Більша частина сухопутних військ у 2030 році буде вкрай нагадувати найбільш смертоносні сили сьогоднішнього дня.
Після закінчення холодної війни характер наземних бойових дій зазнав серйозних змін: зараз проводяться мало операцій з метою розгрому рівного за бойовим оснащенням противника зі схожою військовою доктриною, які ведуть до захоплення або звільнення території, пише The National Interest.
Видання зазначає, що підготовка до ведення таких дій, як і раніше, важлива, але у родів військ зі складу сухопутних сил сьогодні безліч інших пріоритетів, причому деякі з них (протиповстанські і поліцейські дії) повертають нас до зародження сучасної військової організації.
NI пише про те, як буде виглядати співвідношення наземної бойової потужності у 2030 році, після того, як "закінчаться війни з терором і війни за зміцнення Росії".
Прогноз видання заснований на таких питаннях: чи має армія доступ до національних ресурсів, у тому числі до інноваційної технологічної бази; чи відчуває армія достатню підтримку політичної влади, яка не обмежує її самостійність; чи має армія доступ до світових здобутків; чи є у неї можливість вчитися і вдосконалюватися в умовах реального миру.
Зазначається, що більша частина сухопутних військ у 2030 році буде дуже сильно нагадувати найбільші смертоносні сили сьогоднішнього дня, але з невеликими і важливими змінами.
Індія
Сухопутні війська Індії вийдуть на рівень світової еліти. Ця армія веде інтенсивні бойові дії найрізноманітнішого характеру: вона бореться з маоїстським партизанським рухом у себе вдома, з повстанцями в Кашмірі, які мають підтримку з Пакистану, і проводить безліч інших, менш масштабних операцій всередині країни.
У той же час індійська армія добре підготовлена до активних бойових дій проти Пакистану, оскільки вона віддавна вже усвідомила необхідність бойової підготовки, наближену до реальних умов. У сукупності цей досвід допоміг їй відточити свої навички і стати ефективним інструментом зовнішньої і внутрішньої політики Нью-Делі.
Що стосується бойової техніки і озброєнь, то сухопутні війська Індії багато в чому відстають від своїх супротивників. Але зараз Індія отримала доступ практично до всього світового ринку військової техніки. Росія, Європа, Ізраїль, США - всі вони продають свою продукцію військового призначення Індії, доповнюючи військово-промисловий комплекс країни, який і собі розвивається.
Сухопутні війська Індії змушені конкурувати з ВПС і ВМС, проте в майбутньому вони повинні отримати більший доступ до сучасної техніки і технологій, завдяки чому стануть грізною силою.
Франція
З усіх європейських країн у Франції, швидше за все, будуть найбільш боєздатні і потужні сухопутні війська. Франція, як і раніше, має намір відігравати важливу роль у світовій політиці і явно переконана в необхідності мати ефективні наземні сили, щоб виконувати ці завдання.
Таку позицію вона збереже і в майбутньому, а можливо, навіть прискорить процес зміцнення армії, так як Париж бере на себе всі нові функції з управління збройними силами та апаратом безпеки Європейського Союзу.
У Франції, як і раніше, міцний військово-промисловий комплекс, який активно працює і на внутрішню оборону, і на експорт. Сухопутні війська мають сучасну техніку управління і зв'язку, що становить основу майже всіх багатонаціональних контингентів ЄС.
Вони можуть купувати відмінну бойову техніку для ведення бою, включаючи танки і артилерію. Французький уряд твердо має намір зберігати і підтримувати потужну оборонну промисловість, яка працює на благо сухопутних військ.
У французької армії є значний досвід ведення бойових дій різного масштабу та інтенсивності. Французи брали участь у війні з терором на афганському театрі і в Північній Африці, використовуючи регулярні і елітні війська для підтримки місцевого населення і розгрому нерегулярних сил противника.
Сухопутні війська також користуються підтримкою двох інших видів збройних сил. Військово-морські сили Франції мають чималі експедиційні можливості, а ВПС все більше зосереджуються на бойовій підтримці і забезпеченні, завдаючи нищівних ударів на полі бою, ведучи розвідку та вирішуючи транспортні завдання.
Завдяки уніфікованому і професійному характеру сухопутних військ вони можуть діяти на найрізноманітнішій території.
Росія
Наприкінці холодної війни російські сухопутні війська пережили період болісної трансформації, втративши значну частину ресурсів, живої сили і політичної ваги. Військово-промисловий комплекс, що забезпечував Червону армію, повільно руйнувався, залишаючи сухопутні війська із застарілою і погано обслуговуваною технікою.
У військах ослаб бойовий дух, і армії дуже важко доводилося в боях з нерегулярними загонами чеченських та інших бойовиків.
Змінилася не все, але багато чого. Покращення в російській економіці дозволило вкладати більше коштів в армію. Реформа, особливо в елітних військах, допомогла Росії перемогти в чеченській війні. У 2008 році російська армія швидко розгромила Грузію, а у 2014 році очолила операцію із захоплення Криму в Україні.
