Американський капітан, який тренував український бійців, запевнив, що бачив тільки патріотів, а не неонацистів.
Всі знають про неонацистські і расистські погляди членів батальйону Азов, добровольчого збройного формування, яке бореться на передовій проти підтримуваних Росією сепаратистів на сході України, пише американське видання The Daily Beast.
Як одного разу сказав засновник і керівник цього батальйону Андрій Білецький, "історична місія нашої нації в цей критичний момент - очолити світову Білу Расу в останньому хрестовому поході за її виживання", нагадує видання.
Безсумнівно, президент Росії Володимир Путін і його пропагандисти скористалися цим фактом, щоб обґрунтувати свою агресію і звести нанівець спроби міжнародного співтовариства допомогти Україні відстояти її незалежність. Однак обізнаність і бажання протистояти цьому руху не вирішують ряд вкрай важливих питань.
Яким чином уряд США стосується до цих бійців "Азова"? Навчає він цих людей? Чи захоче він озброїти їх? Чи не є це – на кшталт війни в Афганістані в 1980-ті роки - одним із тих випадків, коли ми заохочуємо монстрів, які рано чи пізно перетворяться на наших ворогів? Останнім часом на Капітолійському пагорбі стали все частіше звучати такі побоювання.
Через атмосферу невизначеності, яка панує на місці батальйону Азов в американських ініціативах з підготовки українських збройних сил, і занепокоєння навколо можливих поставок переносних зенітних ракет подібним учасникам конфлікту, Палата представників одноголосно прийняла поправки до Закону про виділення асигнувань для Міністерства оборони 2015 року.
В одній із цих поправок міститься пряма заборона на навчання членів українського неонацистського збройного формування Азов. Члени Палати представників Джон Коньєрс (John Conyers) і Тед Йохо (Ted Yoho) підготували цю поправку до закону, яка була прийнята одноголосно.
Ця поправка стала доповненням до тих вимог, які були сформульовані в поправці до Закону про надання допомоги іноземним державам 1961 року, підготовленій сенатором Патріком Ліхі (Patrick Leahy), який запропонував запровадити спеціальну процедуру перевірки. Ця процедура полягає в перевірці іноземних сил, які звертаються до уряду США за підтримкою і допомогою в навчанні та підготовці, для того щоб переконатися, що вони не причетні до "грубих порушень прав людини". Якщо під час перевірки з’ясовується, що вони здійснювали подібні злочини, їм відмовляють у допомозі.
Але гірка правда полягає в тому, що нині у США немає ніякої можливості гарантувати, що члени неонацистських угруповань, подібних до батальйону Азов, не проходять підготовку, яка забезпечується американськими військовими, тому що більшість із них - якщо не всі - не скоювали "грубих порушень прав людини", пише видання.
Ще складніше визначити, чи не навчають колишні військовослужбовці американських збройних сил крипто-нацистів приватно. Все це свідчить про серйозні проблеми, з якими стикаються США в їхніх спробах допомогти Україні захиститися від підтримуваних Росією сепаратистів.
У своєму інтерв'ю виданню Daily Beast сержант батальйону Азов Іван з позивним "Харків" докладно розповів про досвід взаємодії бійців його батальйону з американськими тренерами і добровольцями, додавши навіть, що американські інженери й медики досі на добровільних засадах допомагають їм. Він також згадав про суттєву й активну підтримку з боку української діаспори в США. Що стосується військової підготовки, то вони проходили і продовжують проходити її за допомогою військовослужбовців армій декількох іноземних держав. "Харків" пояснив: "Ми повинні перейняти знання від усіх армій... Ми платимо за помилки своїми життями".
Ті американські чиновники, які беруть участь у процесі перевірки, очевидно, отримали вказівки наполягати на тому, що військовослужбовці США не проводять вишкіл членів батальйону Азов. Вони також стверджують, що під час перевірки члени Азова виявляються і відсіваються, проте ніхто, схоже, не знає, як саме це відбувається. Насправді, враховуючи те, як працює український уряд, зробити це майже неможливо.
