Вашингтон ввів нові обмеження проти російських компаній і чиновників, на що в Кремлі відповіли пропагандистською статтею.
У середині літа, після візитів Державного секретаря США Джона Керрі в Росію і старту переговорів між заступником глави МЗС РФ Григорієм Карасіним і помічником Держсекретаря США Вікторією Нуланд, серед експертів і спостерігачів панувала думка про зближення Москви і Вашингтона, прагнення в двосторонньому порядку вирішити українську кризу.
Нуланд і Карасін обговорювали реалізацію мінських домовленостей і конституційну реформу в Україні, в якій зусиллями Нуланд з'явився прийнятний для Кремля пункт про статус Донбасу.
Однак, розвитку дана тенденція не отримала. Вже в кінці липня США заявили про нові санкції проти Росії, які набули чинності сьогодні.
У Москві на це відповіли різкою статтею спікера Державної Думи Сергія Наришкіна, написаною в дусі "холодної війни", і викривали Вашингтон у всіх смертних гріхах.
Посилили в Росії і боротьбу з продуктами, заборона на ввезення яких увійшла до списку контрсанкцій Кремля.
Корреспондент.net розбирався з новими випадами США і Росії один проти одного.
Посилення санкцій
У Федеральному віснику уряду США сьогодні був опублікований повний список фізичних і юридичних осіб, які підпали під розширені секторальні санкції проти Росії.
"Шляхом розширення переліку санкцій щодо окремих українських чиновників часів злочинного режиму Януковича та осіб, причетних до незаконної анексії Криму, Сполучені Штати підтверджують свою прихильність раніше введеним санкціям і демонструють єдність міжнародної коаліції проти російської агресії на території України", - йдеться в документі.
США підтверджують готовність уважно відстежувати, запобігати і оперативно ліквідувати всі можливі схеми ухилення санкцій (у тому числі спроби обійти систему SWIFT при здійсненні операцій з компаніями, розташованими на території Криму).
Нові обмеження введені проти 7 фізичних осіб та 6 компаній, які ухилялися від введених раніше санкцій. У першу чергу вони стосуються компаній, пов'язаних з близькими президенту Володимиру Путіну бізнесменами Геннадієм Тимченком і Борисом Ротенбергом.
Тимченко та Ротенберг шукали схеми, які б дозволили звести до мінімуму негативний ефект накладених на них обмежень. Нова хвиля санкцій спрямована на те, щоб закрити деякі лазівки для "друзів Путіна"
Це може стати сигналом для інших бізнесменів, пов'язаних з російським президентом, що їм не вдасться за допомогою махінацій обдурити уряд США.
Санкції посилені і щодо держконцерну "Калашников", який раніше був включений в галузевий список санкцій.
Так, під санкції підпали топ-менеджери "Концерну Калашников" Андрій Булютін і Олександр Омельченко, співвласник "Сургутекса" Петро Колбин і давній бізнес-партнер Геннадія Тимченка Кай Паананен.
Крім того, санкції введені проти 35 компаній, які контролюються раніше внесеними в перелік санкцій особами, а також ті, більш як 50% капіталу яких контролюють російські "Внешэкономбанк" і "Роснефть".
Серед структур ВЭБа, включених до списку, називаються білоруський "Белвнешекономбанк", Російське агентство зі страхування експортних кредитів і інвестицій, "Эксимбанк", Федеральний центр проектного фінансування, "Глобекс банк", "Краслесинвест", "Проминвестбанк", РЕСАД, "Роуз Груп", "СМЕ банк", "Связь банк", "ВЭБ Азия Лимитед", "ВЭБ Капитал", "ВЭБ Инжиниринг", "ВЭБ Лизинг".
Дочірні компанії "Роснефти", включені в список: "Ванкорнефть", "Нефть-актив", Ачинский перерабатывающий завод, Ангарский НПЗ, Куйбышевский НПЗ, Новокуйбышевский НПЗ, "Оренбургнефть", "РН Холдинг", ВБРР, "Самотлорнефтегаз", Сызраньский НПЗ, Комсомольский НПЗ, "Юганснефтегаз", "Роснефть Финанс", "Роснефть Трейд Лимитед", "Роснефть Трейдинг".
Санкції проти українців
У новий список увійшли кілька колишніх українських чиновників і бізнесменів, серед яких, один з лідерів Партії регіонів, колишній голова адміністрації президента Андрій Клюєв, колишній міністр енергетики Едуард Ставицький і син екс-президента Віктора Януковича Олександр Янукович.
Проти афілійованої з Олександром Януковичем компанії ЗАТ "МАКО Холдинг" також введені санкції.
Крим теж постраждав
Новий раунд санкцій охоплює основні кримські порти, у тому числі в Керчі, Феодосії, Севастополі, Ялті та Євпаторії. Крім того, під удар потрапила Керченська поромна переправа.
Є думка, що РФ змогла успішно налагодити морське сполучення між Кримом і материковою частиною Росії.
Російські ЗМІ навіть повідомили, що поромні компанії, які базуються в Греції, почали працювати на нових маршрутах, таких як Севастополь-Новоросійськ.
Те, що відтепер транспортно-пересадочні вузли опинилися в списку санкцій, зробить подорожі і перевезення за маршрутом Крим-Росія більш проблематичними.
Нові санкції з боку США можуть стати попередженням для транспортних компаній, що здійснюють рейси в і з кримських портів.
Блок санкцій збільшує ціну, яку доведеться заплатити за ведення бізнесу в Криму
Росія відповіла словом
Спікер Держдуми Сергій Наришкін в статті на сторінках "Российской газеты"розповів про майбутні провокації США і фактично пригрозив Вашингтону трибуналом у відповідь на "замовлення" трибуналу щодо "Боїнга".
Публікація Наришкіна починається з тривожного висновку про те, що "серпень - традиційний місяць політичних канікул" і ... провокацій з боку Заходу.
"Думаю, Штати будуть і далі зомбувати людей своєю брехливою інформацією, видавати бажане за дійсне і створювати все нові приводи для розпалювання антиросійських настроїв в Європі", - пише вищий державний чиновник Росії, спікер парламенту.
"Ви запитаєте - яка у Штатів кінцева мета? Відповідь колишня: їхній зовнішній борг величезний, а розорення інших держав - звичний для них метод", - стверджує Наришкін.
Кого саме США розоряють, він не уточнює, зате називає американців "колонізаторами зразка XXI століття"
Спікер Держдуми обурюється новими санкціями Вашингтона, пригрозивши відповідними діями Москви - "посіявши вітер - пожнеш бурю, про що зайве пам'ятати і нинішньому, якому вже за рахунком "військовому" президенту США".
Подібної войовничої риторики від перших осіб держави в Росії давно не було чутно. Експерти бачать головною метою висловлювань Наришкіна - внутрішньополітичну пропаганду, подальше нагнітання антизахідних настроїв у російському суспільстві.
"Якщо завдання [цієї статті] - порушити російську громадську думку проти Заходу, то так, вона вирішує своє завдання, бо лайливих слів на квадратний сантиметр статті дуже багато. А якщо завдання - просунути російську позицію на міжнародній арені або зміцнити авторитет пана Наришкіна як спікера Державної Думи в міжнародному співтоваристві, то звичайно, ця стаття з цим завданням не впоралася", - пояснює глава правління "Центру політичних технологій" Борис Макаренко.