Про те, як розвиватимуться відносини між Заходом і Росією, надалі.
Після анексії Росією Криму та початку війни на Донбасі у світі переважає думка, що встановлений після холодної війни світовий порядок завалився.
The German Marshall Fund of The United States - американський суспільно-політичний, науковий центр, що опікується відносинами між Європою і США, проаналізував можливий розвиток подій у відносинах між Заходом і Росією.
У фонді вважають, що наразі в процесі боротьби кожна зі сторін намагається послабити противника, підриваючи його внутрішню стійкість.
Корреспондент.net наводить переклад дослідження фонду щодо ймовірних сценаріїв розвитку відносин між Заходом і Росією.
Сценарій 1. Протистояння
За нинішнього стану справ як Росія, так і Захід залишаються згуртованими.
Кинутий Росією відкритий виклик Заходу ще більше зміцнює авторитет Путіна серед росіян, внутрішня критика залишається керованою, витрати продовжують покриватися за рахунок внутрішніх ресурсів, державна пропаганда постійно живить націоналістичні настрої.
Захід, який не очікував такого перебігу подій, намагається повернути собі холоднокровність мислення. Попри те, що відповідь з боку Заходу може бути не надто потужною, його дії досі залишаються несподіваними у їх єдності і силі.
Згуртованість по обидва боки провіщає затяжну війну зморою. Можна передбачити, що Росія виявлятиме активність і постійно шукатиме можливість перейти до наступальних дій. Завдяки таким діям чинитиметься тиск на тих сусідів, які залишаються осторонь західних інститутів і прагнуть їх підважити. Це загрожуватиме найбільш вразливим у військовому відношенні країнам і залучатиме економічно слабкі.
Захід швидше за все зважатиме на це і оборонятиметься. Він зосередиться на нарощуванні власної міцності, обмежившись переважно нинішніми членами ЄС і НАТО, а також підвищуватиме опір до російського впливу.
До України та інших східних сусідів Захід залишиться байдужим, часом відповідатиме на найбільш одіозні випади Кремля, але уникатиме прямої конфронтації.
Сценарій 2. Занепад Заходу
І так слабку єдність країн Заходу ще дужче розхитує натиск з боку Росії. ЄС не спроможний досягти консенсусу, без якого неможливо розширити політичні та економічні санкції проти Росії. Це створює небезпечний прецедент, після якого дати хоч яку рішучу відсіч російській агресії для ЄС стає практично неможливим кроком.
Єдина зовнішня політика ЄС перетворюється на ілюзію, адже трансатлантичну єдність приносять в жертву. Тріумф Росії в протистоянні з ЄС підштовхне Кремль до бажання перевірити силу НАТО, яке своєю чергою не готове захищати територіальну цілісність своєї східної периферії.
AP
Відсутність чіткого розуміння того, що таке гібридна війна, а також скорочення оборонних витрат і брак єдиної політичної волі в Європі підривають зобов'язання країн за ст. 5 Вашингтонського Договору.
Все це дозволить Москві знову поновити гегемонію над колишніми сателітами, які розташовані по її кордонам, а також створити регіональну сферу впливу, яка необхідна, на її думку, для того, щоб вважатися світовою державою.
Менш інтегрована і не настільки принципова Європа забезпечить сприятливий грунт для просування російських політичних та економічних інтересів за відомим принципом "Поділи і володарюй". Росія вважатиме, що своїми діями зрівняла гру із США, позбавивши їх європейських союзників і поставивши під сумнів їх світове лідерство.
Сценарій 3. Занепад Росії
Протилежний сценарій. Послаблення внутрішньої згуртованості Росії, перед якою вже віддавна постають величезні структурні проблеми через неефективні відцентрові тенденції, але яка була спроможна приховувати їх за величезними доходами від експорту енергоносіїв.
Довгострокове падіння цін на нафту і неминучі втрати від західних санкцій наближають у часі такий сценарій і призведуть до затяжної економічної депресії в Росії.
Натомість адміністрація Путіна активно інвестує у військову сферу і сферу безпеки, а не в систему соціального забезпечення та економічну модернізацію. Це може викликати негативну реакцію у технократів і серед міського середнього класу, котрі опиняться в невигідному становищі.
У 2018 році у Навального будуть шанси на виборах? // Reuters
Вибори до Думи пройдуть наприкінці 2016 року і за сприятливого розвитку подій прихильники модернізації зможуть прицілитися на президентські вибори 2018 року.
Однак все свідчить про те, що система Путіна зможе подолати такі труднощі шляхом маргіналізації, придушення чи поглинання небезпечних елементів.
Тривала економічна стагнація живитиме конфлікти між ключовими елементами державного апарату, поставить під питання лояльність з боку еліт і змусить периферійні сили Росії переглянути відносини з політичним центром.
Для того щоб відтермінувати потенційний вибух всередині країни чи запобігти його, Кремль спробує віднайти зовнішні конфлікти, які, мов клапани, допоможуть випустити наростаючий внутрішній тиск.
Сценарій 4. Хаос
За найгіршого з можливих сценаріїв внутрішня згуртованість заслабне як в Росії, так і на Заході.
Подвійний колапс матиме драматичні наслідки як для євроатлантичного і євразійського простору, так і для всього світу. Він поставить крапку в 70-річній історії західної інтеграції, внаслідок якої постала найпотужніша і наймодернізованіша модель міжнародного співробітництва в історії.
ЄС вже не опікуватиметься зовнішньою політикою, його політика щодо інтеграції зійде нанівець, і подальше розширення припиниться. НАТО не зможе гарантувати територіальну цілісність своїм членам і тим самим прибере із західної інтеграції складову безпеки. Загалом Захід перестане бути надійним гравцем, який є прикладом успішного світового співробітництва як із сусідами, так і з більш віддаленими партнерами.
Відсутність дієздатного Заходу найсильніше відчуватимуть в Євразії. За відсутності ефективної стабілізації та модернізації з боку Заходу Росія не зможе зупинити своє падіння і зазнає економічного і політичного потрясіння.
На безпосередніх сусідів Росії, які від неї залежать, чекає дестабілізація, збої у державному функціонуванні, соціальні потрясіння і злигодні.
Негативні наслідки такого сценарію позначаться на ЄС і на східних членах НАТО, які не зможуть пережити такий тиск і звернуться за допомогою до органів ЄС, чия здатність надавати допомогу, політична воля і почуття солідарності будуть вже заслабкими. Зрештою, нестабільність повернеться на значну частину європейського континенту.