В Кабміні обговорюють введення нового збору або мита та коригування пільгового податкового режиму для ФОПів
В Кабінеті міністрів України розглядають можливість запровадження в країні додаткового збору чи мита, а також внесення змін до пільгового податкового режиму для фізосіб-підприємців (ФОПів). На думку посадовців ці заходи допоможуть країні наповнити держбюджет, який під час війни втрачає левову частку доходів.
Остаточної концепції немає
Якими саме будуть додаткові збори поки що достаменно невідомо.
Так, міністр фінансів України Сергій Марченко каже зарано говорити про те, яким саме може стати новий збір.
"Ми зараз обговорюємо це питання. Така ініціатива може не мати назву додаткового мита, це може бути окремий військовий збір. Або додатковий збір на валютообмінні операції з купівлі імпортних товарів. Ще немає остаточної концепції, тому коли і в якому вигляді буде введено збір – говорити зарано", – пояснив Марченко.
Також міністр натякнув на можливість відміни пільги для деяких категорій ФОПпів
За його словами наразі ФОПи мають право платити 2% з обороту, разом 5%, а третя група розширилася "по суті до нескінченності", і ці моменти також можуть бути переглянуті. "Всі ці речі збереглися. І я вважаю, що їх теж треба коригувати... Це питання обговорюється".
Також відомо, що Кабінет міністрів України розпочав підготовку законопроекту про додатковий збір на імпорт. Передбачається, що він становитиме 10% з операцій по обміну валюти для закупівлі будь-яких товарів або послуг за кордоном.
Про це повідомив заступник голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, нардеп Ярослав Железняк. За його словами, уряд внесе законопроект до Верховної Ради найближчими тижнями.
"Уряд уже зараз готує законопроект про додатковий збір на імпорт. Обрали концепцію не додаткових імпортних мит (яка складна в адмініструванні), а введення 10% збору на валютообмінні операції для купівлі всіх імпортних товарів та послуг", – зазначив Я. Железняк.
За розрахунками уряду такий крок має зменшити попит на імпортні товари та тиск на гривню. Проте, якщо подорожчають усі імпортні товари та послуги без винятку, то й українське виробництво, яке потребує імпортних компонентів, обходитиметься дорожче.
Максим Орищак, аналітик компанії "Центр біржових технологій" (ЦБТ) важає, що ведення нових податківлогічний крок з боку держави, адже Україні потрібно якось намагатися уникнути дефолту.
За словами експерта, у політичному світі ми спостерігаємо наступну картину: інформаційний фокус зміщується з України, де економіка на межі дефолту, до Китаю, Тайвані та США. Тобто, по суті, до конфлікту двох провідних світових економік. У таких умовах у нас можуть виникнуть проблеми з отриманням зовнішні кредитних коштів, про які ми домовлялися раніше. Скасування траншей не виключено, оскільки питання України може перестати бути пріоритетним для вирішення. Так, ще у липні надходили заяви, наприклад, що Німеччина блокує пакет допомоги ЄС Україні на 9 млрд євро та готова порушити санкції.
Нагадаємо, Німеччина вже понад місяць блокує надання пакета допомоги у розмірі 9 млрд євро, який має бути основною формою підтримки ЄС для України. Ідею допомоги наприкінці травня підтвердили всі лідери Євросоюзу. Але Німеччина, найбільший і найсолідніший із гарантів цієї форми єврооблігацій, проти. Також Берлін підозрюють у тому, що він готується порушити деякі санкції проти Москви, щоб відновити постачання російського газу газопроводами "Північний потік".
На жаль, політичні розклади можуть змінюватися незалежно від того, якого прогресу досягає Україна у війні. А нашій економіці явно потрібно протриматися до якогось періоду. Якщо вже Нафтогаз оголосив дефолт щодо єврооблігацій, то це може чекати і на всю країну. Аби цього не допустити, зараз усіма можливими способами збиратимуть податки та пробуватимуть інші варіанти збільшення припливу до скарбниці. Звісно зараз ніхто не буде замислюватись про наслідки такої політики для населення та бізнесу. Варіант окремого військового збору на цьому фоні виглядає досить логічним. Мета держави правильна - наповнити скарбницю, але на жаль вона призведе до того, що бізнес буде під ще більшим тиском і стрімко закриватиметься до кінця 2022 року.
Користь від збільшення податків
Нагадаємо, 21 червня більшість пільг парламент скасував, щоб "консолідувати усі доходи для боротьби з агресором".
Були повернені митні збори для імпорту, ПДВ та акциз на автомобілі й товари народного споживання. Це пояснювалось тим, що лише за перший тиждень звільнення від мита та ПДВ до держбюджету не надійшло понад 700 млн грн доходів.
Влада казала,що це було зроблено, щоб збільшити прибутки держбюджету. Адже країні необхідні гроші для покриття соціальних і військових виплат.
Від повернення старих податків, за словами міністра фінансів, вже є користь.
"Ми вже бачимо перші результати, оскільки один із головних факторів зростання податків та мит у липні – це якраз і є повернення ПДВ та ввізного мита, а також жорсткіший контроль за ввезеними на територію України товарами. Ми вдячні всім причетним до цього процесу і вважаємо, що це абсолютно правильне рішення", – сказав С. Марченко.
За словами міністра фінансів, якщо у березні надходження з митниці були 7 млрд грн, то у липні вже понад 22 млрд грн, що становить понад 56% планових довоєнних показників.
В той же час М. Орищак каже, що підрахувати, скільки саме надійшло грошей від повернення старих податків, важко.
Якщо обговорювати ефект від повернення ПДВ та мит на імпорт, то, логічно, що для збору інформації потрібен час. Статистичні дані, отримані вже за місяць у період війни, або будуть неправильними, або їх не буде взагалі. Втой же час в умовах високого рівня корупції в Україні розраховувати на позитивний ефект важко. Як Нафтогаз був збитковим, так і мито може “просочуватися” повз державну скарбницю.
Пропозиції від НБУ щодо податків
Раніше голова НБУ Кирило Шевченко запропонував підвищити податки та провести секвестр бюджету. Це, на його думку, зменшить масштаби "друку гривні", адже надлишкова емісія небезпечна для економіки в довгостроковій перспективі.
“НБУ не зможе довго фінансувати бюджет завдяки емісії, оскільки це призведе до непоправних збитків економіці”, - казав він.
Голова НБУ закликав провести секвестр бюджету, урізати витрати за некритичними статтями, підвищити податки на споживання, імпорт, активи та ренту та запровадити додатковий митний збір на деякі категорії товарів.
М. Орищак нагадує, що наприкінці травня 2022 року прем'єр-міністр України Денис Шмигаль говорив про секвестр бюджету і вже тоді уряд працював над цим питанням. Секвестр - це урізання витрат. Іншими словами - оптимізація, скорочення видатків. Йдеться саме про зменшення раніше запланованих бюджетних витрат. Очевидно, що уряд країни всіма силами намагається залучити кошти до скарбниці.
Вікторія Хаджирадєва