У Страсбурзі визнали, що Росія контролювала український півострів ще до "референдуму".
Європейський суд з прав людини більшістю голосів визнав позов України проти Росії через анексію Криму частково прийнятним і заявив про готовність розглянути його по суті. Проміжний підсумок розгляду скарги щодо Криму не розчарував ні Київ, ані Москву. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Висновки ЄСПЛ за позовом України проти Росії через Крим
Велика палата Європейського суду з прав людини 14 січня визнала частково прийнятним поданий Україною проти Росії позов (заяву №20958/14). Україна в ньому стверджує про систематичне порушення Росією в Криму Європейської конвенції про права людини.
У Міністерстві юстиції України повідомили, що прийнятними визнані наступні скарги:
-
насильницькі зникнення людей і відсутність ефективних розслідувань
-
жорстоке поводження
-
незаконні затримання
-
поширення в Криму російського законодавства, через яке з 27 лютого 2014 року чинні на півострові суди не можуть вважатися законними
-
примус до російського громадянства
-
незаконні обшуки в приватних оселях
-
переслідування і залякування релігійних лідерів, які не належать до РПЦ
-
припинення діяльності українських медіа
-
заборона публічних зібрань, залякування і довільні затримання організаторів демонстрацій
-
експропріація майна у цивільних осіб і приватних підприємств без компенсацій
-
заборона української мови в школах і переслідування україномовних школярів
-
обмеження пересування між Кримом і материковою частиною України
-
переслідування кримських татар
Суд відхилив три пункти в позові України, визнавши неаргументованими звинувачення в тому, що російська влада в Криму націоналізувала власність українських військових, встановила там "адміністративну практику вбивств і розстрілів" і переслідувала іноземних журналістів.
При цьому ЄСПЛ не визнав свою компетентність розглядати законність "приєднання Криму до Росії" з точки зору міжнародного права.
Справа заснована на двох скаргах України проти Росії, поданих в 2014 і в 2015 роках. У червні 2018 року скарги об'єднали в одну справу під назвою "Україна проти Росії (щодо Криму)".
7 травня 2018 року справу було передано на розгляд Великої палати, яка провела слухання 11 вересня 2019 року. У скаргах українська сторона вказує на систематичне порушення прав людини в Криму, що відбувалося вже з 27 лютого 2014 року по серпень 2015 року.
Москва наполягає, що українські скарги не можуть бути прийняті, оскільки є політичними.
"Російські солдати лише запобігали насильству і не здійснювали ефективний контроль або юрисдикцію на території Криму", - говорив заступник міністра юстиції Росії Михайло Гальперін, виступаючи у вересні минулого року у Великій палаті.
Однак члени Великої палати вирішили, що Росія "здійснювала ефективний контроль над Кримом" ще з лютого 2014 року.
На підтвердження в ЄСПЛ навели низку доказів. По-перше, це збільшення російського військового контингенту в березні 2014 року удвічі, що в РФ, на думку суду, не виправдали "будь-якими конкретними доказами, що свідчать про існування загрози для військ, розміщених в Криму в той час".
По-друге, той факт, що збільшення російських військ на території півострова відбулося без згоди української влади.
Голова комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики і міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко вважає, що цей момент є найважливішим, оскільки визнає той факт, що Росія окупувала півострів до "референдуму".
Юридичне підтвердження цього факту ЄСПЛ надзвичайно важливе з точки зору міжнародно-правової позиції України і захисту її зовнішньополітичних інтересів, наголосив Мережко.
Він вважає, що Україна може посилатися на це рішення і використовувати цей аргумент ЄСПЛ і в інших міжнародних судових інстанціях.
"Це аргумент, що Росія контролювала проведення цього "референдуму", фактично вона зруйнувала і територіальну цілісність, і суверенітет України", - зазначив голова комітету.
Крім того, за словами Мережка, рішення ЄСПЛ спростовує позицію Росії, яка в питанні Криму посилалася на "референдум" і нібито "волю кримського народу" і "право на самовизначення".
Глава Мін'юсту України Денис Малюська зазначив, що рішення Страсбурга є першою проміжною перемогою в серії справ України проти Росії в ЄСПЛ.
