Times пророкує відставку Медведєва і пояснює відхід Іванова
Зовнішня криза знадобилася російському президенту для вирішення внутрішніх проблем, вважає видання.
Питанням, чи планує президент Росії Володимир Путін подальші військові дії в Україні, переймаються не лише в Києві, а й в столицях Західної Європи, пише газета Times.
Москва надала максимально широкого розголосу звинуваченням на адресу "українських диверсантів", які нібито проникли на територію Криму, убивши двох силовиків.
"Це дало російському президенту привід виступити з несподівано войовничою погрозою: він пообіцяв, що Росія не залишить цей напад без відповіді", - пише видання.
У відповідь на це, як пише газета, українська сторона занервувала, підвела до кордону важкі озброєння і привела війська в стан підвищеної боєготовності.
"Ці загрози стали останніми в серії кроків, приголомшили і насторожили Захід", - зазначає Times.
Раніше активне зближення з Туреччиною після невдалої спроби перевороту було розцінено як спробу Путіна запропонувати себе Ердогану як альтернативу НАТО.
"Російський президент виходить з того, що його мстивий турецький колега ображений на керівництво альянсу, яке критикує його за те, як він ополчився на так звані підривні елементи після спроби путчу", - вважає видання.
З точки зору російського лідера, як вважає Times, було б великою перемогою посварити Туреччину і НАТО в момент, коли Анкара відіграє таку важливу роль в боротьбі Заходу проти "Ісламської держави" і допомагає стримати потік біженців до Європи.
Але як зазначає газета, хоча "Росія відома тим, що любить затівати агресію, коли світ відвернений іншими проблемами, нова війна з Україною мала б мало сенсу, оскільки Кремлю не потрібні нові санкції, та й старих він хотів би позбутися".
Швидше за все, вважає Times, зовнішня криза знадобилася Путіну для вирішення внутрішніх проблем. Росію чекають вибори до парламенту, і хоча в опозиції немає шансів потіснити партію влади, в країні зростає невдоволення.
Росіяни, зазначає видання, стійко перенесли різке зниження рівня життя, падіння рубля і, як результат, складності із зарубіжними поїздками.
"Але їм не до душі високий рівень корупції, їм не подобається нічим не обмежена влада путінських дружків (хоча самого президента вони не схильні звинувачувати) і їм соромно через допінговий скандал", - пише видання.
А Путін добре знає, що превентивний удар - це найкращий крок, продовжує видання. Так, нещодавно він звільнив чотирьох губернаторів, вельми переконливо звинувачених в корупції, і поставив на їхнє місце вірних людей з ФСБ. Це було обставлено як антикорупційні чистки в провінції.
"Нове загострення відносин з Україною теж може бути подане як прояв твердості перед обличчям провокацій і позбавити Путіна необхідності продовжувати мирні переговори і йти на якісь поступки", - пише Times.
Минулого разу, коли він вирішив використовувати зовнішню кризу для зміцнення позицій в Росії, сталася анексія Криму, яка підняла рейтинг його популярності вище за 80 відсотків, нагадує Times.
"Не відкидається також, що зараз в Кремлі йде боротьба за владу, відлунням якої стала відставка прихильника жорсткої лінії Сергія Іванова, за нею піде звільнення дискредитованого Дмитра Медведєва, якого замінить Олексій Кудрін", - пише видання.
10 серпня після заяв Москви про нібито підготовку Києвом терактів у Криму, президент Росії Володимир Путін заявив, що Україна перейшла до терору і пообіцяв заходи у відповідь.
Пізніше ЗМІ дізналися, що одним з варіантів відповіді може стати розрив дипвідносин з Україною.
Глава МЗС Росії Сергій Лавров заявив, що Москва не зацікавлена в розриві дипвідносин з Києвом, але це може стати крайнім заходом.