Журналісти чекали розмови про Крим і згадки України, особливо на хвилі "ракетної кризи", але президент Росії про це мовчав.
Володимир Путін не згадав Крим у своєму щорічному федеральному посланні, якому в останні роки зазвичай він приділяє багато часу, що викликало чимало запитань і припущень як в Росії, так і на Заході.
1 грудня президент Росії традиційно звернувся з посланням до Федеральних зборів.
Більш ніж за годину у своїй промові про анексований півостров він сказав тільки два слова - Кримський міст, коли говорив про транспортну систему.
Путін також не пам'ятав про Україну, незважаючи на "ракетну кризу". Зазначимо, що прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков напередодні виступу говорив, що промова Путіна буде іншою.
Корреспондент.net зібрав думку преси про "некримську" промову російського президента.
Путін починає президентську кампанію - Le Monde
Війни зникли з планів Володимира Путіна. У своїй промові він не згадав про Україну і Сирію.
У торішньому виступі російський президент почав з того, що віддав данину пам'яті російським солдатам, які загинули в сирійському конфлікті, зараз же замість форми головнокомандувача Путін приміряв костюм кандидата на власне переобрання, якого хвилюють внутрішні проблеми країни.
Він особливо відзначив "згуртованість" народу під час виборів до Держдуми, на яких перемогла правляча партія Единая Россия, час для зміни влади в Росії ще не настав.
Час для зміни влади в Росії ще не настав
"Чи можна гідно розвиватися на хиткому ґрунті слабкої держави і керованої ззовні безвольною влади, яка втратила довіру своїх громадян? Відповідь очевидна: звичайно, ні. Останнім часом ми бачили чимало країн, де така ситуація відкривала дорогу авантюристам, переворотам і в підсумку анархії. Скрізь результат один: людські трагедії і жертви, занепад і руйнування, розчарування", - заявив Путін.
Він також нагадав про столітній ювілей Жовтневої революції в 2017 році.
"Уроки історії потрібні нам перш за все для примирення, для зміцнення громадської, політичної, громадянської злагоди, якої нам вдалося сьогодні досягти", - заявив російський президент.
Новий світопорядок Путіна - Tagesspiegel
Російський президент залишив без уваги не тільки Україну і події, пов'язані з нею, але і Європі. При цьому він підкреслив високий рівень відносин з Китаєм і заявив про готовність простягнути руку Дональду Трампу на посаді президента США.
Звинувачення, які є каменем спотикання у відносинах між Росією і Заходом, такі як анексія Криму, російська інтервенція в Україну, спроби впливати на ситуацію в західних країнах, Путін відкинув однією-єдиною фразою, назвавши їх "міфами", зазначає видання і наводить застереження російського лідера, яке прозвучало під час послання:
"Ми не хочемо протистояння ні з ким, воно нам не потрібно: ні нам, ні нашим партнерам, ні світовій спільноті. На відміну від деяких зарубіжних колег, які бачать в Росії противника, ми не шукаємо і ніколи не шукали ворогів. Нам потрібні друзі. Але ми не допустимо обмеження своїх інтересів, нехтування ними".
Ми не шукаємо і ніколи не шукали ворогів. Нам потрібні друзі
Путін хоче помиритися - Le Figaro
Примирливий тон глави Кремля пояснюється недавнім приходом до влади в декількох країнах Заходу кандидатів, яким присвоєно ярлик проросійських або популістських, готових знизити значимість епізоду з анексією Криму і зняти санкції.
Видання нагадує, що два роки тому в своєму посланні Путін звинувачував Вашингтон у поваленні української влади за допомогою Майдану, а в минулому році він жодного слова не сказав про США. Тепер же російський президент "простягає руку" Трампу.
"Путін вичікує, щоб подивитися, як будуть розвиватися спочатку американо-європейські відносини, перш ніж позиціонувати себе", - наводить видання думку аналітика центру Карнегі.
