Українські юристи та правозахисники разом із західними колегами збирають докази військових злочинів РФ. До цього можуть долучатись українці, що мають подібні свідчення.
Повна доказова база
Міжнародний кримінальний суд в Гаазі (МКС) відкрив збір доказів щодо злочинів армії РФ в Україні ще 2 березня. Тоді 42 країни звернулись до МКС з відповідною вимогою. МКС переслідує у судовому порядку осіб, відповідальних за воєнні злочини, геноцид і злочини проти людяності. Прокурор МКС Карім Хан вперше приїхав до нашої країни 16 березня. Станом на кінець липня він уже тричі побував в Україні.
"Я, звичайно, зосереджений на тому, щоб розслідування було ефективним, а не повільним. Утім, воно триватиме, доки ми не зможемо зібрати докази. І про це важливо знати не лише команді, яка цим займається. Я сподіваюся, що ми достойно та чесно діятимемо таким чином, щоб не розчарувати жертв і постраждалих", - зазначив він у інтерв’ю українським журналістам.
Втім, про швидкість подібних процесів можна судити принаймні з того, що МКС видав ордери на арешт трьох підозрюваних у військових злочинах у Грузії в 2008 році, у тому числі двох громадян РФ, лише у червні цього року. Правда, за даними Bloomberg, МКС має намір висунути перші звинувачення у ймовірних злочинах росіянам трохи швидше - вже цієї зими. Також видання пише, що представники України домовляються з МКС про передачу суду російських військовополоних, які нібито готові надати свідчення проти РФ.
Україна намагається всіляко пришвидшити збір доказів про військові злочиниворога. Офіс генпрокурора веде власні розслідування з першого дня війни. У березні для цього було створено спільну слідчу групу, зокрема, за участі МКС. Її роботу підтримує агентство Євросоюзу зі співробітництва у сфері кримінального правосуддя, над цим працює близько півсотні експертів Консультативної місії ЄС, іноземні експерти співпрацюють з місцевими правоохоронними органами.
Як підкреслив голова Верховного Суду Всеволод Князєв, потужності МКС є обмеженими, і розглянути десятки тисяч злочинів, що були вчинені на території України, ця установа не зможе. Тому МКС має зосередитись на розгляді справ, що стосуються політичного і військового керівництва РФ. При цьому МЗС України вважає також, що вище військово-політичне керівництво Росії має постати перед МКС і відповісти за кожен вчинений злочин, це буде Нюрнберзький процес ХХІ століття.
Разом із тим, українські суди могли би розглядати всі інші справи, пов’язані з військовими злочинами. Засуджені можуть утримуватися у місцях позбавлення волі в інших країнах. І навіть якщо Росія не виконуватиме вироки українських судів, щойно ці особи перетинатимуть кордон, їх мають затримувати і передавати для відбування покарання.
17 червня Офіс президента України створив спеціальну інформаційну систему Книга катів українського народу. Книга містить перевірену інформацію про росіян, які вчиняли військові злочини на території нашої країни, а також докази цих діянь.
За словами заступника керівника Офісу президента Андрія Смирнова, у майбутньому ця інформація буде використовуватись при доведенні злочинів у міжнародних судах чи спеціальних трибуналах. Книгу можуть наповнювати самі українці, перейшовши на відповідний сайт. Кожен громадянин України, котрий став жертвою агресії російських військових, може надати додаткові відомості, які будуть використані для фіксації факту вчинення злочину, формування звинувачення та винесення вироку.
На сторінці проекту розміщено, зокрема, дані російських генералів - командувача угрупуванням російських військ в Україні Олександра Дворнікова, командувача угрупуванням ВДВ Андрія Сердюкова, генералів Олександра Лапіна, Володимира Кравченка та інших.
"Розслідування лише розпочались і триватимуть, поки не знайдеться останній кат. Тут буде кожен причетний до злочинів проти українського народу", - йдеться на сайті Книги катів.
Політична та правова оцінка
За інформацією, оприлюдненою правниками Центру прав людини ZMINA, військовими злочинами є: умисні вбивства та заподіяння тяжких страждань; катування і нелюдське поводження; згвалтування; руйнування і привласнення майна, не спричинене військовою необхідністю; примус цивільних чи військовополонених служити в збройних силах РФ; використання населення як "живих щитів"; депортація до Росії чи на окуповані нею території; викрадення і незаконні арешти цивільних; взяття заручників; напади на військових, які припинили брати участь у воєнних діях; віроломне використання форми чи знаків протилежної армії, емблеми Червоного Хреста; використання забороненої зброї (наприклад, касетних боєприпасів); використання отруйних речовин; напади на релігійні й культурні установи; розграбування суспільної та особистої власності тощо.
Якщо уважно перечитати цей список, стає абсолютно зрозуміло: він у повному об’ємі втілений росіянами на Українській території за майже шість місяців війни. З останніх жахливих випадків - ймовірний розстріл військовополонених "азовців" в Оленівці та кастрація іншого нашого військового і його вбивство двома катами-військовими РФ, записані на відео і оприлюднені російським телеграм-каналом.
29 липня українське МЗС наголосило: Україна рішуче засуджує жорстокі воєнні злочини, скоєні військовослужбовцями РФ щодо українських військовополонених, і закликає Офіс прокурора МКС негайно звернути увагу на звірства.
"Згідно з Римським статутом, такі дії також можуть бути кваліфіковані як злочини проти людяності. Закликаємо Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду невідкладно звернути увагу на звірства російських військовослужбовців у контексті розслідування воєнних злочинів і злочинів проти людяності, скоєних громадянами РФ на території України", - йдеться у заяві МЗС.
На думку політолога Андрія Піонтковського, знайти військових злочинців - абсолютно необхідно, адже такі злодіяння не можуть залишатись безкарними. І це вже частково працює: коли стає відомо про злочини, їм надається й політична оцінка. У якості прикладу політолог навів відомий потрійний візит президента Франції Еманюеля Макрона, вже екс-прем’єра Італії Маріо Драгі та канцлера ФРН Олафа Шольця до Києва. За його словами, вони збиралися переконати українську владу піти на територіальні поступки РФ заради припинення війни. Однак, відвідавши Ірпінь, різко змінили свою позицію.
Тож, оприлюднення всіх доказів злодіянь російської армії в Україні має й надалі розплющувати "очі світу", кати повинні були покарані, а Україна має отримати всю потрібну для захисту від них правову та військову підтримку.
Пришвидшувати розслідування таких справ вкрай необхідно. Адже не треба забувати, що чаша народного гніву може переповнитись: так, бійці батальойну "Азов" вже оголосили про полювання на всіх причетних до масового вбивства українських військовополонених в Оленівці 29 липня.
Разом із тим, не слід забувати й про відому спецоперацію ізраїльської розвідки Моссад під назвою Гнів Божий, коли влада Ізраїлю впевнилась у безкарності вбивць 11 членів своєї збірної на Мюнхенській олімпіаді 1972 року. Тоді прем’єр Ізраїлю Голда Меїр (яка, до речі, народилася у Києві) віддала своїм військовим страшний та справедливий наказ: "Нехай хлопчики їдуть". І ніхто з катів не залишився безкарним.
Ірина Носальська