У всіх документах організації щодо Криму будуть такі поняття як "окупація" й "анексія".
Генеральна Асамблея ООН прийняла
резолюцію України щодо Криму, у якій Росія називається державою-окупантом. Документ підтримали 73 країни, при цьому Білорусь намагалася її заблокувати.
Резолюція закликає Росію пропустити спостерігачів ООН на півострів для моніторингу за дотриманням прав людини.
У Москві ж вважають, що Україна цим документом намагається чинити тиск на Росію, оскільки, як заявив російський поспред при ООН Євген Загайнов, проект резолюції однобічний, необ'єктивний і упереджений.
Корреспондент.net детальніше розглядає документ, щоб зрозуміти, що може послідувати за його схваленням і чому Білорусь намагалася його заблокувати.
Вплив Генасамблеї
Генеральну Асамблею ООН заснували в 1945 році як головний дорадчий, директивний і представницький орган організації. Складається зі 193 членів.
Уповноважена надавати державам рекомендації з міжнародних питань, що входять у її компетенцію: підтримання міжнародного миру і безпеки.
Вони не мають обов'язкового характерк, проте країни-члени організації намагаються дотримуватися цих рекомендацій. Діяльність ООН грунтується на рішеннях Асамблеї.
У Генасамблеї є шість допоміжних органів, що відповідають кожен за свою тематику: роззброєння та міжнародна безпека, економічні та фінансові питання, соціальні, гуманітарні та культурні, політичні, правові питання, а також є комітет з питань бюджету ООН.
Резолюція щодо Криму
Україна представила в ООН проект резолюції щодо дотримання прав людини в Криму. Документ засуджує випадки дискримінації в Криму і закликає Росію пропустити на півострів, який значиться в тексті як окупований, спостерігачів для складання доповіді.
У тексті документа говориться, що у створенні проекту резолюції брали участь: Австрія, Австралія, Бельгія, Болгарія, Канада, Хорватія, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Грузія, Німеччина, Угорщина, Латвія, Литва, Люксембург, Нідерланди, Палау, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Іспанія, Швеція, Туреччина, Україна, Великобританія і США.
Українська сторона говорить, що основною метою резолюції є закликати Росію дотримуватися своїх зобов'язань як держави-окупанта відповідно до міжнародного права.
У резолюції повідомляється про випадки позасудових страт, викрадень, політично вмотивованих переслідувань, дискримінації, залякування, довільних затримань, тортур і жорстокого поводження із затриманими, а також про нехтування іншими засадничими свободами, включаючи свободу думки, віросповідання і світогляду, як і правом на мирні зібрання.
Проект резолюції містить шість пунктів:
1. Засуджує обмеження прав людини, дискримінаційні заходи і знущальницьку практику щодо жителів тимчасово окупованого Криму, у тому числі кримських татар, а також українців і осіб, які належать до інших етнічних і релігійних груп, з боку російської окупаційної влади.
2. Настійно закликає Російську Федерацію:
- виконати всі свої зобов'язання відповідно до застосовних норм міжнародного права як держава-окупант;
- вжити всіх необхідних заходів для того, щоб негайно покласти край всім утискам прав людини стосовно жителів Криму;
- негайно звільнити українських громадян, які були незаконно затримані і засуджені, а також тих, хто був переведений з Криму до Російської Федерації;
- вирішити проблему безкарності та забезпечити притягнення до відповідальності визнаних винними в обмеженні прав людини;
- створити і підтримувати безпечні і сприятливі умови для журналістів і правозахисників;
- дозволити відкриття культурних і релігійних установ;
- негайно скасувати рішення про оголошення Меджлісу кримсько-татарського народу екстремістською організацією;
- негайно розпочати співпрацювати в повному обсязі з Управлінням Верховного комісара з прав людини, Організацією з безпеки і співробітництва в Європі та Радою Європи щодо питання про становище у сфері прав людини в Криму.
3. Просить Генерального секретаря шукати шляхи і засоби, що дозволяють забезпечувати безпечний і безперешкодний доступ до Криму регіональним і міжнародним механізмам зі спостереження за становищем у сфері прав людини з тим, щоб вони могли виконати свій мандат.
