Які зміни відбулись в Україні на ринку працевлаштування: кому легше знайти роботу, в яких регіонах платять більше.
В другому літньому місяці кількість безробітних зросла на 4% порівняно з першим. У половини працевлаштованих зарплата скоротилась на 10% і більше. Проте є регіони, де зарплати навіть трохи підросли. А ще українці, які втратили роботу задумались про перекваліфікацію.
Кількість безробітних виросла
Згідно даних опитування соціологічної групи «Рейтинг», у липні зросла кількість українців, які втратили роботу: у червні таких було 35%, у липні - 39%. Найбільше серед безробітних – мешканців сходу, жінок, працюючих в приватному секторі, тих, власників малого бізнесу, а також переселенців з інших регіонів.
Також відомо, що у половини працюючих зарплата скоротилась на 10% і більше. У 43% опитаних зарплата не змінилась, в 9% – навіть підросла. Найбільше відчули втрату доходів фрілансери та підприємці. Довоєнна зарплати в основному збереглася лише у держслужбовців.
На українському ринку праці, за інформацією кадрового порталу grc.ua, попит на робочі місця значно більший ніж пропозиція. Серед тих, хто стикається з найбільшими проблемами при пошуку роботи - юристи, страхувальники, державні службовці, освітяни, спеціалісти сфери автомобільного транспорту. Ці професії від початку війни є найменш затребуваними, нових вакансій для них вкрай мало. Проте криза зачепила усі без винятку професійні сфери. Кількість вакансій на ринку праці досі залишається нижчою, ніж до війни.
Олександр Болтян, аналітик компанії Esperio вважає, що ринок праці України не є безнадійним, але час скорочення заробітних плат, затримок з оплатою праці та “відпусток власним коштом” ще не минув. З початку війни в Україні було втрачено майже 5 млн робочих місць. Якщо бойові дії загостряться, втрати робочих місць зростуть до 7 млн. На думку експерта, вірогідність, що на країну чекає дефолт залишається високою. Це призведе до падіння банківського сектора, що своєю чергою стане причиною ще більшого скорочення робочих місць. Оптимістичні оцінки про можливе швидке відновлення з поверненням 3-4 млн. робочих місць експерт не поділяє. На його погляд, об'єктивно війна зробила для економіки країни стільки шкоди, що на відновлення піде не менше ніж 5-10 років. Крім того, через смертність, а також тимчасово окуповані території, статистику доведеться сильно коригувати.
Де платять більше?
У липні ситуація з зарплатами, за інформацією кадрового порталу grc.ua, була неоднорідною і багато в чому залежала від регіону країни. Краще за все платять, як і до війни, у Києві. Середня зарплата в столиці залишається найвищою в Україні і складає 29 500 грн.
Вищі, ніж на початку літа, зарплати в липні платять у Одеській області. Тут роботодавці пропонують в середньому 22 500 грн. проти червневої зарплати у розмірі в 18 700 грн. Така динаміка дала змогу Одеській області посісти другу позицію у переліку регіонів з найвищими середніми зарплатами і посунути з цієї сходинки Львів.
До п’ятірки лідерів серед регіонів, де у липні пропонують найвищі зарплати, потрапили також Харківська (18 000 грн), Запорізька та Чернівецька області (17 100 грн).
Незначне підвищення зарплат спостерігається у більшості Західних областей України, крім Львову та області. Тут середня зарплата порівняно з червнем знизилася з 20 500 грн до 18 900 грн.
В той же час підвищення середньої зарплати у липні, зафіксовано у Закарпатській (16 600 грн), Івано-Франківській (15 200 грн), Хмельницькій (14 800 грн), Тернопільській (14 300 грн), Рівненській областях (11 500 грн).
Водночас через військові дії відчутно знизилися зарплати у Дніпропетровській, Миколаївській, Сумській, Волинській та Житомирській областях.
Середня зарплата у липні у відкритих вакансіях в усіх областях України становить 22 460 грн.
Позитивною новиною є те, що з початком літа у більшості професійних сфер зниження окладів припинилося у. Нагадаємо, через війну зарплати навесні знизилися на 10%, порівнюючи з довоєнним періодом. У деяких професійних сферах зарплати впали навіть на половину. В той же час, у липні, навіть з урахуванням незначного підвищення середньої зарплати у деяких регіонах України, доходи українців нижчі, в порівнянні з першою половиною лютого.
До того ж, не треба забувати про збільшення темпів споживчої інфляції. На цьому тлі стабілізація зарплат у липні не виглядає оптимістично. Нагадаємо, за даними НБУ, у червні цього року показник споживчої інфляції сягнув 20,1% у річному вимірі проти 18% у травні.
Своєю чергою, О. Болтян, аналітик компанії Esperio каже, що робота в країні є, але у більшості професійних сфер України продовжується зниження рівня заробітної плати. На Закарпатті, наприклад, припиняється практика безкоштовного харчування для переселенців і тому всім біженцям рекомендують влаштуватися на роботу. А робочих місць там нема. Виходить, що можна чекати на зворотні переселення до того ж Києва, де є потреба в обслуговуючому персоналі. Але це все низькооплачувана робота, яка дозволить людям покрити потребу в харчуванні та проїзді на роботу.
Для переселенців Україною є дві проблеми пошуку роботи. По-перше, роботи мало і намагаються влаштувати своїх. По-друге, амбіції переселенців не збігаються із запропонованим рівнем оплати.
Заходи, які вживає держава для боротьби з безробіттям, такі як спрощення набуття статусу безробітного, робота центрів зайнятості – комусь допомагають. Але якщо роботи в країні немає, то не центри зайнятості треба організовувати, а робочі місця. Ринок праці балансуватиме на межі достатності, оскільки робочі місця призовників можна буде зайняти іншими людьми.
Перекваліфікуватися під час війни важко
Ті українці, які втратили роботу під час війни та не можуть знайти нову через брак пропозицій у своїй професії, намагаються перекваліфіковуватися. Професійна перепідготовка є актуальним явищем не лише в умовах війни, але під час неї зробити це значно важче.
Як показали результати бліц-опитування, проведеного кадровим порталом grc.ua, лише чверть спеціалістів не має потреби у перекваліфікації. 17% опитаних продовжують пошуки роботи у своїй професії, ще 8% шукають додатковий підробіток, проте не змінюють основну професію. 2% опитаних відповіли, що не мають жодного бажання починати все з нуля та навчатися новій професії.
Не зважаючи на те, що зміна професії у деяких випадках є чи не єдиною можливістю знайти роботу під час війни, більшість українців стикаються з проблемами перекваліфікації через власні страхи чи інертність
Переважна більшість з тих, хто не зважується здійснити перекваліфікацію, не може визначитися з професією та сферою, де б вони могли працювати далі. Ці фахівці не знають, на якій роботі вони можуть застосувати свої знання та навички. Ще однією причиною, яка заважає змінити професію, є відсутність змоги отримати нові знання чи освіту. Серед інших причин, зазначених респондентами, - страх розчаруватися, відчути матеріальні труднощі під час пошуку роботи, відсутність стабільності в країні через війну.
Вікторія Хаджирадєва