У Національному банку не виключають повернення до плаваючого курсу нацвалюти, але для цього необхідне виконання низки умов.
Вимушений захід
Офіційний курс гривні до долара зафіксований Нацбанком на рівні 29,25 грн/дол. з 24 лютого 2022 року. В обмінниках останнім часом курс коливається у межах 35-36 грн/дол. США.
Щоб забезпечити курсову стабільність на початку війни, держава мала єдиний вихід – включити друкарський верстат. За словами голови Нацбанку Кирила Шевченка, обсяги податкових надходжень тоді різко зменшилися внаслідок фізичної руйнації підприємств та окупації територій, порушення виробничих та логістичних ланцюжків, падіння економічної активності, доходів, споживання. Значні оборонні, гуманітарні та соціальні потреби призвели до зростання видатків бюджету; свій внесок зробили і ініціативи щодо зменшення податкового навантаження на бізнес.
В результаті склалася ситуація, коли можливості наповнення держбюджету з традиційних джерел виявилися мінімальними, а потреби у його фінансуванні зростали з кожним днем. Якби на початку війни Нацбанк не ухвалив рішення щодо емісійного фінансування бюджетного дефіциту, систему державних фінансів могло б паралізувати. Рішення друкувати гривню дозволило підтримати обороноздатність країни, забезпечити роботу критичної інфраструктури та системи державних фінансів загалом.
У підсумку, у березні НБУ надрукував 20 млрд грн, 50 млрд грн окремо у квітні та травні, а за червень здійснено монетизацію вже на 105 млрд грн.
Рятуючи гривню, губимо економіку
У НБУ обіцяли повернутися до довоєнної політики плаваючого курсу після відновлення роботи економіки, налагодження українського експорту та досягнення Україною успіхів на фронті.
Розірвані економічні ланцюжки, пошкоджені першим військовим ударом наприкінці лютого - на початку березня, за весну - початок літа вже стали потроху і місцями відновлюватися. Проте держава, як і раніше, продовжує жорстко контролювати курс нацвалюти.
Уряд все більше покладається на емісію грошей Нацбанком, роблячи її основним джерелом покриття бюджетного дефіциту, - зазначив К. Шевченко у колонці для ЕП.
За його словами, тривала робота друкарського верстата для покриття бюджетного дефіциту є згубною для української економіки. Монетизація не дозволяє економіці залишатися стійкою. Як наголошує К. Шевченко, передусім вона заважає перерозподілити ресурси економіки на пріоритетні завдання для країни, що воює. Крім того, не створюються нові ресурси, а лише перерозподіляються наявні через інфляційний податок.
ʺЙого де-факто платять власники та одержувачі гривневих доходів, які зменшуються у реальному вимірі (пенсіонери, одержувачі фіксованих зарплат). І це безпосередньо впливає на рівень бідностіʺ, - підкреслив голова НБУ.
Короткострокову вигоду отримують лише власники реальних активів, валюти, інших цінностей та експортери товарів та послуг. Тимчасове полегшення може відчути й держбюджет. Але у результаті програють усі, попереджає голова НБУ: без надійної нацвалюти економіка не розвиватиметься.
Крім того, для підтримки курсової стабільності НБУ змушений продавати валюту із міжнародних резервів, обсяг яких обмежений. Їхнє вичерпання призводить до погіршення курсових та інфляційних очікувань.
ʺРеальна доходність за інструментами в національній валюті, насамперед за депозитами та ОВДП (облігаціями внутрішньої держпозики - Ред.), набуває все більш негативних значень, що стимулює економічних агентів шукати шляхи захисту заощаджень, зокрема купувати валюту та імпортні товари, у тому числі не пов'язані з першочерговими потребами. У наслідок чого на кожному новому витку «друкування грошей» лише посилюється доларизація економіки та виведення заощаджень із фінансової системиʺ, - пояснив голова Нацбанку.
Дієвою тактикою для подолання емісійної залежності К. Шевченко вважає проведення секвестру бюджету, а також скорочення некритичних витрат. Для цього, за його словами, потрібна політична воля,і частково уряд це вже робить.
З іншого боку, слід збільшувати доходи бюджету, створюючи умови відновлення бізнесу. Податки, за його словами, мають стати стимулом обмежити некритичне витрачання ресурсів, необхідних для продовження оборони. Зробити це можна шляхом підвищення податків на споживання, імпорт, активи, ренту. Важливо також активізувати внутрішні запозичення за рахунок підвищення ставок гривневих ОВДП до ринкового рівня.
ʺУсім представникам влади потрібно докладати максимум дипломатичних зусиль щодо збільшення обсягів міжнародної допомоги. Ми вже отримали безпрецедентні обсяги офіційного фінансування. Однак вони все ще залишаються непорівнянними з обсягами втрат, які під час війни щодня несе Українаʺ, - резюмував Шевченко.
Курсові прогнози
За даними експертів, розрив між офіційним та ринковим курсом гривні зараз становить понад 20%, пише Апостроф. І, як вважаєбагато хто з них, НБУ найближчим часом доведеться повернутися до плаваючого курсу.
На думку керівника аналітичного відділу інвестиційної компанії Concorde Capital Олександра Паращея, ринковий курс гривні найближчими місяцями буде стабільним або навіть зміцнюватиметься – в середньому до 33-34 грн за дол.
А за прогнозом фінансового аналітика Андрія Шевчишина, якщо НБУ проведе «керовану девальвацію» офіційного курсу до 32-33 гривень/долар, ринковий курс також зміниться приблизно до 38 гривень/долар. Якщо ж офіційний курс долара підвищиться до 35 гривень, то ринковий може сягнути і 40 гривень.
При цьому експерти констатують: зміцнення курсу гривні очікується лише у разі припинення війни та масивного припливу інвестицій.
ʺСтатус кандидата у члени ЄС - це досить потужний інструмент залучення капіталу до країни. Але лише без військових дійʺ, - наголосив О. Шевчишин.
Ірина Носальська