Понад 100 тисяч поляків вийшли на протест проти рішення конституційного суду, який поставив під загрозу весь ЄС.
Євросоюзу загрожує розпад через Польщу, яка вирішила, що її національне законодавство вище від європейського, заявили в Брюсселі. Керівництво ЄС пообіцяло Варшаві "тверду відповідь", а понад 100 тисяч поляків вийшли на протест, побоюючись Полексіту. Корреспондент.net розповідає подробиці.
"Місце Польщі - в Європі"
Вердикт Конституційного суду Польщі, де окремі положення європейських законів визнаються несумісними з національним законодавством, стверджуючи тим самим пріоритет внутрішнього права над європейським,
став причиною чергової напруги у відносинах між керівництвом ЄС і Варшавою.
У Франції та Німеччині заявили про "фактичний Полексіт" (Polexit - неологізм, що означає вихід Польщі з ЄС) і нагадали Польщі про зобов'язання, які вона на себе взяла, ставши членом Євросоюзу. У Єврокомісії також заявили про загрозу розвалу ЄС через рішення Варшави.
"Якщо ми не будемо дотримуватися в ЄС принципу, згідно з яким рівні правила дотримуються однаково всюди в Європі, вся Європа почне розвалюватися", - сказала єврокомісар з питань юстиції, віце-президент Єврокомісії Віра Юрова.
Євросоюзу доведеться відреагувати на рішення польської влади, додала Юрова. За даними агентства Reuters, Єврокомісія відмовляє у прийнятті плану допомоги Польщі на 36 мільярдів євро, які сприяли б відновленню економіки, постраждалої від пандемії.
Крім того, Брюссель також може почати судовий процес проти Варшави за порушення законодавства ЄС, який загрожує польському уряду санкціями, зокрема, втратою права голосу в Євросоюзі, пише Reuters.
Глава європейської дипломатії Жозеп Боррель розділив побоювання Єврокомісії і зазначив, що Євросоюз дасть "тверду відповідь" на рішення Польщі оскаржити верховенство права ЄС.
"Потрібно прояснити: якщо ви є членом клубу, ви повинні дотримуватися правила клубу. І найважливіше правило клубу полягає в тому, що європейські закони вищі за національні", - сказав Боррель у ході візиту до Києва на цьому тижні.
Країни-члени ЄС повинні визнавати верховенство права Євросоюзу, інакше блок не зможе "працювати як союз", підкреслив дипломат.
Минулими вихідними десятки тисяч поляків вийшли на протести у Варшаві, Гданську, Познані, Щецині, Кракові та ряді інших міст. Протестувальники скандували: "Ми - Європа". Організатори акції у Варшаві і міська влада повідомляє про близько 100 тисяч демонстрантів тільки в одній польській столиці.
До протестів проти рішення конституційного суду закликав колишній голова Ради ЄС та екс-прем'єр Польщі Дональд Туск. Під час акції у Варшаві він звинуватив правлячу партію Закон і справедливість у бажанні вийти з ЄС.
"Місце Польщі - в Європі! Ми переможемо, тому що нас більше!" - заявив Туск, який входить в опозиційну партію Громадянська платформа, перед учасниками демонстрації.
Уряд Польщі ж наполягає, що не хоче виходити з Європейського Союзу. Прем'єр-міністр Матеуш Моравецький звинуватив опозицію в поширенні брехні.
"Наша дорога опозиція намагається натякнути, що ми хочемо послабити союз, вийшовши з ЄС... Очевидно, що це не просто фейкові новини, це щось гірше - це брехня, спрямована на ослаблення Євросоюзу", - сказав Моравецький.
Прем'єр зазначає, що Польща не є "непроханим гостем" в ЄС і не дозволить поводитися з собою як з "державою другого класу". Конституційний суд підтвердив лише те, що буквально відповідає букві і духу польської конституції, підкреслив Моравецький.
Перш за все, він заявляє про той факт, що положення Лісабонського договору про пріоритет рішень Євросоюзу від 2009 року порушує умови прийому Польщі в ЄС від 2004 року.
Уряд Угорщини на чолі з Віктором Орбаном, також відомий своїми авторитарними нахилами і дебатами з керівництвом ЄС, вітав рішення конституційного суду Польщі. Таким чином Угорщина стала на даний момент єдиною державою ЄС, яка підтримала "антиєвропейську" позицію Варшави.
В офіційній заяві угорського уряду йдеться, що рішення Польщі викликано "поганим функціонуванням" європейських інститутів. Єврокомісія Будапештом звинувачується в "повзучому" розширенні своїх повноважень та обмеженні національного законодавства країн-членів ЄС.
Угорщина вимагає, щоб Євросоюз поважав національну ідентичність держав, які в нього входять. Орбан заявив, що керівні органи ЄС порушили принцип, згідно з яким національні держави всього лише делегує Брюсселю частину своїх повноважень.
За його словами, пріоритет європейського права діє тільки в тих областях, за які відповідає Єврокомісія, і рамки таких повноважень, як каже угорський прем'єр, чітко визначені в договорах про заснування Євросоюзу.
Французька газета Le Monde вважає, що терпінню Єврокомісії прийшов кінець: рішення конституційного суду стало "фронтальною атакою" на Євросоюз і вивело конфлікт між Варшавою та Брюсселем на новий небезпечний рівень.
Після того, як протягом кількох років Єврокомісія терпіла нападки польських та угорських націоналістів із фундаментальних питань правової держави, настав час запровадити проти них санкції, відзначає видання.
Ефективним інструментом впливу в разі Польщі є 36 мільярдів євро, які Варшава повинна була отримати в рамках плану відновлення економіки у зв'язку з пандемією коронавірусу, пишуть ЗМІ. Угорщина має отримати трохи більше семи мільярдів євро.
До кінця жовтня Єврокомісія має намір ввести в дію механізм, який остаточно заблокує надання грошей із фондів ЄС для країн, які не дотримуються принципи правової держави. Заступник голови Єврокомісії Віра Йоурова заявила, що все готове до того, щоб ввести в дію цей механізм щодо Угорщини і Польщі.
Варшава і Будапешт, своєю чергою, загрожують накласти вето на рішення ЄС, якщо проти них будуть прийняті санкційні заходи. Діючі правила Євросоюзу вимагають одностайної підтримки рішень, які приймає Рада Євросоюзу, однак введені останнім часом поправки в законодавство ЄС дозволяють прийняти відповідне рішення кваліфікованою більшістю, в обхід вето з боку Угорщини та Польщі.
На думку європейських спостерігачів, Євросоюз переживає критичний момент своєї історії, який можна порівняти з рішенням Великої Британії вийти з блоку.
Польський політолог Антоній Дудек вважає найбільш вірогідним сценарієм консервацію нинішньої ситуації. У Варшаві продовжать заявляти про легітимність рішення конституційного суду і не визнаватимуть рішення Євросуду, невигідні для країни. Під питанням залишається виділення 36 мільярдів євро.
"Без цих грошей Польща, звичайно, не збанкрутує. Але якщо Брюссель стоятиме на своєму і не виділить цих коштів, це буде величезний удар по іміджу Закону і справедливості, яка досі переконувала поляків, що вона веде щодо ЄС жорстку політику і ЄС поступається Варшаві", - сказав він BBC News.