Фото: АР
Росія кілька разів пропонувала економічну допомогу не тільки Україні
Наскільки серйозно Росія виконує обіцянки фінансової допомоги, дані іншим державам?
Угода, укладена між президентами Віктором Януковичем і Володимиром Путіним - не перша радикальна пропозиція економічної допомоги Києву з боку Москви в новітній історії двох держав, - пишуть Чарльз Рекнагель та Олександр Гостєв у статті для російської служби Радио Свобода.
Три з половиною роки тому Москва, як і зараз, вже обіцяла Києву знизити на 30% ціни на постачання газу в обмін на продовження договору оренди баз Чорноморського флоту Росії в Криму. У квітні 2010 року в Харкові президенти Росії та України Дмитро Медведєв і Віктор Янукович підписали угоду, за якою термін перебування російського флоту продовжувався ще на 25 років, з можливістю пролонгації ще на п'ять років. Там же Газпром і Нафтогаз України підписали доповнення до контрактів із поставок і умов транзиту російського газу до 2019 року. Віктор Янукович тоді заявляв, що Москва пішла назустріч Києву, знизивши ціну на газ для України з 330 до 230 доларів за тисячу кубометрів. Таким чином, протягом 10 років Україна мала отримати «інвестиційну допомогу» від Росії у вигляді газу на суму близько 40 мільярдів доларів. Володимир Путін, тоді займав крісло прем'єр-міністра Росії, сказав, що знижка на газ для України буде зроблена за рахунок російського бюджету.
Три з половиною роки тому Москва, як і зараз, вже обіцяла Києву знизити на 30% ціни на постачання газу в обмін на продовження договору оренди баз Чорноморського флоту Росії в Криму
Харківська угода була успішно ратифікована парламентами обох країн, незважаючи на те, що українська опозиція, і її лідер, екс-прем'єр України Юлія Тимошенко, що залишалася ще на волі, навіть намагалися організувати імпічмент Віктора Януковича. Однак буквально через кілька днів було нова заява Володимира Путіна, абсолютно в іншій тональності - російський прем'єр раптом заявив, що, «жодна військова база в світі не коштує таких грошей». Росія продовжила підвищувати ціни на газ. У серпні 2011 року Газпром уже вимагав від України 350 доларів за тисячу кубометрів, у листопаді того ж року ціна піднялася до 400 доларів, а в січні 2013 року досягла позначки в 430 доларів за тисячу кубометрів. При цьому Кремль кілька разів підкреслював, що, якби не підписаний договір, ця сума могла б бути ще вищою.
Росія кілька разів пропонувала економічну допомогу не тільки Україні. Наприклад, 2011 року Сербії, яку Москва традиційно бачить у ролі головного союзника на Балканах, був обіцяний одноразовий фінансовий пакет на суму в 1 мільярд доларів, з яких 200 мільйонів повинні були піти на покриття бюджетного дефіциту Белграда, а 800 мільйонів - на модернізацію системи державного залізничного транспорту. Менша частина суми, дійсно, була переведена до Сербії, проте гроші, обіцяні сербським залізницям, досі так і не потрапили за призначенням. Москва постійно обіцяє, що трансакція відбудеться - але лише коли Кремль переконається в «серйозності намірів» Белграда.
Факт, что никакой помощи Исландии Россия, в конце концов, так потом и не оказала, остался незамеченным.
У лютому 2009 року, коли Росія погодилася надати Киргизії кредит у розмірі 2 мільярдів доларів і ще безоплатну допомогу в 150 мільйонів, підґрунтям цього рішення Москви, як і сьогодні, у випадку з Україною, було прагнення утримати цю країну у сфері свого зовнішньополітичного впливу. Кремль був роздратований тим, що Сполучені Штати продовжували використовувати в своїх цілях військово-повітряну базу Манас поблизу Бішкека. Тодішній президент Киргизії Курманбек Бакієв заспокоїв Москву обіцянкою закрити базу, і у всіх спостерігачів склалося відчуття, що Росія переграла США, уклавши з Киргизією грубу чесну угоду.
Однак протягом року до Бішкеку у вигляді різних грантів надійшли лише 450 мільйонів доларів, після чого Кремль заморозив угоду, через новий конфлікт. Цього разу він був відкритим і виник вже не між Росією і США, а між Москвою і особисто Курманбеком Бакієвим, після того, як киргизький президент повідомив про переговори із США про майбутнє бази в Манасі. США сподівалися, що Киргизія дозволить використовувати базу і надалі, як транзитний центр для перекидання військ і вантажів силам міжнародної коаліції в Афганістані.
Кремль звинуватив сімейний клан Бакієвих у привласненні частини грошей, які, як з'ясувалося, дійсно переводилися на рахунки одного офшорного банку, очолюваного тоді сином президента Максимом Бакієвим. Незважаючи на те, що в квітні 2010 року в Киргизії відбулася революція, що повалила режим Бакієва, ні Москва, ні Бішкек з тих пір жодного разу не проявили бажання повернутися до обговорення фінансової угоди, укладеної в 2009 році.
Однак, можливо, найдивніша з усіх пропозицій економічної допомоги, яку Росія робила в останні роки кому-небудь, відбулася 2008 року - коли Кремль запропонував Рейк'явіку пакет фінансової допомоги на суму в 5 мільярдів 400 мільйонів доларів, відразу після краху банківського сектора Ісландії. Незважаючи на загальний скептицизм - навіть російський посол в Ісландії заявив, що, якщо Москва коли-небудь і отримає витрачені кошти назад, то лише у вигляді «поставок знаменитого ісландського оселедця, знайомого нами ще з радянських часів» - красивий жест Росії негайно потрапив в топ-новин усіх провідних світових ЗМІ. Факт, що ніякої допомоги Ісландії Росія, зрештою, так потім і не надала, залишився непоміченим.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.