4. Настійно закликає Російську Федерацію забезпечити належний і безперешкодний доступ міжнародних місій зі спостереження за становищем у сфері прав людини і правозахисних неурядових організацій до Криму, визнаючи, що міжнародна присутність у Криму має першорядне значення для запобігання подальшому погіршенню ситуації.
5. Просить Управління Верховного комісара ООН з прав людини підготувати спеціальну тематичну доповідь з питання про становище у сфері прав людини в тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим.
6. Постановляє продовжити розгляд цього питання на своїй 72-ій сесії щодо пункту, названому "Заохочення і захист прав людини".
Ухвалення резолюції
15 листопада резолюцію, у якій Росія вперше називається окупантом, винесли на розгляд Генасамблеї. За неї проголосували 73 держави, проти - 23, утрималися - 76. Оскільки "за" виявилося більшістю, резолюція була прийнята.
На фотографії із засідання Асамблеї можна побачити, хто як проголосував.
Як зазначив міністр закордонних справ України Павло Клімкін, тимчасова окупація Криму буде значитися в усіх документах ООН щодо півострову.
Білорусь проти
Представники Білорусі в ООН намагалися зупинити розгляд всіх резолюцій у третьому комітеті Генеральної Асамблеї, на якому розглядався документ щодо Криму, а також щодо Сирії, КНДР й Ірану.
Але ініціативу Білорусі підтримали тільки 32 держави, а 101 - виступили проти. З-поміж тих, хто підтримали, були: Алжир, Ангола, Бангладеш, Болівія, Бруней, Бурунді, Венесуела, В'єтнам, Еритрея, Єгипет, Зімбабве, Індія, Індонезія, Ірак, Іран, Кенія, Киргизстан, Китай, КНДР, Коморські острови, Куба, Лаос, М'янма, Нігерія, Нікарагуа, Росія, Сінгапур, Сирія, Судан, Таджикистан, Узбекистан.
Як розповів постпред України при ООН Володимир Єльченко, його білоруський колега не зміг навести аргументи, чому Мінськ виступив проти резолюції.
"Ця позиція Білорусі є антиукраїнською, і про це я можу говорити відверто. Ми не можемо миритися з тим, що наші найближчі сусіди відкрито виступають проти нас в ООН", - сказав дипломат в інтерв'ю
Укрінформу.
За словами Єльченка, Росія намагалася підкупити, а деякі країни навіть шантажувала, щоб ті голосували проти резолюції.
Що значить для Росії
Серйозний сигнал, розповідає Єльченко. Тепер питанням Криму будуть займатися безпосередньо Верховний комісар ООН з прав людини і окремі делегації.
"В України з'явився інструмент додаткового тиску на Росію, щоб змінити ставлення до кримського питання як мінімум у рамках ООН", - розповів дипломат.
Український постпред розповів, що зустрічався з Верховним комісаром ООН з прав людини на минулому тижні і той запевнив, що чекає прийняття резолюції для початку роботи з Росією.
Тим часом президент Росії Володимир Путін підписав розпорядження про вихід Росії з угоди щодо Міжнародного кримінального суду в Гаазі. Напередодні цього рішення МКС опублікував звіт, у якому йдеться про те, що
в Криму - міжнародний військовий конфлікт.
У Кремлі пояснили, що Гаазький трибунал не виправдав покладених на нього надій і не став справді незалежним, авторитетним органом міжнародного правосуддя.
Подальші дії України
Україні доведеться працювати з усіма країнами, оскільки ця резолюція повинна бути схвалена на пленарному засіданні Асамблеї, яке пройде через два-три тижні, точна дата поки невідома.
Але, як свідчить практика, різниці між цими голосуваннями практично не буває.
Як говорить Єльченко, українська делегація буде працювати, щоб домогтися ще більшої підтримки в ООН.
"Але для нас головне, що вперше в офіційному документі ООН є кваліфікація таких речей, як анексія і окупація Криму", - розповів дипломат.
Він зазначив, що це дуже важливо з точки зору позовів, які зроблені українською стороною і готуються за усім спектром питань навколо Криму.
"Мова йде про Міжнародний суд ООН, Міжнародний кримінальний суд та інші", - уточнив постпред України.