За його словами, такий висновок ЄСПЛ - це потужний юридичний удар по міфології, яку, як вважає міністр, використовує Росія в гібридній війні.
"У протидії гібридній війні Росія підтримує міф про "мирне" і "правомірне" "приєднання" Криму. Міф, звичайно, в першу чергу для їхнього внутрішнього користування. Але вони намагаються просувати його і на міжнародній арені", - написав Малюська на своїй сторінці у Facebook.
Заступник міністра юстиції України, уповноважений з питань ЄСПЛ Іван Ліщина каже, що остаточного рішення суду за позовом можна чекати ще близько десяти років.
"Я думаю, що нам ще чекати бодай від п'яти до десяти років до рішення по суті. Але при цьому, і це важливо, це рішення відкрило, дало можливість ЄСПЛ розглядати індивідуальні заяви кримчан, які постраждали від дій РФ", - розповів Ліщина в ефірі Радіо Крым.Реалии.
Він наголосив, що справа "Україна проти Росії" - це досить складний процес, де потрібно доводити не тільки порушення, але і систематичність - це досить трудомістка історія.
Російська сторона, схоже, теж в цілому залишилася задоволена рішенням Страсбурга.
"ЄСПЛ дійшов висновку про недоведеність цілої низки звинувачень, висунутих українською владою проти РФ", - наголосили в прес-службі міністерства юстиції Росії.
Що кажуть експерти про значення рішення ЄСПЛ
Європейський центр захисту прав людини вважає, що "тепер Росія не уникне відповідальності". Ця неурядова організація з Британії допомагає вести справи в ЄСПЛ, в тому числі, пов'язаніз Кримом і Донбасом.
"Важливе рішення підтверджує, що Росія буде притягнута до відповідальності в ЄСПЛ за всіпорушення прав людини, вчинені в Криму", - заявив в коментарі для Радіо Свобода директор Європейського центру захисту прав людини професор Філіп Ліч.
За словами низкикоментаторів, важливим наслідком цього рішення - і не тільки для справ в ЄСПЛ, але і для позовів Україна проти Росії в інших міжнародних судах - є юридичневстановлення факту того, що принаймні з 27 лютого 2014 року Крим перебував під контролем Москви, тобто до "волевиявлення кримського народу".
"Зараз найважливіше те, що російський міф про вільне рішення кримчан приєднатися до Росії зруйновано", - прокоментував рішення ЄСПЛ юрист, правозахисник, засновник громадського проекту JustCraft Сергій Заєць, який багато займається проблемами Криму.
Тепер можна говорити про те, що Росія сама ініціювала "референдум",і що він був проведений під дулами російських автоматів, зазначив Заєць в ефірі Радіо Свобода.
Рішення ЄСПЛ щодо прийнятності справи тільки технічне, але воно стало важливою віхою в розгляді позову українського уряду, вважає докторант Рурського університету міста Бохум, експерт заміждержавнимипозовами до ЄСПЛ Ізабелла Рісіні.
За її словами, це доводить, що суд готовий розглянути звинувачення на адресу Росії в порушеннях прав людини в Криму у2014-2015 роках.
У своєму рішенні суд чітко вказав, що не в його юрисдикції визначати "легальність або нелегальність відповідно до міжнародного права факту переходу контролю над територією однієї держави до іншої і втрати суверенітету", зазначає Рісіні.
Але "український уряд в своїй позовній заяві і не просивЄСПЛ дати таку оцінку щодоКриму, а просивпроаналізувати ситуацію з правами людини" після того, як контроль над півостровом де-факто перейшов до Росії, наголошуєексперт.
Професор університету Ліверпуля в Англії Костянтин Дегтярьов, який спеціалізується на законодавстві в сфері прав людини, звертає увагу на два пункти в рішенні ЄСПЛ.
По-перше, суд відповів ствердно на питання тому, чи несе Росія юридичну відповідальність за порушення, які відбувалися в Криму з 27 лютого 2014 року.
По-друге, на думку суду, є достатньо підстав вважати, що в Криму були допущені різні порушення прав людини після того, як Росія отримала контроль над цією територією.
"Суд вирішив, що більшість пунктів скарги, поданої українською стороною, дійсно підтверджені міжнародними документами", - цитує його DW.
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet