економії, на чому наполягає МВФ.
До 2017 року ціни на газ на внутрішньому ринку збільшаться майже в п'ять разів порівняно з 2013 роком. Уряд заморожує пенсії. При такому високому рівні інфляції це означає їхнє суттєве скорочення. І навіть якщо війна припиниться завтра, країну очікують подальші неприємності.
Нємцова вбили ім'ям Кремля - New York Times
Найстрашніше у вбивстві Бориса Нємцова - те, що він сам ні в кого не викликав страху. Ніхто в Кремлі не віддавав наказу про вбивство.
Це одна з причин вважати, що вбивство Нємцова знаменує початок чергового нового і лякаючого періоду російської історії. Кремль нещодавно створив вільну армію месників, які вважають, що діють на благо країни, не отримуючи жодних чітких інструкцій. Хоча Нємцову бракувало політичної ваги, він за логікою був першою мішенню для цієї зловісної сили.
На вузькому п'ятачку, доступному російській опозиції, Нємцов займав унікальне місце. У 1990-ті роки він, здавалося, уособлював нову еру.
Але Єльцин у 1999-му зупинив вибір на Путіні, а Нємцов вступив на опозиційний терен. Шлях опозиціонера не був для Нємцова ні легким, ні прямим. Але він одним з перших в політичному істеблішменті забив на сполох щодо характеру путінського режиму.
Багато років майже нікого не цікавили заяви Нємцова
Росіяни, здавалося, надто добре жили, щоб замислюватися про якість держуправління. Коли ж у грудні 2011-го почалися протести, Нємцов виявив, що його сприймають як старого буркуна. І все ж, коли протести забуксували, Нємцов не заспокоювався. Він був одним з головних організаторів маршу, запланованого на 1 березня.
Вірно, що ця діяльність навряд чи загрожувала владі Путіна, але Нємцов потрапив у всі інтернет-списки "ворогів Росії", поширювані прихильниками Кремля.
Після повернення Путіна на президентську посаду Кремль все більше зосереджується на внутрішніх ворогах. Два тижні тому новий рух "Антимайдан" провів марш, де закликав до насильства проти "п'ятої колони".
Нємцов був застрелений на мосту прямо біля Кремля.
Сигнал був чітким: людей будуть вбивати ім'ям Кремля, в місцях, відмінно видимих з Кремля, на тлі Кремля тільки за те, що вони насмілюються виступати проти Кремля
Історичні уроки вбивства Нємцова - Reuters
У 1924 році в Римі був убитий політик Джакомо Маттеотті, який незадовго до цього виголосив полум'яну промову проти Муссоліні.
Ймовірно, Муссоліні не наказував його вбити, але, можливо, був попереджений про вбивство заздалегідь.
Автор проводить паралелі з вбивством Нємцова: хоробрий безкомпромісний політик кинув виклик страху і публічно висловив свою думку, що керівництво країни веде її до катастрофи, а якісь "патріоти" вирішили, що пора позбавити країну одного з небагатьох відомих критиків.
Як і в Римі, більшість співгромадян убитого не прислухалися до його ідей, а якщо і прислухалися, то не схвалювали їх.
З Москви виходить такий же сигнал, як з Риму в ті часи: ми йдемо курсом, з якого нас не зрушить ніяка внутрішня опозиція (незадовго до Різдва Путін назвав подібні сили "п'ятою колоною"). Ми - лідери тих, хто протистоїть демократичному світу.
Є остання надія на те, що насправді Путін збентежений тим, що трапилося, що це було зроблено не його ім'ям, хоча так, ймовірно, вважали вбивці; на те, що Путін хотів зберегти шанс на відновлення діалогу із Заходом.
Екс-глава MI-6 сер Джон Соуерс в інтерв'ю "Бі-бі-сі" зауважив: "Ми не повинні тішити себе ілюзією, що Росія йде до демократії", - але додав, що повторення Карибської кризи, коли країни були на межі ядерної війни, небажане: "Потрібно, щоб ми змогли вирішити це за допомогою більш активного діалогу".
Туреччина вся в Ататюрках - DUNYA
Звернемося до питання, що вже були на порядку денному: скільки турецьких лір за всю історію Туреччини було витрачено на статуї із зображенням Ататюрка?
Якщо спробувати знайти відповідь на питання про те, скільки коштів було витрачено на пам'ятники, зведені ним в доброму здоров'ї, а також статуї, які були створені державою, муніципалітетами та приватними установами після його смерті (в перервах між переворотами), гадаю, можна отримати дуже цікаві цифри.
Важко говорити про ступінь достовірності знайдених мною відомостей, але один інтернет-сайт повідомляє, що на кожні 800 осіб припадає одне статуя Ататюрка.
Згідно з PEPUG.com (21 вересня 2014), Туреччина займає перше місце в світі за кількістю скульптурних бюстів.
«Якщо уявити, що в Туреччині перебуває 67 тисяч шкіл, 1,2 тисячі медичних установ, 6,5 тисячі оздоровчих центрів, 100 джемеві (місце релігійного поклоніння алавітів, - прим. Пер.), то стане очевидно: одних тільки невеликих бюстів достатньо багато. До них, звичайно, слід додати бюсти і статуї на площах, у спеціальних установах. А той факт, що вартість одного бюста - не менше п'яти тисяч турецьких лір, пояснює, чому економіка країни перебуває в такому стані. А результати досліджень, анкетувань і зовсім пригнічують ... »
Сайт підрахував, як можна було б розпорядитися сумою, витраченою на статуї і бюсти, дійшовши таких висновків: п'ять аеропортів; дві тисячі кілометрів асфальтованої дороги; три пасажирських літаки; 450 лікарень загального типу; 200 заводів; 20 університетів; 500 шкіл!