Новий пакет домовленостей з Україною, що включає велику матеріальну допомогу від Росії, став головною новиною в міжнародному порядку нашої країни минулого тижня.
Рішення надана Україні фінансова підмога на суму 15 млрд дол. укупі з 30-відсотковою знижкою на газ - це і політичне, і прагматичне рішення, випливає зі слів президента Володимира Путіна, - пише Олена Малишева в російському виданні Московский Новости.
Прагматизму, тобто економічних мотивів допомагати Україні, вистачає, вважають експерти, опитані МН. Однак аналітики підкреслюють, що, приймаючи допомогу від Росії, Україна все ж не зробила остаточного вибору - між ЄС і Митним союзом. Зі слів президента України Віктора Януковича випливає, що поки він фактично має намір сидіти на двох табуретках, вивчаючи умови вступу до ЄС одночасно з можливістю приєднатися до окремих документів Митного союзу.
Володимир Путін тим часом знову нагадав, що євроінтеграція України змусить Росію «прикрити розчинені ворота», хоча, загалом, наша країна і не проти такої асоціації. У Євросоюзі поставилися до українсько-російських домовленостей як до тимчасового рішення. Фінансової допомоги українській економіці вистачить лише до 2015 року, а потім знадобиться довготривала стратегія, заявив президент Європарламенту Мартін Шульц.
Швидка допомога
За підсумками переговорів із Володимиром Путіним 17 грудня президент України отримав всі підстави відчувати полегшення. Його країна в розпал політичної кризи і на межі дефолту за суверенними зобов'язаннями отримала більш ніж істотну підтримку. Домовленості, досягнуті главами держав, включили відразу два види матеріальної допомоги. Першим з них стала обіцянка Росії купити українські євробонди на загальну суму 15 млрд доларів.
Приймаючи допомогу від Росії, Україна все ж не зробила остаточного вибору - між ЄС і Митним союзом
Гроші головним чином будуть виділені з Фонду національного добробуту. Перший транш цієї допомоги послідував без зволікання. Майже відразу ж РФ викупила євробонди України на суму 3 млрд дол. - операція з придбання дворічних паперів з прибутковістю 5% була закрита 20 грудня. Ще 12 млрд дол. планується таким же чином надати 2014 року.
Крім цього, Росія з 1 січня 2014 року знизить Україні ціну на газ до 268,5 дол за тисячу кубометрів. За розрахунками агентства Прайм, знижка складе приблизно третину від нинішньої ціни, яка в середньому за три квартали 2013 року склала 404 дол. за тисячу кубометрів. За словами президента РФ, це тимчасове рішення, за яким повинна послідувати розробка довгострокової схеми прагматичною коопераці .
Припущення деяких експертів про те, що Україна повинна чимось відповісти на щедрий дар Росії, однаково рішуче відкидалися керівництвом обох країн. Головною причиною рішення Росії стала підтримка братнього народу, заявив Володимир Путін на прес-конференції.
У контексті домовленостей про російську допомогу Україні політичні питання не обговорювалися, запевнив український міністр економічного розвитку Ігор Прасолов. За його словами, в Україні нема інших зобов'язань у зв'язку з цим боргом, крім його обслуговування та повернення з відсотками.
Єдиною публічною домовленістю, що має на увазі взаємність, став підписаний президентами план з врегулювання торговельних обмежень. Згідно з цим документом Москва і Київ до 1 березня 2014 року приймуть заходи для відновлення імпорту в РФ продукції українського кондитерського концерну Roshen. Україна до 1 лютого має прийняти рішення щодо скасування або перегляд антидемпінгового мита на імпорт нітрату амонію з РФ. Також план передбачає відновлення постачання до Росії вагонів, що виробляються українськими заводами.
А що нам за це буде?
Головний дивіденд від цих домовленостей з Україною Росія знайде не в політичній сфері, вважає радник Інституту сучасного розвитку Микита Масленніков. «Політичні дивіденди: вирішення питань з Чорноморським флотом, керченський перехід - це дуже важливо, але у нас є якийсь набір виробничо- технологічних ланцюжків, а це ланцюжок формування доданої вартості. Вони сьогодні головний тренд у міжнародній торгівлі», - зауважив аналітик.
Україна до 1 лютого має прийняти рішення щодо скасування або перегляд антидемпінгового мита на імпорт нітрату амонію з РФ. Також план передбачає відновлення постачання до Росії вагонів, що виробляються українськими заводами
На його думку, українські експортери вже «віджали» майже всі можливі вигоди від взаємин з ЄС , а в сфері розвитку промисловості зробити ще можна багато чого, але тільки у співпраці з РФ. «Експортери можуть багато зробити з точки зору виробництва фінальної продукції - суднобудування, авіабудування, машинобудування, але тоді питання, з ким кооперуватися, тому що вся ця продукція виробляється в тісній ув'язці з російськими виробниками», - сказав він. Взаємна вигода тут очевидна, вважає Масленніков.
Головний крок у відповідь на російську допомогу Україна зробила ще до її надання, заморозивши свою євроінтеграцію, переконаний президент банку "Російська фінансова корпорація" Андрій Нечаєв.
