ГоловнаСвітВсі новини розділу
 

Енергетика під загрозою. Європа проти санкцій СШАСюжет

Корреспондент.net, 16 червня 2017, 20:00
0
1798
Енергетика під загрозою. Європа проти санкцій США
Під нові санкції США проти Росії потрапляють європейські компанії, задіяні в проекті "Північний потік - 2"

Німеччина розкритикувала антиросійські санкції, підготовлені американським сенатом.

 

Канцлер Німеччини Ангела Меркель підтримала недавній виступ міністра закордонних справ ФРН Зигмара Габріеля проти нових антиросійських санкцій, підготовлених сенатом США.

Рішення американських сенаторів Берлін назвав "м'яко кажучи, норовливим підходом". Німеччина зазначила, що обмежень, які відіб'ються на європейській економіці, бути не повинно.
 
Корреспондент.net вирішив розібратися, що саме не подобається Німеччині і яких втрат зазнав ЄС через санкції.
 
Які санкції підготував сенат
 
Перекриття можливості для обходу санкцій. Йдеться про таку лазівку, як дозвіл передоплати за російські товари і сировину з боку західних покупців. Наприклад, ЄС дозволяє торгове фінансування, включаючи надання кредиту компаніям, що знаходяться під секторальними санкціями, для цілей поставок незаборонених товарів до Європи (наприклад, нафти і нафтопродуктів).
 
Санкції в залізничному і судноплавному секторах. Можуть бути накладені у вигляді блокування їх активів в американській юрисдикції і заборони американським компаніям і громадянам вести будь-які справи із цими російськими підприємствами.
 
Жорсткість секторальних санкцій щодо російських банків і нафтогазових компаній. Сбербанку, Газпромбанку, Россельхозбанку, Зовнішекономбанку і ВТБ, а також їхнім дочкам закриють доступ до американських кредитів на термін більше 14 днів (зараз заборонені кредити терміном понад 30 днів). Для енергетичних компаній допустимий граничний термін кредитування пропонується скоротити до 30 днів з нинішніх 90 днів.
 
Нові обмеження по нафтогазовим технологіям. Посилюються санкції, що обмежують передачу технологій для розвідки і видобутку нафти на глибоководді, на арктичному шельфі і в сланцевих формаціях.
 
Обмежити потенціал Росії у сфері будівництва трубопровідної інфраструктури для експорту енергоносіїв. Заборона на поставки товарів, технологій, передачу інформації і надання послуг та іншої підтримки.
 
Обмежити приватизацію російських держактивів. Якщо така "приносить несправедливі вигоди" чиновникам російського уряду чи їхньому оточенню.
 
Чому Німеччина проти
 
Відповідно до законопроекту сенату, санкції проти Росії переводяться з президентських указів до закону, що ускладнює процедуру їх пом'якшення чи скасування.
 
Окрім того, створюється база для розширення обмежень: зокрема, проти російських банків, оборонних і енергетичних компаній, бізнесменів і чиновників.
 
Окремо прописані дії щодо трубопроводу "Північний потік - 2", у якому сенатори бачать загрозу енергетичній безпеці ЄС і розвитку газового ринку в Європі.
 
Ці заходи містять санкції не тільки проти російської сторони, але й проти їхніх європейських партнерів, які беруть участь у проекті "Північний потік - 2".
 
П'ятнадцятого червня на сайті міністерства закордонних справ ФРН вийшла спільна заява Габріеля і прем'єр-міністра Австрії Кристіана Керна.
 
У ній наголошується, що в законопроекті сенату говориться про витіснення російського природного газу з ринку Євросоюзу.
 
Політики закликали США не змішувати санкції через Україну з власними економічними інтересами.
 
"Загрози покаранням європейським компаніям, які беруть участь у проектах з Росією на зразок "Північного потоку - 2", привносять нову і взагалі негативну якість в американсько-європейські відносини", - йдеться в заяві.
 