Міністерство внутрішніх справ України направляє "збірну солянку", як назвав її один американський чиновник, що складається з добровольців, членів збройних формувань і військовослужбовців української армії на підготовку, а процедура перевірки Ліхи проводиться для того, щоб з'ясувати, чи не здійснював хтось із них "грубих порушень прав людини" - і, зрозуміло, з'ясовується, що майже ніхто з них не здійснював подібних злочинів, принаймні, поки що. Однак питанню ідеологічної приналежності цих людей приділяється значно менше уваги. Коли в чиновників запитують про те, як саме проходить процедура перевірки, вони дають неоднозначні відповіді, пропонують суперечливі пояснення і відмовляються повідомити які-небудь деталі.
У своєму інтерв'ю виданню Daily Beast офіцер у зв'язках з громадськістю ВС США зі сто сімдесят третьої повітряно-десантної бригади, яка проводить підготовку українських військових у Львові на заході України, капітан Стівен Модуньо (Steven Modugno) запевнив, що жоден член батальйону Азов і Правого сектора не проходить навчання в Львові, бо посольство користується процедурою перевірки Ліхі, що дозволяє з'ясувати, чи не робив хтось із військовослужбовців серйозних злочинів проти прав людини. Але на запитання про те, як виявляються ті члени батальйону Азов, які не здійснювали серйозних злочинів проти прав людини, він відповів: "Знаєте, насправді це дуже складне питання. Це те запитання, на яке має відповідати Держдепартамент".
Потім видання Daily Beast розмовляло з представником Держдепартаменту, прес-аташе посольства США в Україні Яриною Ференцевич. Ференцевич запевнила нас, що "на даному етапі, наскільки нам відомо, немає" - тобто члени Азова не проходять військову підготовку в американських військовослужбовців.
"Чи могли кілька членів батальйону потрапити до списків на підготовку? Це можливо. Але, чесно кажучи, ми перевіряємо на порушення прав людини, а не на прихильність до тієї чи іншої ідеології. Неонацисти можуть потрапити і в армію США. Вищезазначені батальйони були введені до складу Національної гвардії України, тому їх члени можуть бути допущені до проходження військової підготовки. Але, з усією відвертістю, я не можу сказати, чи є члени цих формувань у списках на підготовку. Наскільки мені відомо, в першій зміні їх не було ".
Ференцевич підтвердила, що немає майже жодної можливості визначити, хто з учасників навчальних заходів є членом згаданих вище батальйонів: "Це група, що складається з дуже різних людей - добровольців, солдатів, героїв війни, ветеранів Майдану, і ми не можемо ретельно перевіряти кожного з них".
Ференцевич порадила нам поговорити з офіцером у зв'язках з громадськістю сто сімдесят третьої повітряно-десантної бригади. Ми пояснили їй, що саме він і направив нас до неї. Вона засміялася. Ласкаво просимо до уряду США!
Коли ми запитали капітана Модуньо, чи можливо виявити всіх членів батальйону Азов, які проходять службу в батальйонах Національної гвардії, він відповів: "Я не знаю, чи міг хтось із них потрапити туди". Він пояснив, що не є експертом з процедури перевірки Ліхі, але, "за моїми спостереженнями, тут я не бачив ніяких екстремістів, я бачив патріотів". Виконувач обов'язки командувача Національної гвардії Микола Балан сказав у бесіді з Daily Beast: "Члени Азова не проходили підготовку в американських військовослужбовців. На цей час вони перебувають на лінії фронту".
Говорячи про участь уряду України у процедурі перевірки Ліхі, капітан Модуньо пояснив, що основну роль тут відіграє один з органів державного управління: "Вважаю, що підбором людей для підготовки має займатися Міністерство внутрішніх справ".
Батальйон Азов не тільки звітує безпосередньо перед Міністерством внутрішніх справ, він є невід'ємною частиною цієї структури. Засновник і голова Азова Андрій Білецький тісно співпрацює з Міністерством внутрішніх справ України, а сам батальйон, як торік повідомило агентство BBC, "був сформований і озброєний українським Міністерством внутрішніх справ".
Сам Білецький наполягає на тому, що бійці його батальйону не проходять підготовку в американських військових. У бесіді з Daily Beast він сказав: "Ні, представники американської армії не навчають і ніколи не навчали бійців батальйону. Наскільки мені відомо, нині проводиться підготовка українських збройних сил, і Азов не має до цього ніякого стосунку".
За словами капітана Модуньо, "коли йдеться про процедуру перевірки та про український уряд, все, що я можу вам сказати, це те, що ми проводимо військову підготовку на прохання уряду, а звідки прийшли ці хлопці і куди вони попрямують далі - це їхнє [уряду України] рішення, а не наше".