Намагався створити гарний настрій - Der Spiegel
У цілому Путін намагався створити гарний настрій протягом 69 хвилин - мовляв, насправді у нас все не так уже й погано.
Цього разу російський президент намагався виглядати миролюбним і готовим до діалогу лідером.
Торік після інциденту зі збитим Туреччиною бомбардувальником він ще лаявся на Реджепа Ердогана, цього разу основний акцент Путін зробив на соціальну ситуацію в країні: він похвалив зростання народжуваності, поговорив про проблеми системи охорони здоров'я, в тому числі довгі черги і нестачу лікарів, а також пообіцяв провести швидкий інтернет в усі лікарні.
У тих, хто слухав президента і цифри, які він презентував, могло скластися враження, ніби в Росії все гаразд: зростають експорт сільгосппродукції і IT-сфера, зростає армія, а інфляція складає всього шість відсотків.
А яке послання Путін адресував Заходу? Про закордон він говорив протягом восьми хвилин - і говорив з позиції сили. Про драму розбомбленого Алеппо він не сказав жодного слова. Україну Путін також проігнорував.
Цього разу Путін нічого не обіцяв - Deutsche Welle
Обіцянки-цяцянки. Так заспокоюють себе росіяни, коли обіцянки не будуть виконані. Обіцяного Путіним громадянам доводиться чекати ще довше, якщо вони не хочуть розчаруватися в главі держави і його політиці.
Адже Путін роками обіцяє, що в майбутньому все стане краще. І у власній країні, і за допомогою Росії в усьому світі.
Однак цього разу промова Путіна буде іншою: вона була без будь-яких обіцянок.
Жодного слова про великі конфлікти - війну в Сирії і на сході України, в яких Росія бере активну участь. Прихильність до Китаю та Індії. Повний надії тон до США і обраного президента Дональда Трампа.
От і все. І в цьому-то вся хитрість: адже хто нічого не обіцяє, той не повинен нічого виконувати.
Стриманий Путін - New York Times
Після виплеску ейфорії у російської політичної еліти щодо перемоги Дональда Трампа президент Володимир Путін показав більш зважену реакцію в своєму щорічному зверненні до нації. Він закликав до співпраці між Росією і США, але висловив побоювання стосовно деяких заяв Трампа про ядерну зброю, пише New York Times.
"Російський лідер виглядав дивно стриманим в момент, який багато хто вважає його тріумфом: його популярність зростає на хвилі популізму, що здіймається в Європі і Америці, з її негативним ставленням до істеблішменту і часто позитивним - до Росії", - йдеться в статті.
Путін списує "серйозну кризу у відносинах між Росією і державами Заходу" на "геополітичну експансію" НАТО і Євросоюзу.
Наполягаючи на тому, що Росія "не сприймає спроб надання військового, політичного, економічного чи іншого тиску", доктрина вказує, що Москва "залишає за собою право жорстко реагувати на недружні дії, в тому числі шляхом зміцнення національної оборони і прийняття дзеркальних або асиметричних заходів".
Нова м'яка риторика - Die Welt
Путін відмовився від агресивного тону до Заходу. Відмова від антизахідної риторики не має обов'язково означатиме, що він тепер змінить свою стратегію.
Так, два роки тому він говорив про анексію Криму, конфлікт із Заходом і введені санкції, про політику тиску, яка протягом багатьох років ведеться проти Росії. Неназвані політики за кордоном раді були б бачити розпад Росії "за югославським сценарієм", говорив Путін в 2014 році.
Торік Путін погрожував турецькому керівництву, після того як на турецько-сирійському кордоні був збитий російський літак. Посил був зрозумілий - Росія оточена ворогами і повинна об'єднатися навколо президента.
З послання в цьому році можна зробити висновок, що вороги Росії випарувалися.
Про Україну Путін не сказав жодного слова. Вирішення кризи зараз не передбачається, як показала зустріч міністрів закордонних справ нормандського квартету, що відбулася цього тижня. Крім того, здається, що у російського президента немає нових аргументів, і він воліє зайняти вичікувальну позицію.
