Фото: Reuters
Графіті з Путіним в Сімферополі
Крим був відносно благополучною територією, коли він був українським регіоном, зазначає видання.
У середині серпня, коли за тривалої кризи розпочалася нова хвиля насильства в Україні, російський президент Володимир Путін разом з почтом кремлівських керівників попрямував до Криму. Цей широко розрекламований візит повинен був продемонструвати неухильну відданість і найсерйозніші наміри Кремля щодо його нового територіального надбання, пише The Foreign Affairs.
Але за частоколом газетних заголовків ховається інша, невтішна історія: Росія починає розуміти, що анексія Криму була наддорогою авантюрою як у політичному, так і в економічному аспекті, зазначає видання.
Від самого початку було зрозуміло, що проведену навесні 2014 року російську анексію доведеться підтримувати великими капіталовкладеннями з Москви. Згідно з першими оцінками, на підтримку і модернізацію Криму Росія повинна була витрачати по 3 млрд доларів на рік. Федеральні субсидії, додаткові соціальні пільги, вдосконалення інфраструктури і збільшення пенсій для громадян - усе це в підсумку обійшлося Москві такою сумою, що їй довелося відмовитись від інших великих проектів, зокрема від нового порту на Чорному морі і мосту у Сибіру.
Проте насправді ця сума виявилася значно більшою: 4,5 млрд доларів на рік, а то й більше. Такі офіційні прогнози Кремля. На ці витрати накладаються додаткові асигнування, необхідні для здійснення складних будівельних проектів, покликаних ще міцніше прив'язати півострів до Російської Федерації. Головний серед них - це міст через Керченську протоку вартістю 4 млрд доларів, будівництво якого Державна Дума Росії затвердила в липні цього року.
Ці цифри могли спантеличити кого завгодно навіть у тому випадку, коли б Крим був добре функціонуючою територією. Але це не так. В економічному плані цей регіон суттєво відстає від решти Росії, не кажучи вже про зовнішній світ. У Криму панувало відносне благополуччя, коли він був українським регіоном, зазначає видання.
Але під владою Росії фортуна відвернулася від нього. Сьогодні він досить помітно відсутній в авторитетних професійних рейтингах інвестиційної привабливості обширних російських територій. Торік інфляція там виявилася жахливою, сягнувши 42,5%, і в глобальному масштабі Крим поступився тільки враженій кризою Венесуелі. З цього регіону пішли іноземні банки. Припинилися і поставки з України.
Західні санкції (серйозний удар по Росії) для Криму виявилися ще збитковішими. Вони посилили товарний дефіцит і різко зменшили обсяги іноземних інвестицій. Ціни на нерухомість, наприклад, після анексії впали на близько 60-70% через зниження інтересу з боку як іноземців, так і місцевих жителів.
Туризм, який тривалий час живив кримську економіку, теж істотно ослаб. У 2013 році в регіон приїхало близько 6 млн гостей. Але після цього кількість відпочивальників скоротилася наполовину, через що Москві в останні місяці доводиться проводити активну рекламну кампанію, закликаючи людей їхати в Крим і називаючи це проявом російського патріотизму.
Що стосується політики, то новітнє територіальне надбання Росії - це осердя корупції. Як наголошується в нещодавно опублікованій аналітичній доповіді Bloomberg, "ФСБ Росії порушила кримінальні справи проти трьох кримських високопосадовців, звинувативши їх у хабарництві та інших зловживаннях". Є також чимало інших порушень.
"За останні кілька місяців через звинувачення в корупції зі своїх посад були змушені піти чотири регіональні міністри, - йдеться далі в доповіді Bloomberg. - А кремлівські аудитори повідомили в червні, що місцеві чиновники не змогли відзвітувати за 2/3 грошей, спрямованих торік на півострів для будівництва доріг".
За весь цей безлад розплачується Москва. Як наголошується в аналітичній доповіді Bloomberg, Кремль вже оплачує 75% кримського бюджету, а також субсидує пенсії та інші соціальні виплати для місцевих жителів. У наступні 5 років російський уряд пообіцяв дати цій території набагато більше, виділивши понад 18 млрд доларів федеральної допомоги.
Такі витрати охопленій економічною кризою Росії навряд чи по кишені. Страждаюча від західних санкцій і від низьких нафтових цін країна офіційно оголосила про початок рецесії, що відбулося вперше з 2009 року. Згідно з останніми прогнозами Міжнародного валютного фонду, тільки в цьому році її економіка може скоротитись на 3,4%. Російський рубль, поміж тим, продовжує слабшати. Вперше з весни наприкінці липня курс сягнув 60 руб. за долар.
Поки що російські лідери бравують. У квітні Путін з апломбом заявив, що анексія Криму - це не що інше, як відновлення історичної справедливості. Те саме говорить і прем'єр-міністр Дмитро Медведєв. Виступаючи навесні зі щорічним зверненням до російського парламенту, він назвав економічний тиск з боку Заходу прийнятною ціною за здобуття півострова.
Але витрати й надалі зростають, тому Крим, незважаючи на всю свою символічну цінність, швидко перетвориться на тяжкий тягар для російської держави. А ще він стане рушійною силою у подальшій агресії проти України. Російські лідери хоча й намагаються з усіх сил продемонструвати, що вони здобули вирішальну стратегічну перемогу, але насправді це незначне досягнення.