Що стосується американських громадян, які проводять підготовку українських бійців приватно, капітан Модуньо сказав таке: "Я не можу стверджувати, що тут немає американців, тому що будь-який американець, який вірить в ту чи іншу ідею, може вирушити в будь-яку точку світу. Я можу сказати, що в офіційному порядку, ні, на схід від Києва американських військових немає ".
На запитання про те, чи могли бійці батальйону Азов проходити військову підготовку в американських військовослужбовців в офіційному порядку раніше, він відповів: "Я не знаю. Я не хочу говорити ні, тому що я не дуже добре обізнаний з тим, як військова підготовка проходила тут до мене. Наскільки я знаю, немає. Але я також знаю, що США та інші країни проводили навчання тут, в Україні, з 2002 року. Одним із прикладів є вчення Rapid Trident. Я не знаю, які підрозділи брали в них участь, я вважаю, це були військові, які перебували на діючій військовій службі. Я не впевнений, але думаю, що ні ".
Капітан Модуньо продовжив: "Що стосується того, хто проходить військову підготовку на місцях, то в першу зміну до нас прибули дві роти. Їх називали Ягуари і Гепарди. Наскільки я розумію, на момент прибуття сюди це були дві повноцінні роти. Їхню кількість трохи збільшили за рахунок героїв війни з різних зон АТО. Їхня підготовка завершилася минулого тижня. Тепер ми працюємо з ротами Північ та Схід. Це збірна солянку з бійців різних підрозділів і солдатів, які проходять тут підготовку. Одна з цілей українського уряду полягає в тому, щоб після проходження тут підготовки ці люди могли повернутися у свої підрозділи по всій Україні і передати своїм товаришам по службі ті знання і навички, які вони отримають тут".
Але саме це і непокоїть тих, хто цікавиться, кого саме навчають американські військові в Україні.
"У даному разі я можу говорити виключно гіпотетично, тому що не знаю весь процес повністю. Але я точно знаю, що Держдепартамент знає про те занепокоєння, яке озвучують багато інформаційних агентств та відчувають американські громадяни, тобто про те, що ми готуємо неонацистів в Україні. Я бачив ці повідомлення. Я стежу за новинами. Я не кажу, що ми займаємося цим. Я вважаю, що насправді Держдепартамент ретельно перевіряє цих хлопців, перш ніж дозволити їм приїхати сюди [до Львова]. Повторюся, я кажу гіпотетично. Але, я вважаю, оскільки занепокоєння дуже серйозне, Держдепартамент дотримується максимальної обережності".
Далі капітан продовжив розповідати про те, що відбувається на місцях. "У більшості випадків ті хлопці, з якими я тут зусрічався, не схожі на екстремістів". Щоб передати те культурне розмаїття, яке він спостерігає в Львові, він почав перераховувати різноманітні християнські секти, з якими йому довелося зіткнутися: "Я бачив католиків, бачив солдатів-мормонів як в США, так і в Україні. Я бачив Святих останнього дня. Але я не бачив нічого незвичайного, нічого такого, чого не можна було б побачити у збройних силах інших країн".
На питання про те, чи є в українських військах євреї, він відповів: "Це цікаве питання, на яке я не можу відповісти. Я знаю, що серед американських військових, які працюють тут, є євреї, але чи є вони серед українських військовослужбовців, я не знаю ".
Глава відділу оборонного співробітництва посольства США в Україні полковник Синтія Матускевіч (Cynthia Matuskevich) також запевнила нас, що американські військові не проводять підготовку бійців з батальйону Азов. За словами полковника Матускевіч, "Національна гвардія повідомила нам, що таких стажистів тут немає і що всі учасники програми підготовки пройшли стандартну процедуру перевірки, яку нас зобов'язує проводити Держдепартамент".
На питання про подробиці цієї процедури вона відповіла таке: "По суті, вона дуже нагадує перевірку даних про конкретну людину. Я не можу повідомити вам усі подробиці, але ми надсилаємо запит для отримання інформації в різні служби, зокрема в консульський відділ, а вони вже здійснюють перевірку відомостей про людину. Я не можу сказати, що саме відбувається у Вашингтоні, тому що у мене немає доступу до процесу на тому кінці, однак, якщо хочете, головним арбітром у Вашингтоні є Держдепартамент ".
