З початку повномасштабної війни в Україні за кордон виїхали близько 8,8 мільйонів співгромадян. Біженці масово шукають роботу за кордоном – і тут головне не потрапити до рук шахраїв.
Куди їдуть біженці?
Отже, з 24 лютого 2022 року українці прагнуть врятуватися від російських ракет переважно у країнах Європи. Через обмеження на виїзд чоловіків, Україну в основному залишили жінки та діти. За даними статистики, найпопулярнішими країнами для біженців стали Польща, Німеччина, Чехія, Туреччина та Італія.
У березні 2022 року ЄС пішов на безпрецедентний крок та активізував Директиву про тимчасовий захист (ДВЗ). Документ був покликаний спростити в'їзд біженців з України. Тимчасовий захист гарантує українцям у ЄС права на проживання та доступ до житла, ринку праці, соціальну та медичну допомогу. Люди можуть офіційно влаштовуватися на роботу чи займатися своїм бізнесом. Діти, які прибули без батьків, отримають опікунів та зможуть навчатися у школі.
Але важливий момент: ці правила - швидше, рекомендації, і кожна країна ЄС має право імплементувати їх на власний розсуд.
До речі, поїхали до ЄС не класичні "заробітчани": 20% - підприємці, 10% - керівники компаній або великих підрозділів, 17% - кваліфіковані співробітники, пише аналітик ZN Юлія Самаєва.
Зарплати та робота для українців у Європі
Великі сайти України з вакансіями оновили дані про роботу та зарплату для біженців за кордоном. За даними порталу OLX, до війни найбільша кількість пропозицій у категорії "Робота за кордоном" була в європейських країнах та Ізраїлі. У липні ця тенденція збереглася.
Найбільше оголошень – про роботу у сусідній Польщі. Також багато вакансій продовжують пропонувати в Ізраїлі.
За даними міжнародного кадрового порталу grc.ua, лідером серед пропозицій для українців залишається Польща. Активно запрошують наших спеціалістів з Вірменії. Готові запропонувати роботу українським спеціалістам також роботодавці Кіпру, Молдови та США.
Щодо оплати, то найбільше українцям за роботу платять у США – понад 110 тис. грн на місяць, пише OLX. Також високі зарплати зберігаються у Канаді (95 тис. грн), Норвегії (90 тис. грн) та Ізраїлі (85 тис. грн). Найнижчу середню зарплату в Європі пропонують у Болгарії (20,2 тис. грн), Угорщині (24,5 тис. грн) та у Греції (27,5 тис. грн).
У свою чергу, аналітики grc.ua пишуть, що середня заробітна плата, яку пропонують у вакансіях з інших країн, становить 62 тис. грн. У закордонних оголошеннях з пропозиціями оплата стартує від 28 400 грн - таких вакансій 34% від усіх актуальних. Від 52,5 тис. грн готові платити 23% роботодавців, а плату від 76 500 грн пропонує 21% роботодавців. Оклад від 100,5 тис. грн вказано у 13% вакансій, ще більшу компенсацію пропонує 9% роботодавців.
Ким же пропонують працювати європейці нашим біженцям? В OLX запевняють, що найбільше українці за кордоном можуть претендувати на роботу різноробочими, також чимало вакансій є на виробництві та в транспортній сфері. Безумовний лідер за кількістю оголошень на OLX – робота пакувальником/фасувальником.
У grc.ua, на основі своєї статистики, з'ясували, що третина всіх вакансій за кордоном для українців відкрита у сфері ІТ, зарплата в середньому 86, 7 тисяч грн. "Другі за запитом продавці, касири та менеджери з продажу. Для них опубліковано 25% усіх актуальних вакансій за кордоном. Середній оклад, який пропонує спеціалістам сфери продажу, 50,7 тис. грн. Також цінуються за кордоном наші фахівці зі сфери маркетингу, реклами та PR, яким пропонують 82,4 тис. грн за їхню роботу", - пишуть фахівці grc.ua.
Але проблеми з економікою в Європі та наплив біженців може зменшити заробітні плати в ЄС, каже політичний та економічний експерт Всеволод Степанюк. "Коли беруть на роботу біженця, мігранта, то йому платять менше. Наскільки менше - залежить від конкуренції між самими заробітчанами. Не треба забувати, що там, окрім українців, багато турків, сирійців, афганців та інших. Зрозуміло, що це люди з більш низькою кваліфікацією, і з дещо іншими цінностями порівняно з нашими громадянами. Українці в цьому плані як європейці матимуть перевагу. Конкуренція, особливо на роботи низькокваліфіковані, збільшуватиметься. Скорочення економіки, зростання цін на енергоносії не додає оптимізму громадянам ЄС. Особливо країнам , які розуміють, скільки їм доведеться платити за опалення та світло взимку", - вважає Всеволод Степанюк.
Але не варто забувати, що майже 80% українців, які прибули до ЄС після 24 лютого – жінки та діти. На думку Василя Воскобойника, президента Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, в Європі якраз навпаки, є брак "робочих рук".
"Жінки та діти з України не можуть вплинути на ринок праці, вони можуть лише створити навантаження на соціальну сферу, сферу охорони здоров'я. Наприклад, щодо Німеччини, там на початок цього місяця було зареєстровано близько 900 тисяч українців. 350 тисяч стали на облік у місцевих центрах зайнятості, 144 тисячі пішли записатися на проходження інтеграційних курсів. Якщо подивитися на ці цифри, то це не такий великий приток робочої сили", - пояснює Василь Воскобойник.
Що потрібно пам'ятати перед влаштуванням на роботу?
Біженці можуть потрапити на гачок шахраїв. І перший момент, який убезпечить від цього – ніколи не платити гроші людям, які пообіцяють працевлаштування, каже Воскобойник.
"Якщо ви шукаєте роботу через посередників, то ніколи не платите їм гроші за цю послугу. У всьому світі, і в Європі, посередник отримує гроші від роботодавця, для якого шукає співробітника. Якщо претендент платить гроші посереднику, то перед ним на 99,9% звичайний шахрай. Крім того, якщо посередник бере гроші, то він не має того роботодавця, якому він підбирає персонал. Якщо ж роботодавець є, то швидше за все це неофіційне працевлаштування", - каже експерт.
Другий момент – обов'язкове працевлаштування. Українці як вдома, так і за кордоном не повинні погоджуватися на нелегальне працевлаштування, наголошує Василь Воскобойник.
"Перед тим, як розпочати роботу, в українця має бути підписаний трудовий договір або цивільно-правова угода про працевлаштування, виконання якихось робіт. Якщо цього документа немає або українцю не дали договір, в якому прописані умови праці, умови звільнення, рівень зарплати та інше, то треба розуміти, що ніхто не гарантує вам безпечних умов праці, тому що юридично людини на роботі не існує. Другий момент: який сенс платити вам гроші, якщо ви не влаштовані офіційно?", - каже експерт.
Важливий момент: окрім небезпеки для українців є ще й небезпека для України. Воскобойник пояснює, що зараз за кордоном переважно жінки та діти, які інтегруються у закордонний простір, йдуть на курси мови та до шкіл. Після війни є ризик, що чоловіки масово виїдуть до Європи до своїх родин та гостро постає питання – хто відновлюватиме Україну.
"Після війни трудова міграція буде дуже сильною. Питання, яке вже сьогодні потрібно порушувати - яким чином після війни ми створюватимемо умови, щоб люди не те, щоб поверталися, а хоча б не виїжджали за кордон. Потрібно буде підняти рівень зарплат і вирішити питання, де ми візьмемо робочі руки", - наголосив Василь Воскобойник.
Валерія Шипуля