Незважаючи на катастрофічні економічні потрясіння, Україна домоглася певного успіху.
Британське видання The Financial Times закликає Захід чинити опір Росії, яка, на його думку, готова йти на шантаж через борг України.
Людина вбиває своїх батьків, а потім просить суд помилувати його як бідного сироту. Це називається неприкритим нахабством. Тепер у нас є ще один такий приклад, пише видання.
Під сумнівним приводом держава захоплює частину території сусідньої країни, а на решті її території провокує громадянську війну. Але при цьому наполягає на тому, що якщо борг, що виник у її розореної жертви, не буде виплачений в повному обсязі, вона накладе вето на надання міжнародної допомоги, яка тій життєво необхідна в результаті її ж дій.
Саме так чинить Росія по відношенню до України. І це теж є неприкритим нахабством. До того ж, це ще й шантаж. Така поведінка не дивна. Не можна допустити, щоб цей шантаж подіяв.
Росія готується до дефолту України
Насправді все ще навіть гірше. Кредит, про який йде мова - боргове зобов'язання у вигляді євробондів номінальною вартістю в три мільярди доларів, видане в грудні 2013 року - повинен був підсолодити пігулку і згладити рішення поваленого згодом президента Віктора Януковича відмовитися від підписання угоди про асоціацію з Євросоюзом.
Сьогодні Росія, судячи з усього, хоче, щоб міжнародне співтовариство оплатило погашення в повному обсязі того кредиту, який був наданий, щоб умовити Україну здійснити недоцільний крок - зробити вибір на користь Росії, а не Європи. Насправді ж Росія хоче накласти вето на виплату Міжнародним валютним фондом запланованого кредиту на суму 17,5 мільярда доларів для надання допомоги країні, яку Росія намагалася зруйнувати, пише Financial Times.
Юридично МВФ може і не давати грошей країні, що має непогашений державний борг. Росія заявляє, що євробонди, які вона викупила на умовах, вигідних для України, якраз і стали пільговим кредитом. По суті, вона хоче скористатися цим кредитом як засобом шантажу, щоб перешкодити своїй жертві в отриманні допомоги.
Так що ж робити?
Для початку необхідно відкинути всі доводи, які Росія висуває на виправдання своїх ворожих дій по відношенню до нинішньої влади України.
Російський президент Володимир Путін, мабуть, вважає, що бандити можуть залишатися при владі, скільки їм заманеться, і використовувати будь-які методи, які тільки захочуть. У нас немає підстав з цим погоджуватися, пише видання. Згідно російській пропаганді, київський уряд - це фашистська хунта. Але досить зустрітися з Петром Порошенком, щоб стало ясно, що це чергова "велика брехня".
Москва стверджує, що якщо Україна зблизиться із Заходом, виникне загроза для безпеки Росії. Але Захід не представляє військової небезпеки для цієї країни, яка має ядерну зброю, а ось Росія для своїх сусідів є такою загрозою. Судячи з усього, багато росіян вважають, що Україна належить їм по праву в силу історичних причин. Ми не можемо погодитися з такою заявою, пише видання.
Російські власті вважають, що вправі захоплювати території силою. Захід повинен відкинути таку доктрину. Нинішні російські власті з презирством ставляться до існуючого на Заході переконання, що люди мають політичні права, а уряди існують для того, щоб служити і підкорятися людям. Захід не повинен з цим погоджуватися.
Заперечуючи подібну позицію і погляди Росії, Захід повинен спробувати прийти до тимчасової угоди з нею по всіх найважливіших питаннях - у тому числі (і не в останню чергу) щодо України. Але при цьому Заходу не слід жертвувати самою Україною.
Сьогоднішньому уряду України дістався важкий спадок - повальна корупція і некомпетентність, що розкладає країну протягом більше двадцяти років. Україна була не стільки країною, скільки руїнами, кинутими на розграбування. А тепер вона пережила і зовнішню агресію, і громадянську війну. І все ж, незважаючи на катастрофічні економічні потрясіння, вона домоглася певного успіху. Вільний обмінний курс стабілізувався. Скоротився обсяг зовнішнього боргу. Зараз проводиться серйозна реформа.
Проте одним з важливих факторів, що сприяють подальшому розвитку, є списання заборгованостей. У серпні в результаті складних переговорів Україна уклала угоду зі своїми приватними кредиторами про реструктуризацію боргу на суму в 19 мільярдів доларів. У рамках реструктуризації будуть різко знижені ставки прибутковості, збільшено терміни погашення боргу, а номінальна величина боргу скорочена на 20%. За заявою МВФ, завдяки цій угоді потреби України у фінансуванні на найближчі чотири роки скоротилися на 15 мільярдів доларів.
Україна заявляє, що її борг перед Росією має розглядатися як комерційний борг, і він буде виплачуватися на тих же умовах, що і всі інші заборгованості, що мають такий статус. Росія ж наполягає на тому, щоб борг був виплачений їй в повному обсязі у встановлений термін в грудні 2015 роки як міждержавний борг.
Співробітник Американського інституту підприємництва Адам Леррік запропонував план, який здається розумним компромісним рішенням. По суті, план полягає в тому, щоб відшкодувати Росії ті збитки, які вона понесла, спочатку надавши кредит на пільгових умовах (5% при дохідній ставці 12% для дворічних євробондів на той період), а потім виплачувати борг на однакових умовах з іншими комерційними боргами.
Для України в результаті такого компромісного рішення зміна прийнятного рівня боргу було б мінімальною. Для Росії це має означати, що списання номінальної величини боргу не буде, як вона і вимагає, і що отримувана нею процентна ставка буде збільшена з 5% до 6,5% - але при цьому термін погашення боргу буде перенесений на 4-12 років.
Якби Росія хотіла укласти угоду на прийнятних умовах, вона б прийняла цю пропозицію, що відповідає її офіційно заявленим вимогам - зокрема, відмови від списання номіналу боргу. Майже напевно вона не зацікавлена в укладанні будь-яких угод і тому від цієї пропозиції відмовиться. Це, принаймні, розкриє її справжні цілі, які майже напевно полягають в тому, щоб перешкодити реалізації програми МВФ з фінансування України і, тим самим, зірвати процес її відновлення.
Якщо це так, то Захід не повинен допустити, щоб Росія домоглася свого. Необхідно знайти якийсь спосіб надання Україні фінансових коштів, в яких вона вкрай потребує. Не можна допустити, щоб Росія руйнувала Українуи і при цьому накладала заборону на спроби врятувати її. Слід дати ясно зрозуміти, що подібна поведінка і небажання діяти разом загрожує подальшим посиленням санкцій.
Цілком можливо, що російський президент - людина вперта. Але він мислить раціонально. Поза всяким сумнівом, він би вважав за краще, щоб Україна не була незалежною країною, а покірним сателітом Росії. Йому більше потрібна ослаблена і зруйнована Україна, ніж процвітаюча, демократична і орієнтована на захід країна. І Захід повинен заявити з усією визначеністю, що Росії доведеться дорого заплатити, якщо вона буде перешкоджати перетворенню України на чинну та життєздатну державу. Але перш за все її необхідно переконати і націлити на надання допомоги.