Габріель і Керн вказали, що подібні дії Вашингтона можуть привести до зниження конкурентоспроможності залежної від енергоресурсів економіки європейських країн і ліквідації тисяч робочих місць.
 
"Енергозабезпечення Європи є справою Європи, а не США. У кого отримувати енергоресурси, ми будемо вирішувати самі - відповідно до правил відкритої конкуренції", - вказується в заяві.
 
При цьому наголошується, що Німеччина і Австрія визнають необхідність діючих санкцій у відповідь на кричуще порушення Росією принципу непорушності кордонів у Європі.
 
Нагадаємо, минулого тижня Єврокомісія отримала мандат на ведення переговорів з Росією щодо будівництва другої гілки газопроводу "Північний потік".
 
Nord Stream-2 - це друга гілка трубопроводу по дну Балтійського моря від російського узбережжя до узбережжя Німеччини.
 
Новий газопровід подвоїть потужності діючого "Північного потоку", який дозволяє постачати газ у Європу в обхід України.
 
Фінансову участь у проекті візьмуть п'ять європейських компаній: французька Engie, австрійська OMV, британсько-нідерландська Royal Dutch Shell і німецькі Uniper і Wintershall.
 
Західні партнери Газпрому повинні забезпечити 50% фінансування "Північного потоку - 2".
 
Фото: Getty
 
Спочатку ці компанії мали стати акціонерами, але проти такої моделі виступило антимонопольне відомство Польщі, заявивши, що угода може нести загрозу польським споживачам.
 
З "Північним потоком - 2" також пов'язані певні ризики, викликані несприйняттям проекту декількома країнами ЄС, а також Україною. Київ проти "Північного потоку - 2", оскільки через нього Україна може залишитися без транзитних доходів.
 
Америка вже не в перший раз виступає проти другого "Північного потоку". Колишній віце-президент Америки Джо Байден називав його негідною угодою для Європи. Ще до цього США заявляли, що проект не комерційний, а політичний і несе загрозу енергобезпеці Європи.
 
Втрати ЄС
 
У Євросоюзі зараз немає єдності в питанні антиросійських санкцій. Введення Росією у відповідь продуктового ембарго сильно вдарило по європейським фермерам, особливо тим, хто займається виробництвом фруктів, молока і розведенням свиней - остання галузь переживає в Португалії одну з найбільш серйозних криз.
 
Росія була другим за величиною покупцем сільськогосподарської продукції ЄС, і 73% нині заборонених товарів надавалися державами-членами.
 
Деякі європейські країни знайшли нових покупців всередині Євросоюзу. Наприклад, Польща, найбільший у світі експортер яблук, почала експортувати продукцію в інші європейські країни, тим самим підвищуючи пропозицію і, отже, знижуючи ціни.
 
Є країни, які відкрито висловлюються проти санкцій, наприклад Італія. Греція раніше загрожувала скористатися правом вето.
 
 
Зі Словаччини, Угорщини і Чехії звучать подібні заклики під тиском проросійських політичних груп. У Німеччині - сильне промислове і експортне лобі, якого санкції взагалі не влаштовують.
 
За даними проведеного наприкінці 2016 року дослідження Австрійського економічного інституту, падіння експорту в Росію у 2015 році в ЄС становило за валовою доданою вартістю близько 40 млрд євро і позначилось на майже 900 тис. трудових відносин.
 
З них 44% спричинені санкціями, а решта - поганою економічною ситуацією в Росії, а також знеціненням валюти.
 
Для Австрії збиток становив 1,5 млрд євро, де постраждали 20 тис. трудових відносин. Тридцять шість відсотків падіння австрійського експорту припадають на санкції.
СПЕЦТЕМА: Санкції проти Росії
ТЕГИ: РоссияУкраинаСШАЕСЕвросоюзГерманияСеверный поток
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...

Корреспондент.net в соцмережах