Яким може бути зіткнення російської та американської армій в XXI столітті.
Дії Росії в Сирії і Україні змушують військових експертів у всьому світі задуматися про перспективи прямого військового протистояння Москви і Вашингтона в майбутньому.
Американський Military Times аналізує військовий потенціал США і Росії, і прогнозує можливі сценарії їхнього зіткнення.
Корреспондент.net наводить переклад статті про протидію двох найпотужніших армій світу.
На папері все не так і очевидно
Експерти сходяться на думці про те, що здатні діяти з глобальним розмахом збройні сили США у війні із застосуванням звичайних засобів розгромлять російську армію.
Але сучасні війни - незвичайні, а географія, політика і умови місцевості неминуче дають переваги тій чи іншій стороні
Сьогодні Сполучені Штати витрачають на національну оборону майже в 10 разів більше коштів, ніж Росія. У США в строю 10 авіаносців, тоді як у Росії - всього один. Крім того, у американських військових великі технічні переваги, і вони набагато перевершують Росію в можливостях з перекидання сил і засобів в ту чи іншу точку світу.
Росія як і раніше слабка за багатьма традиційними критеріями. Але наразі вона розробляє деякі надзвичайно важливі технології та зразки техніки, нову тактику бойових дій та нахабну геополітичну стратегію, що підриває претензії США на звання єдиної у світі воістину світової наддержави.
У результаті всіх цих дій Росія несподівано знову стала головним військовим супротивником Америки
Спостерігаючи за подіями, американські керівники «явно проявляють стурбованість тим, що як мінімум в регіональному масштабі Росія в змозі створити переважаючі сили», - говорить колишній співробітник Пентагону Девід Очманек.
І над російсько-американськими відносинами похмуро нависають їхні ядерні арсенали. Росія зберегла і навіть модернізувала свою «тріаду» у складі міжконтинентальних балістичних ракет в ядерному спорядженні, великого авіапарку бомбардувальників великої дальності та флоту атомних підводних човнів, які стають все більш сучасними і передовими.
Спроби порівнювати збройні сили США та Росії подібні до порівняння яблук і апельсинів
У росіян - зовсім інші стратегічні цілі, і структура збройних сил Росії будується відповідно. Росія вважає себе сухопутною державою, роблячи вплив на величезні території, що тягнуться від внутрішніх районів Євразії до Східної Європи, Центральної Азії, і можливо, до Близького Сходу і Азіатсько-Тихоокеанського регіону.
У неї є непогані можливості для реалізації військової концепції, відомої як «перешкоджання доступу / блокування зони».
Сполучені Штати і Росія прагнуть до різних речей. Росіяни не мають наміру змагатися зі США на рівних. Головне для них - це заборона.
Можливості Росії
Замість авіаносців, які є наступальним засобом проекції сили на морі, росіяни вкладають кошти в розширення своїх підводних сил, що входять в ядерну тріаду і здатні створювати загрозу надводному флоту противника в довколишніх водах, скажімо у Чорному, Балтійському або Середземному морях.
EPA
Російський підводний човен в порту Владивостока
Повітряний простір Росії також надійно укріплено. За своєю якістю російські літаки-невидимки набагато гірші від американських, але у Росії є найсучасніші системи виявлення і знищення такої малопомітної авіації, і вона вкладає великі кошти у створення надійних зенітно-ракетних комплексів, розміщуючи їх таким чином, щоб вони добре прикривали її прикордонні регіони.
Можливості Росії з ведення радіоелектронної боротьби також створюють чималі загрози для укладачів військових планів з Пентагону, оскільки їм незрозуміло, якою мірою Росія може створювати перешкоди американським радарам і засобам радіоелектронної розвідки, що становлять основу американської повітряної сили.
Тим часом, російські сухопутні війська, що складаються в основному з призовників, все більше перетворюються на професійну силу за типом американської. По суті справи, у Росії дві армії: близько двох третин з восьмисоттисячних сухопутних військ складають призовники, які не мають жодної мотивації і погано підготовлені, але одна третина - це підрозділи і частини, обладнані найсучаснішою технікою, включаючи танки Т-14 «Армата».