Не підливав олії у вогонь - Bild
Президент Росії обережно відгукнувся про можливості поліпшення відносин зі США. Він говорив про будівництво доріг, охорону навколишнього середовища, шкільну систему, інфляцію. Але жодного слова про криваву бійню в Алеппо і Україні.
Передбачається, що ВКС Росії брали участь в цілеспрямованих бомбардуваннях лікарень і шкіл. Британія і Франція після цього говорили про "військові злочини", що Кремль з обуренням заперечував.
Путін не говорив про розбомблені класні кімнати і мертвих дітей - він говорив про "хоробрих солдатів, які захищають честь Росії і борються з тероризмом".
Зіпсовані відносини з НАТО і нинішню напруженість у відносинах з Польщею через нарощування Росією військової сили в Калінінграді Путін також не згадав у своїй промові, як і військові навчання України біля берегів Криму, які Москва до цього активно критикувала.
Якщо висловитися позитивно, він не підлив олії у вогонь.
Що говорять в Криму
Незважаючи на багато очікувань, цього разу Путін про Крим говорити не став, пише Крим.Реалії.
"Необхідну увагу приділимо і найважливішим федеральним трасам і зведенню об'єкта загальнонаціонального значення Кримського мосту, його будівництво йде за графіком", - ця фраза стала єдиним прямим згадуванням Криму у виступі Путіна.
Навіть говорячи про санкції і протистояння на зовнішньополітичній арені, президент Росії не називає Крим як одну з причин того, що відбувається.
"Усім добре відомо, що в останні роки ми зіткнулися зі спробами зовнішнього тиску. Вже двічі говорив про це, згадував. В хід було пущено все: від міфів про російську агресію, пропаганду, втручання в чужі вибори - до цькування наших спортсменів, включаючи паралімпійців", - заявив Путін.
Глава кримського відділення партії Комуністи Росії Леонід Грач вважає, що промовчавши про Крим, Путін вирішив не нагадувати росіянам причину економічних проблем країни.
Кримський політолог Дмитро Омельчук бачить в цьогорічному посланні президента Росії остаточне завершення "медового періоду" для півострова.
Що думають в Росії
"Найдушевніше"
Без сюрпризів і "фішок", але при цьому конструктивне і "найбільш душевне з усіх". Так експерти і депутати, опитані газетою Ведомости, оцінили послання Путіна.
Йшлося про дітей, про оцінку людьми роботи держави - все це цілісні категорії, а не мова доручень, зазначає газета.
Поворот у посланні від колишніх зовнішньополітичних тем до внутрішньої політики і економіки пов'язаний з "тенденцією до загальної розрядки", пояснює близький до Кремля співрозмовник Ведомостей.
Він також зазначає, що в посланні був помітний внесок нового куратора внутрішньої політики Сергія Кирієнка: "Це відмова від конфронтаційної "чорно-білої" риторики і пошуку внутрішнього ворога, в тому числі в культурі і мистецтві. Хоча системні ліберали теж отримали сигнал - через фразу про неприпустимість впливу на політику ззовні".
Усі фішки президента варто чекати в наступному році, вважає політолог Костянтин Калачов. До виборів ще довго, і таке послання краще, ніж про скріпи, хунту або кільце ворогів, резюмує він.
Лаконічно про "міжнародну проблематику"
Агентство РБК звертає увагу на відсутність у промові конкретних пропозицій в галузі політичних реформ, як і доручень на цю тему. Президент лаконічно коментував і міжнародну проблематику, не згадавши при цьому жодного разу Україну, і зробивши наголос на соціально-економічних проблемах країни.
Однак це навряд чи допоможе "замороженій економіці", сумнівається Независимая газета. "Мантрами про зростання" видання називає тезу про готовність країни "наздогнати і перегнати світ". Газета також зазначає, що під час послання Путін жодного слова не сказав про вже трирічне падіння реальних доходів населення.