Нелегальним мігрантам, які прибули в Євросоюз, загрожує масова депортація до Туреччини.
12-годинні переговори на екстреному саміті в Брюсселі між ЄС і Туреччиною увінчалися досягненням угоди щодо врегулювання міграційної кризи в Європі.
На Заході новий договір оцінюють по-різному - одні називають його проривним, інші критикують лідерів ЄС за значну залежність від Анкари.
Угода обіцяє Туреччині серйозне прискорення євроінтеграційних перспектив.
Корреспондент.net розбирався в новому плані з боротьби з нелегальними мігрантами.
Про що домовилися
Ключова угода - Туреччина прийматиме назад усіх нелегальних мігрантів, які прибули в ЄС з Туреччини, незважаючи на їх національність. Натомість ЄС буде забирати з Туреччини по одному сирійському громадянину, який має право на легальний політичний притулок.
За це Анкара отримає ряд пільг - безвізовий режим між Туреччиною і ЄС буде введено вже з червня 2016 року, Туреччина отримає додатково три мільярди євро до 2018 року на облаштування мігрантів, і будуть відкриті нові глави переговорного досьє про вступ Туреччини в ЄС.
Правда, президент Франції Франсуа Олланд заявив, що для скасування віз між Туреччиною і ЄС Анкарою повинні бути виконані 72 вимоги.
А, на думку канцлера Німеччини Ангели Меркель, говорити про завершення переговорів про приєднання Туреччини до Євросоюзу поки рано. В цьому питанні "нічого не змінилося" і він "в даний час ще не варто".
При цьому Меркель підкреслила, що збройний конфлікт у Сирії продемонстрував, наскільки важливо розвивати стратегічні відносини з Анкарою. "Дуже тісна співпраця з Туреччиною - повністю в геополітичних інтересах", - додала канцлер.
Реакція Західних ЗМІ
"Найсміливіша авантюра Меркель", "нудотне видовище запобігання перед Ердоганом", "Європа безсила перед турецьким шантажем" - так європейські ЗМІ коментують угоду щодо припинення "балканського міграційного потоку", укладену між ЄС і Туреччиною.
"Чи може Туреччина, яка сповзає до деспотизму і цензури, все ж вступити в ЄС? Відповідь має бути: "Ні" - категорично стверджує The Guardian.
Саміт ЄС-Туреччина - підсумок німецької політики, яка зробила Туреччину "господинею гри в міграційній кризі", впевнена Le Figaro.
"Політика масових повернень - найсміливіша на даний момент авантюра німецького канцлера Ангели Меркель, розпочата нею для скорочення припливу мігрантів через Егейське море, що становить 2 тис. чоловік в день, і зміцнення її положення на батьківщині", - пише Financial Times.
Претензії до Туреччини
На Заході незадоволені тим, що ЄС шукає допомоги у держави, в якій демократія зазнає поразки, і яка повільно сповзає до деспотизму.
При цьому Туреччина виставляє високу ціну за свої послуги.
"Європа вже закриває очі на підрив демократії, пособництво особам, які займаються торгівлею людьми, та військові дії проти мирних жителів. І чим більше Єврокомісія чіпляється за фантазію, що Туреччина одного разу вступить в ЄС, тим більше вона зміцнює сепаратистські сили в Європі", пише The Guardian.
На Заході сумніваються, що Анкара виконає свою частину угоди
"Для Анкари збереження міграційної кризи в Європі - засіб зберегти вигідне для неї співвідношення сил і домогтися ще більшого від Брюсселя. В умовах, коли Туреччина все більше нагадує "ісламістську демократуру", де свобода слова обмежується, а ісламський консерватизм посилюється з кожним днем, Анкара доб'ється символічного відновлення процесу інтеграції в Євросоюз з супутнім виділенням європейських грошей ", - підкреслює Le Figaro.
Хто проти?
В Управлінні Верховного комісара ООН у справах біженців різко розкритикували плани з масової висилки мігрантів з Греції в Туреччину. "Колективна депортація заборонена Європейською конвенцією з прав людини", - сказав глава управління в Європі Венсан Кошетель.
Він підкреслив, що подібна політика з боку ЄС і Туреччини може йти врозріз з європейським і міжнародним правом.
Верховний комісар ООН Філіппо Гранді висловив побоювання, виступаючи перед депутатами Європарламенту в Страсбурзі. "Я глибоко стурбований будь-яким положенням, що допускає колективну депортацію, що не враховує механізми захисту біженців, прописані в міжнародному праві", - сказав він.
Мігрантів можна висилати тільки в ті країни, де вони можуть подавати клопотання про отримання політичного притулку та мають доступ до освіти, медичного обслуговування і можливість пошуку роботи.
Туреччина ж надає більшості мігрантів лише тимчасовий захист, при цьому вони не мають права подавати клопотання про притулок, підкреслив Гранді. Зокрема, мова йде про громадян Іраку та Афганістану.