У цілому, російські збройні сили - не рівня американським. Але дистанція між ними в останні роки скорочується.
Чим корисна Україна
Конфлікт в Україні і американська місія з навчання українських військових дає Пентагону нові можливості оцінити противника, з яким він може зіткнутися в бою в інших місцях в не такому вже й далекому майбутньому.
В Україні Москва продемонструвала новий тип «гібридної війни», в якій беруть участь недержавні сили її ставлеників, важка бойова техніка, артилерія, безпілотники, засоби РЕБ, і ведуться агресивні інформаційні операції для забезпечення перемоги на полі бою.
На думку тих нечисленних військових професіоналів, які працюють з українськими збройними силами, боротьба проти підтримуваних Москвою повстанців дуже серйозно відрізняється від того досвіду, який вони знайшли нещодавно в Іраку і Афганістані.
«Ми отримали величезний досвід ведення війни низької інтенсивності, протипартизанської боротьби, але в Україні ми маємо справу з майже рівним нам супротивником з 21-го століття», - сказав командир 2-го батальйону 503-го піхотного полку 173-повітряно-десантної бригади підполковник Майкл Клеппер. Ця бригада нещодавно почала третій етап підготовки українських збройних сил.
Це унікальний бойовий простір, і американці, які навчають українських військових, сповнені бажання збирати розвідувальну інформацію про нові методи ведення бойових дій росіянами.
Наступна - Балтика
Більше року США та їхні європейські союзники здійснюють переоцінку військового балансу на східних рубежах НАТО, де розташовані колишні країни-сателіти Радянського Союзу.
Путін і його військові загрожують країнам Балтії, які лише недавно ввійшли до складу Північноатлантичного альянсу і є найслабшими його членами. Росія неодноразово направляла в повітряний простір Прибалтики свої бойові літаки, імовірно здійснювала кібератаки, а її підводні човни патрулюють Балтійське море.
Агресію у Прибалтиці, особливо в Естонії, де проживає велика російськомовна меншина, Москва проводить більшій таємниці, ніж свої неприкриті дії в Україні і в Сирії.
Звичайно, у Росії є й інший варіант - перейти до звичайних бойових дій. Аналіз балансу військових сил на прибалтійській театрі вказує на початкові переваги Росії у випадку авіаційної кампанії проти НАТО, якщо політичною метою Москви буде вигнати Північноатлантичний альянс з Прибалтики.
EPA
Російський військовий парад в Балтійському морі
У Західному військовому окрузі у Росії є сухопутне угруповання чисельністю 65 тисяч осіб, 850 артилерійських знарядь різних калібрів, 750 танків і 320 бойових літаків. Є й інші оцінки, що дають набагато більші цифри, але в цілому в наявності велика невизначеність в питанні про те, яка частина цих сил існує тільки на папері, а яка по-справжньому готова до ведення бойових дій.
Інший аспект російської військової сили, який занадто сильно переоцінюють, це Балтійський флот - маленьких з головних флотів Росії і бліда тінь свого радянського минулого.
Після розпаду СРСР його берегова інфраструктура, що простягнулася від Калінінграда до Ленінграда, перейшла у власність прибалтійських держав, які отримали незалежність.
Для ведення бойових дій на Балтиці Росія може також залучити корабельний склад Північного флоту, оскільки його кораблі часто перебувають на бойовій службі в Північній Атлантиці і здатні прийти на допомогу в разі розгортання масштабних операцій на морі.
Така загроза може стати цілком серйозною, якщо справжня мета Росії в Прибалтиці - показати, що НАТО не виконає статтю 5 свого статуту, що є ключовим елементом Північноатлантичного договору та яка говорить, що напад на одну країну-члена вважається нападом на всіх і зустріне колективну і негайну відсіч всього альянсу.