Все це ми можемо назвати війнами за зміцнення Росії, які навряд чи завершилися. Російські сухопутні війська, як і раніше, відіграють головну роль у діях Москви з управління ближнім зарубіжжям, хоча в останні два роки вони поступилися частиною функцій ВПС і ВМФ.
Російські сухопутні війська збережуть свою смертоносну силу у 2030 році, і тим не менш вони матимуть серйозні проблеми. У майбутньому вони можуть зазнавати труднощів з доступом до сучасних технологій. Агонія радянського військово-промислового комплексу закінчилася, і після неї залишилася така система інновацій та виробництва, якій важко на всіх напрямках.
Можуть також виникнути проблеми із живою силою, так як сухопутні війська, схоже, застрягли між старою системою призову (яка виживає себе у зв'язку зі зменшенням народонаселення) і системою добровільного набору, в якій особливу роль відіграють елітні війська.
"Однак сусіди Росії ще довго будуть боятися розмірів і потужності російської армії, особливо під час так званих гібридних операцій", - зазначає видання.
Сполучені Штати Америки
Сухопутні війська США як мінімум з 1991 року є золотий стандарт наземних бойових сил. Розгром іракської армії в 1991 році і її повне знищення у 2003-му залишаються найбільш значними досягненнями в наземних бойових операціях після закінчення холодної війни.
Останні 15 років сухопутні війська продовжують вести бойові дії в Іраку і Афганістані, а війська спеціального призначення діють на набагато більшій відстані.
Американські сухопутні війська, як і раніше, мають повний доступ до потужної системі військових інновацій. Загальний пиріг вони ділять з ВМС, ВПС і корпусом морської піхоти. І незважаючи на невпевнене зростання в останнє десятиліття, цей пиріг досі дуже великий.
Частина військової техніки, що знаходиться на озброєнні в армії, належить до епохи холодної війни, проте майже вся вона пройшла модернізацію і відповідає вимогам сучасної війни з мережевою структурою. У сухопутних військ США найбагатший у світі асортимент безпілотників, які в процесі спостереження за полем бою допомагають вести смертельний і точний вогонь.
Більш того, сухопутні війська мають 15-річний досвід ведення війни з терором. Це найтриваліший період безперервних бойових дій із часів воєн з індіанцями. Звісно, у цьому досвіді таяться свої небезпеки, не останньою серед яких є організаційне виснаження.
Це викликає особливу тривогу на тлі нескінченних воєн в Іраку і Афганістані. Проте сухопутні війська США і у 2030 році будуть найпотужнішою наземною бойовою силою, набагато випереджаючи всіх інших.
Китай
З початку 1990-х років, а то і раніше, у Народно-визвольній армії Китаю (НВАК) проводяться глибокі реформи сухопутних військ. Протягом десятиліть певні елементи у НВАК виступають гарантами тих чи інших політичних фракцій всередині Комуністичної партії Китаю.
Коли процес реформування пішов всерйоз, НВАК стала в рівній мірі комерційною і військовою організацією, взявши під своє управління безліч малих підприємств.
Ситуація почала змінюватися, коли в 1990-і і 2000-і роки почалося бурхливе зростання китайської економіки. Отримавши доступ до фінансування і до зростаючого сектору інноваційних технологій, наземний елемент НВАК почав оптимізуватися і реформуватися і в підсумку перетворився в сучасну військову організацію.
Подібно до США, сухопутні війська НВАК повинні ділити фінансовий пиріг з парою дуже ненажерливих партнерів. Та епоха, коли Китай був зосереджений на сухопутних військах на шкоду морській і повітряній міцності, закінчилася рішуче і безповоротно.
Окрім того, НВАК ніяк не може повністю відійти від міжфракційної боротьби всередині Комуністичної партії Китаю. Вони занадто тісно пов'язані між собою, і цим сильно відрізняються від відносин між цивільними і військовими на Заході.
До реформ у сухопутних військах можна віднести масову модернізацію бойової техніки і озброєнь, бойову підготовку, наближену до реальних умов, а також дії щодо професіоналізації армії. НВАК не отримує фінансування в таких обсягах, як армія США, але у неї майже невичерпні резерви живої сили, і вона має такі ресурси, яких немає майже ні в одній армії у світі.
Єдине, чого не вистачає НВАК, це досвід бойових дій, оскільки Китай не веде їх із часів війни проти В'єтнаму і не бере участі у великих конфліктах нового сторіччя. Проте є всі підстави вважати, що тенденції в області модернізації НВАК і в здійсненні реформ у майбутні 15 років не зміняться.
Висновок
NI робить висновок, що відповідь на запитання про те, як побудувати потужну армію, проста.
Ті держави, в яких є повне ентузіазму населення з багатим людським капіталом, які можуть користуватися новітніми технологіями зі своїх міцних сучасних економік і які здатні будувати відносини між цивільними і військовими на базі достатньої, але не надмірної самостійності, матимуть успіх у військових справах.
Досвід - це теж не зайве. Однак прості відповіді аж ніяк не означають, що виконати це розпорядження буде легко і просто, зазначає видання.