Майже третина українських цукрозаводів цьогоріч не прийматимуть на переробку буряк нового врожаю. Як це вплине на споживчий ринок: чи не стане цукор дефіцитом і якими будуть ціни на нього?
Скільки цукру "з’їдає"газ?
У Національній асоціації "Укрцукор" заявили, що цього року в Україні не працюватимуть 10 цукрових заводів, виробництво запустять лише 23. Чим це пояснюють?
"Цьогоріч у нас дві проблеми - війна і ціна на енергоносії. Газ у Європі коштує вже більше двох тисяч доларів. Якби Гнідавський цукровий завод працював тільки на газу, то щодоби ми повинні б віддати мінімум 400 т цукру тільки за газ, при тому, що завод буде виробляти 600-700 т за добу, а ще потрібно розрахуватись з господарствами-бурякоздавачами, платити заробітну плату людям, обслуговувати підприємство", - пояснює заступник директора Гнідавського цукрозаводу Олександр Нікішин.
На його думку, газу внутрішнього видобутку може не вистачити й для того, щоб люди не замерзли взимку. А ціна на комерційний газ, який пропонують підприємствам, є такою, що можна й не запускати завод, адже кожен кілограм виробленого на ньому цукру приноситиме збитки. Це й стало причиною того, що 10 заводів не працюватимуть. Але, можна припустити, що свій внесок зробили й воєнні дії, про що свідчить географія розташування підприємств, які не перероблятимуть солодкі корені: зокрема, це Харківська, Чернігівська, Київська, Житомирська області. Водночас практично всі цукрозаводи на заході країни працюватимуть.
"Однак ми не опускаємо руки і ставимо перед собою амбітні цілі. По-перше, отримати від своїх підприємств-бурякоздавачів сировину і її переробити. А друге важливе завдання - це зберегти виробничий колектив, бо закриття заводу на один сезон потягне за собою і псування обладнання, а відповідно і більш тяжкі наслідки для підприємства", - наголошує О. Нікішин.
Гнідавський цукрозавод, розташований у Волинській області, планує розпочати нинішній сезон цукроваріння вже в перші дні вересня.
"Розпочнемо з господарств, які мають більшу кількість буряків. Будуть встановлені чіткі графіки - не менше 1 тисячі т щоденного вивезення з господарства. Робота має бути налагоджена так, щоб це було взаємовигідно, як господарствам, так і цукровому заводу", - зазначає заступник директора.
За його словами, цьогоріч дуже сприятливі умови для росту цукрового буряка, адже в порівнянні з минулим роком середня вага кореню більша, стан листя хороший, хвороб немає, а середня цукристість сягає 15% - це не найвищий, але непоганий показник.
У той же час директор НПЦ "Цукробурякове виробництво", член агропромислового комітету при Торгово-промисловій палаті України Олександр Коротинський зауважує, що в цілому по країні ситуація така: коли йшли дощі, гарно росли корені, тому їхні розміри більші, ніж були торік, але цукристість саме через тривалі опади станом на середину серпня - трохи нижча минулорічного показника. Утім, на найближчі тижні синоптики обіцяють теплу і сонячну погоду, яка може все змінити, збільшивши вміст цукру в коренях.
Ажіотаж - ворог споживача
Незважаючи на труднощі 2022 року, господарства засіяли цукровими буряками 182 тис. га, що лише на 44 тис. га менше, ніж 2021-го. За попередніми підрахунками наша країна буде повністю забезпечена власним цукром, та ще й матиме значний експортний потенціал.
"У травні стимулюючим заходом для виробників цукру було зняття урядом заборони на експорт цукру, а також скасування на рік імпортних квот країнами ЄС та Великобританією. Це дало додаткові можливості для збуту надлишкового цукру виробниками. Однак, незважаючи на це, за період травень-червень 2022 року було експортовано лише 11,8 тис. т цукру, а загалом за 2021/22 МР (маркетинговий рік - ред.) було вивезено 42 тис. т цукру, що складає 6,7% від залишку на внутрішньому ринку, який становив 626 тис. т, - каже О. Коротинський. - Проте, якщо державні органи влади запланують знову обмежити експорт цукру, то отримаємо значне затоварювання внутрішнього ринку під час виробничого сезону 2022 року (вересень-грудень). Окрім того, виробникам цукру просто не вистачатиме складів для зберігання цукру. За таких умов відбудеться зменшення відпускної ціни на цукор до рівня нижчого, ніж його собівартість. Це може призвести до закриття ще декількох цукрових заводів".
Отже, резюмує експерт, українці 2022-2023 років будуть з цукром. Більше того, запасів може вистачити навіть на майбутні роки, якщо виробники плануватимуть його притримати. Проте подальше вирощування цукрового буряку буде під питанням, якщо уряд не врахує досвід ЄС щодо підтримки вирощування цукрового буряку і стимулюючих заходів для виробників цукру.
А в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ) повідомляють, що за останні 5 років річний фонд споживання цукру в Україністановить близько 1,2 млн т. В 2020-2021 маркетинговому роцібули певні проблеми з власним виробництвом через несприятливі погодні умови, що призвелодо низької врожайності коренівта низьких показників цукристості. Це був перший рік за тривалий період, коли Україна змушенабулаімпортувати сирець цукрової тростини для забезпечення населення цукром, оскільки власне виробництво тоді склало 1 млн т, що нижче фонду споживання. Зовсім інша картина була2021-2022 маркетингового року, коли з вирощеного українського цукрового буряку вдалося отримати1,4 млн т цукру, що на 44% перевищує показник попереднього року. Виробленого цукру вистачить, щоб спокійно і навіть з запасом перекрити річну потребу країни в цукрі. А з врахуванням того, що багато українцівтимчасово виїхали за кордон, то й фонд споживання також зменшився а, відповідно, перехідний залишок збільшується.Однак на фоні війни спостерігається ажіотажний попит на базові продукти харчування, у тому числі й на цукор.Адже кожна родина намагається створити запас продукції не на один місяць, побоюючись нехватки харчів і можливого зростання цін. А самепідвищений попит і може призвести до зростання цін.
Галина Гірак