На запитання про те, яким чином процедура Ліхи дозволяє виявити і відсіяти членів Азова - наприклад, тих, хто не здійснював "грубих порушень прав людини", але при цьому дотримується нацистської ідеології - Матускевіч пояснила: "На жаль, я не можу це коментувати - тобто у нас є процедура перевірки Ліхі, ми перевіряємо людей на порушення прав людини, але ми не проводимо індивідуальні співбесіди з кожним із них і не запитуємо в них про їхні філософські та ідеологічні уподобання, бо знаємо, що люди можуть збрехати. Однак ми робимо все можливе, щоб виконати всі вимоги процедури Ліхі, і ми співпрацюємо з партнерами, яким, як ви знаєте, ми довіряємо і які запевнили нас, що серед тих, хто проходить підготовку, немає членів подібних організацій".
Що стосується "партнерів", з якими США співпрацюють, Матускевіч повідомила, що вони працюють безпосередньо з Національною гвардією України, "яка курирує тих, хто проходить підготовку. Вони підпорядковуються Міністерству внутрішніх справ, і з ними взаємодіє наш політичний відділ в посольстві. Український уряд , зокрема, я так вважаю, Міністерство внутрішніх справ складає списки кандидатів на проходження військової підготовки".
На питання про те, навіщо потрібно було приймати нову поправку, якщо вже працює процедура перевірки Ліхі, Ференцевич відповіла: "Це хороше запитання, і вам варто поставити його цьому конгресмену". Так ми і зробили.
У своєму інтерв'ю член Палати представників Джон Коньєрс сказав: "Це важливий захід безпеки. Закон Ліхи передбачає заборону на допомогу підрозділам, про які достеменно відомо, що вони вчинили грубі порушення прав людини. У даному випадку в першу чергу ми намагаємося визначити, хто має право претендувати на нашу допомогу, тому що Америка повинна вибирати союзників, чиї інтереси і переконання збігаються з нашими. Конгрес може - і повинен - надавати додаткові консультації виконавчої гілки в тих випадках, коли претенденти на допомогу США публічно асоціюють себе з цілями, що суперечать цілям нашої зовнішньої політики".
Ференцевич, по суті, підтвердила необхідність прийняття цієї поправки, сказавши таке: "Якщо ці хлопці порушили права людини, тоді все ясно. Але права людини й ідеологія - це зовсім різні речі. Якщо люди дозволяють собі ксенофобські висловлювання - це одне, але якщо вони починають здійснювати якісь дії - це вже зовсім інше".
На запитання про те, чи дозволяє процедура Ліхи відсіяти кандидатів з татуюваннями з нацистською символікою, вона відповіла: "Я не знаю. Адже татуювання може бути на шиї, де всі його можуть побачити, а може - на сідницях, де його ніхто не бачить . Я не знаю. Я не професійний юрист".
Джек Херріс (Jack Harris), представник опозиційної Нової демократичної партії Канади, висловив своє занепокоєння з приводу того, які саме війська може готувати Канада. "Якщо вони інтегрували (Азов) у більшу організацію, тоді ми вимагаємо пояснень від Кенні [міністра оборони Канади] стосовно того, що саме там відбувається", - сказав Харріс. Колишній канадський дипломат, а нині консультант Міжнародної організації з питань міграції в Москві Джеймс Біссетт (James Bissett) стверджує, що виявити всіх членів батальйону Азов, розсіяних по батальйонах Національної гвардії, неможливо. У своєму інтерв'ю газеті Ottawa Citizen Біссетт сказав: "Ці воєнізовані формування [такі як Азов] зливаються з українськими збройними силами, тому ми не зможемо визначити, кого саме ми навчаємо".
Це питання, яке потребує набагато більшої уваги з боку уряду США, ніж просте "я не знаю". Навіть ті, хто тісно пов'язаний з процесом відбору кандидатів, не можуть точно відповісти на багато запитань.
Як одного разу сказав конгресмен і хрещений батько програми американської допомоги афганським моджахедам Чарлі Вілсон (Charlie Wilson), оглядаючись на ту катастрофу, яка сталася після їхньої "перемоги", "це сталося: це було чудово, і це змінило світ... а потім ми провалили кінець війни". США керується правильними мотивами у своєму бажанні навчити українських військових: вони хочуть зупинити приховану і явну агресію Росії. Але проблема полягає в тому, що батальйон "Азов" так глибоко проник у структуру українського уряду, що його майже неможливо викорінити.