Незважаючи на заперечення прямої протидії вступу України в ЄС, російське керівництво неодноразово втовкмачує своєму сусідові невигідність такого рішення і не приховувало своєї зацікавленості як мінімум в утриманні статус-кво. Минулого тижня Володимир Путін знову заявив, що прихильники вступу до ЄС в Україні погано інформовані про його умови, і закликав їх краще читати пропонований договір.
Нечаєв, щоправда, зауважив, що крім вигод, Росія може отримати і збитки: вкладення з ФНБ в українські бонди ризиковані. А її зацікавленість в українській газотранспортній системі досить відносна. «Якщо економічне становище України буде погіршуватися, можливо, знову виникне схема газотранспортної системи України. Щоправда, у світлі вже побудованого «Північного потоку» і тих вкладень, які зроблені в «Південний потік», може бути вже менш актуальною», - зауважив експерт.
До того ж, на думку директора Інституту стратегічного аналізу ФБК Ігоря Ніколаєва, сьогодні невідповідний час для Росії надавати допомогу, керуючись міркуваннями братства: динаміка російської економіки сьогодні несприятлива й синергетичний ефект від співпраці з іншою економікою в рецесії великим не буде.
Динаміка російської економіки сьогодні несприятлива й синергетичний ефект від співпраці з іншою економікою в рецесії великим не буде
Екс-міністр фінансів РФ Олексій Кудрін побоюється, що Україна може неефективно витратити отримані кошти, оскільки, судячи з офіційних заяв, Росія не поставила ніяких умов. «Якщо вони будуть спрямовані на проїдання, то через два роки потрібен буде ще один транш», - попередив він, додавши, втім, що саме в цей момент Росія і зможе поставити додаткові умови. Таким чином, вважає він, допомога може перетворитися на «короткий повідок», на якому наша країна триматиме Україну.
Просто бонд, євробонд
Експерти наголошують, що вкладення в єврооблігації як форма допомоги Україні обрані невипадково. Так, міністр фінансів Антон Силуанов підкреслив, що ці папери є більш захищеним інструментом, ніж міждержавний кредит, Володимир Путін також підкреслював, що євробонди захищені системою англійського права.
Євробонди, якими сленгом фінансистів звуться єврооблігації, - це боргові зобов'язання, які випускають в євровалюті для отримання фінансової позики на європейському ринку. Право на виплату відсотків дають випущені до них купони, а прибутковість безпосередньо пов'язана з рейтингом.
Рейтинг українських бондів виявився значно нижче рівня, необхідного для вкладення коштів ФНД, - він відноситься до категорії В-, яка вважається спекулятивною. Уряд РФ був змушений випускати спеціальну постанову, що дозволяє приймати «окремі рішення» про вкладення коштів фонду, створеного насамперед для виконання зобов'язань держави перед пенсіонерами.
До недавнього часу засоби ФНД могли бути вкладені тільки у високонадійні і ліквідні інструменти, проте цього року президент запропонував витратити 40% його коштів на інфраструктурні проекти з метою підтримки національної економіки. Тепер, у зв'язку з рішенням допомогти Україні, уряд зробив ще один виняток, але Силуанов запевнив журналістів, що рубіж 40% витрат перейдено не буде.
Це папери сміттєвого рівня - нічого образливого я не вкладаю в ці слова, але так кваліфікуються папери країни, яка перебуває в такому стані
Заробити на євробондах при вдалому збігу обставин можливо, вважає і Микита Масленніков, і ризик менше, ніж якби Росія дала Україні кредит. «Якщо ви даєте кредит, то стаєте заручником країни, яка його взяла. Бонди ж ви завжди можете перепродати, перекласти, вони лежать і чекають своєї кон'юнктури », - зауважив експерт. Щоправда, додав він, це не єдина причина, чому наша країна не стала видавати кредит - в першу чергу це б погано виглядало в очах партнерів по Митному союзу і ЄврАзЕС.
Політична криза піде, а економічна залишиться
Масштабне протистояння прихильників і противників євроінтеграції України на вулицях Києва триває вже місяць. Відмова Верховної ради на початку грудня голосувати за вотум недовіри уряду не остудила запалу демонстрантів, проте, ймовірно, скоро протест вдасться звести нанівець. Не остання роль у цьому буде відведена коштам, отриманим від Росії, - частково вони будуть витрачені на соціальні витрати, сказав Віктор Янукович.
Втім, остаточного способу витрати цих коштів в Україні ще не придумали. Янукович поки заявив лише, що їх передбачається направити на розвиток країни і рішення буде прийматися колегіально урядом і парламентом. На економічні перспективи України він дивиться оптимістично, а причинами нинішньої кризи вважає високі ціни на газ, виплати за кредитами Міжнародного валютного фонду і зниження товарообігу з РФ і СНД.
Експерти, проте, вважають, що справжнім джерелом проблем в українській економіці є структурні обмеження.
«Українська економіка знаходиться в стані краху, і розраховувати, що вона найближчим часом з цього краху вибереться, наївно», - вважає Андрій Нечаєв. Це підтверджує і негативний прогноз МВФ, який заявив 20 листопада, що нинішній комплекс заходів влади призвів лише до поглиблення рецесії.
Поки можна з упевненістю сказати, що економіка України однаково не готова до вступу в ЄС і Митний союз, резюмує Масленніков, пророкуючи країні тривалий період «маневрування» і «з'ясування перспектив».
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.