У п'ятницю Володимир Путін підписав закони про прийняття Криму і Севастополя до складу Росії, що означає остаточне їхнє приєднання як 84-го і 85-го регіонів країни.
Одним з правових наслідків визнання півострова частиною Росії стане кримінальна відповідальність для тих, хто буде публічно говорити про необхідність повернути його до складу України, повідомляє РБК daily у понеділок, 24 березня.
З 9 травня заклики до дій щодо повернення Криму Україні каратимуться штрафом або строком до п'яти років, випливає з підписаного в кінці 2013 року Володимиром Путіним закону про внесення змін до ст. 280 Кримінального кодексу.
Знову введена стаття 280.1 "Публічні заклики до здійснення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Російської Федерації" доповнює статтю про покарання за заклики до екстремізму і свідчить, що подібні заклики караються або штрафом до 300 тисяч рублів або дворічного доходу, або обов'язковими роботами на строк до 300 годин, або позбавленням волі на строк до трьох років. Якщо ті ж заклики будуть в ЗМІ або в інтернеті - обов'язковими роботами на строк до 480 годин або позбавленням волі на строк до п'яти років.
Законопроект був прийнятий з ініціативи голови КПРФ Геннадія Зюганова у співавторстві з депутатами-комуністами. Він пройшов парламент у найкоротші терміни - внесений 10 грудня 2013 року, 20 грудня за нього в третьому читанні проголосували 447 депутатів Держдуми, і вже 28 грудня 2013 року підписаний Володимиром Путіним. Проте закон набуде чинності тільки з 9 травня 2014 року.
У пояснювальній записці Зюганов та інші депутати зазначали, що територіальна цілісність не розглядається чинним законодавством як самостійного об'єкта кримінально-правової охорони, тому "норми дозволять запобігати можливим сепаратистським тенденціям і закликам до дій з відступлення частин території Росії іноземним державам, а також запобігати розповсюдженню відомостей, що виправдовують ці дії".
"Кожна держава повинна утримуватися від будь-яких дій, спрямованих на часткове або повне порушення національної єдності територіальної цілісності будь-якої іншої держави або країни", - цитували автори закону Декларацію про принципи міжнародного права, прийняту ООН у 1970 році.
За думку або дискусію на тему доцільності приєднання Криму до Росії притягати до відповідальності за цим законом не повинні, вважає один з авторів ініціативи, депутат від КПРФ Вадим Соловйов.
"У законі йдеться про такі заклики, як, наприклад: "Хлопці, давайте візьмемо зброю в руки і від'єднаємо Крим!", - пояснив він.
Депутат Ілля Пономарьов, який єдиний проголосував проти прийняття Криму до складу Росії, уникне кримінальної відповідальності, впевнений Соловйов. Разом з тим він визнає, що "дурням закон не писаний, і можуть бути різні ексцеси".
"Був випадок, - навів приклад депутат, - коли Геннадія Зюганова хотіли притягнути до відповідальності за неповагу до президента, коли він на одній із зустрічей з виборцями розповів анекдот про Путіна. Там вже почалася перевірка, але Геннадій Андрійович потім особисто Путіну розповів цей анекдот, президент розсміявся, і на цьому інцидент був вичерпаний".
Кримінальний кодекс також карає за заклики до здійснення терористичної діяльності або публічне виправдання тероризму, заклики до здійснення екстремістської діяльності і до розв'язування агресивної війни. Тому практика з різних видів публічних закликів вже напрацьована, нагадує голова Московської обласної колегії адвокатів Сазонов і партнери Всеволод Сазонов.
Зокрема, є постанова пленуму Верховного суду про практику у справах про злочини екстремістської спрямованості, яка вважає публічними закликами виражені в будь-якій формі (усній, письмовій, з використанням технічних засобів або інтернету) звернення до інших осіб з метою спонукати їх до екстремізму. При цьому неважливо, чи вдалося людині, яка критикує приєднання Криму до Росії або закликає віддати його Україні, спонукати інших громадян до якихось дій, суд буде розглядати питання про притягнення до відповідальності незалежно від цього, вважає Сазонов.
Трактування цієї статті залежатиме від розсуду правоохоронних органів, говорить доктор юридичних наук, професор кафедри конституційного та муніципального права ВШЕ Олена Лук'янова.
"Якщо треба буде з кимось розправитися, проблем з трактуванням не виникне", - вважає вона.