RU
 

Ліквідація "чорних дір": як вирішуватимуть долю 420 підприємств

Корреспондент.net,  28 липня 2022, 18:47
0
2157
Ліквідація  чорних дір : як вирішуватимуть долю 420 підприємств
Фото: neat.com.ua
Уряд розглядає приватизацію, як ефективний засіб прискорення економічного зростання

Незважаючи на війну, затверджено перелік підприємств, які передають Фонду держмайна для приватизації або ліквідації. Чи варто це робити під час воєнного стану?

"Укрспирт", "Топаз"та "юридичні оболонки"

Кабмінзатвердив список із 420-ти держпідприємств, які будуть передані до управління Фонду держмайна для подальшої приватизації або ліквідації. Таким чином, зазначають в уряді, відбудеться наступний етап поділу чергової групи державних активів на життєздатні і такі, що наносять збитки, існують виключно на папері та не можуть зацікавити інвесторів.Уже відомо, що 66 з них отримають нових власників в рамках так званої "малої" приватизації. Залучивши інвестиції, там буде відновлено або модернізовано виробництво, в тому числі й експортно орієнтоване, створено нові робочі місця. І це стане частиною економічної відбудови країни. А 354 держпідприємства ліквідують або реорганізують. Як стверджують чиновники, у більшості випадків це "юридичні оболонки", за якими немає потужностей, необхідних для поновлення роботи.

Уряд розглядає приватизацію, як ефективний засіб прискорення економічного зростання. Приватний власник здатен швидко налагодити процеси на підприємстві і знову здійснити його перезапуск. А кожен працюючий бізнес сьогодні - це посилення української економіки.

В Кабміні запевняють, що всередині країни є великий запит на приватизацію та готовність інвестувати в колишні держпідприємства, якщо за інвестором будуть закріплені та гарантовані права власності. Аналіз державних активів триває. В майбутньому, напевно, буде оприлюднено не один подібний перелік. Адже таким чином прагнуть поставити  крапку в історії з радянським спадком тисяч держпідприємств, які через безгосподарність деградували до такого стану, що далі функціонувати не здатні.

У Міністерстві економіки повідомляють, що серед підприємств, які передають до Фонду держмайна, - ДП "Укрспирт", Завод порошкової металургії, "Державна інвестиційна компанія", Державний інститут з проектування підприємств гірничої промисловості "Кривбаспроект", Львівське спеціальне конструкторське бюро "Топаз".

В переліку - лише 33 працюючих об’єкти. З них 10 прибуткових, 3 - безприбуткових і 20 збиткових. Загальна вартість активів працюючих підприємств - 2,9 млрд грн.

Борги заплатить новий власник

На думку народного депутата, голови підкомітету з питань регулювання публічних закупівель та ефективного управління державним і комунальним майном Олексія Мовчана, приватизація саме зараз вирішує одразу три питання.

"Сьогодні наш бізнес як ніколи потребує ресурсів для розвитку, люди - робочих місць, а економіка - фінансових надходжень. Здавалося б, її користь має бути очевидною. Однак питання продажу держмайна досі викликає палкі дискусії та аргументи рівня «розпродаж батьківщини». Як насправді виглядають підприємства, за які так тримаються противники приватизації? Мільйонні борги, закинуті будівлі, гектари землі, яка могла б приносити користь. Натомість це майно лише накопичує заборгованості і стає ще більшим тягарем для бюджету", - переконаний він.

Одне з таких виробництв - ДП «Новояворівське державне гірничо-хімічне підприємство "Сірка". Це напівзруйновані ангари, які розвалюються на очах. Водночас, силами приватних інвесторів на його території міг би з’явитися сучасний промисловий центр або логістичний хаб. Рятувати його стан держава не має ані можливостей, ані коштів. Або, наприклад, закинуті будівлі держпідприємства «Львівський науково-дослідний і проектний інститут "ЛьвівбудНДІпроект". Порожні приміщення руйнуються, тим часом  до Львова переїжджають сотні підприємств, які не можуть отримати потрібні для роботи майданчики. Ще приклад - Батьовський комбінат хлібопродуктів. Його приміщення стоять порожніми, руйнуючись, уже понад 10 років. А люди, які переїхали на захід країни, рятуючи свій бізнес, знайдуть їм корисне застосування. Відомо, зокрема, що близько 400 українських підприємств переїхали на Закарпаття, понад 180 - на Львівщину.

"Ці об'єкти - "чорні діри", які не мають жодних перспектив. Їхня оренда - не варіант. Адже вони потребують серйозних капіталовкладень та модернізації. Тому продаж - єдиний шанс для їхнього раціонального використання», - зазначає О. Мовчан.

Цими днями у Верховній Раді в першому читанні прийнято законопроект №7451, який має спростити, полегшити і пришвидшити процес приватизації. Якщо парламентарії приймуть цей документ, то об’єкт "малої" приватизаціїможна буде продавати не шість місяців, а максимум три, а також буде дозволено реалізовувати активи, майно яких заарештовано на вимогу кредиторів. Адже часто підприємства простоюють роками, примножуючи державі збитків. Цим законопроектом також передбачено, що всі борги заплатить новий власник. Крім того, переможець аукціону зобов'язаний буде розрахуватися за лот ще до укладання договору купівлі-продажу, і кошти до бюджету надходитимуть швидше, ніж при нині діючому законодавстві. Безперечним плюсом для нового власника стане й те, що після набуття права власності він зможе користуватися всіма ліцензіями та дозволами, які були видані раніше - додатково оформлювати їх не доведеться.

Тим часом з деякими схемами приватизації минулих років розбираються правоохоронці. Державне бюро розслідувань (ДБР)викрило масштабну багатомільйонну схему розкрадання майна профспілкових організацій. Без обов’язкового погодження з Фондом держмайна, чого вимагає закон, спритні посадовці продали 80 майнових комплексів у різних регіонах України.

ДБР спільно з працівниками СБУ задокументували, що з 1992 року і по теперішній час посадовці Федерації профспілок України та підконтрольних приватних акціонерних товариств, за попередньою змовою групи осіб, оформлювали відчуження курортно-оздоровчих, спортивних та інших державних комплексів.

Суди вже наклали арешт на 80 об’єктів нерухомості. Майно передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА). Всі доходи від експлуатації його будуть спрямовані до держбюджету. Серед переданих до АРМА об’єктів - готелі «Турист» та «Дружба» у Києві; санаторії «Жовтень» у Конча-Заспі, «Куяльник» в Одесі, «Моршинський» у Львівській області, «Поляна» на Закарпатті; а також спортивні комплекси, зокрема й будівля, в якій розташований Kyiv Sport Club.Підозрюваним загрожує позбавлення волі на термін до 12 років.

Галина Гірак

ТЕГИ: приватизацияпрофсоюзыФонд госимущества
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі