Чому затримується обіцяна макрофінансова допомога Україні від Євросоюзу у розмірі 8 млрд євро? Хто в цьому винен?
З 9 млрд євро, які Європейська рада обіцяла надати нашій країні в цьому році наразі виділено лише 1 млрд. В Україні почали нервувати через затримку допомоги, адже нам конче потрібні кошти. Тож чому виникла ця затримка, хто в ній винен та коли чекати обіцяного?
Потрібні гарантії
Європейська рада ухвалила рішення надати Україні макрофінансову допомогу в розмірі 9 млрд євро.
Передбачалося, що програма допомоги складатиметься з позик строком на 25 років із відстрочкою платежів на 10 років. При цьому відсотки за позиками покриватимуться з бюджету ЄС.
Раніше Україна неодноразово використовувала макрофінансову допомогу ЄС. Так, навіть у травні цього року, ми отримали останні 600 млн євро з попереднього екстреного пакета.
Перший транш нової програми у розмірі 1 млрд. Євро Україна отримала на початку серпня.
Тоді голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн виразила надію, що ці кошти допоможуть Україні задовольнити свої нагальні фінансові потреби після неспровокованої та невиправданої агресії з боку Росії. За її словами, мільярд євро зміцнить Україну на вирішальному етапі.
Але далі справа забуксувала. В Єврокомісії пояснили затримку тим, що не мають достатньо фінансових гарантій для швидкого виділення другого траншу.
Зокрема представниця Єврокомісії Аріанна Подеста заявила, що ЄС не має коштів, аби забезпечити другий транш макрофінансової допомоги Україні в розмірі 8 млрд євро.
“Наразі, згідно з нинішнім багаторічним бюджетним плануванням, немає доступних ресурсів для створення подушки безпеки. З огляду на це ми розглядаємо альтернативні рішення, зокрема використання гарантій з боку держав-членів”, – зазначила А. Подеста.
В свою чергу Офіс президента України заявив, що цей процес гальмують деякі країни ЄС, зокрема Німеччина.
“Очікуємо на отримання ще 8 млрд євро. На жаль, певні держави Європейського Союзу, зокрема Німеччина, поки що блокують розгляд цього питання, і президент України веде активні переговори зі своїми партнерами” – сказав заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква.
Проте нещодавно посол ЄС в Україні Матті Маасікас спростував таке припущення. За його словами затримка з наданням Україні другого траншу пов’язана з внутрішніми дискусіями серед країн-членів.
“Ці дискусії пов’язані з внутрішніми питаннями Євросоюзу. Зокрема, з тим, яким має бути кредитний портфель ЄС, наші зобов’язання, а також як саме ЄС має надати гарантії для отримання цього кредиту для України, які держави-члени мають нести який відсоток навантаження і так далі”, - сказав М. Маасікас.
Гарна новина для українців полягає у тому, що серед іншого дискусії точаться навколо того, що деякі країни хочуть надавати Україні допомогу не у вигляді кредитві, а у вигляді грантів. На відміну від перших другі є безоплатними і їх не треба повертати.
“Макрофінансова допомога по своїй суті – це дуже дешевий кредит. Але все одно це саме кредит. Тому в Євросоюзі є також ті, хто кажуть, що ми маємо надавати більше у формі грантів”, - сказав посол.
Винна неспроможність допомагати чи бюрократія?
Тим часом у українських експертів є свої думки щодо того, чому транш від ЄС затримується.
Так, Олександр Болтян, аналітик компанії Esperio вважає, що справи у самого Євросоюзу з фінансами не надто добрі, країни ЄС мають спочатку подбати про свої проблеми, а потім вирішувати проблеми інших.
“Стан економіки Єврозони, інфляційні ризики в усьому світі, газова криза, зміни монетарної політики – це все причини, через які кредитори не можуть безрозмірно та бездумно спонсорувати країну, економіка якої розвалена”, - каже експерт.
Згідно з нинішнім прогнозом Єврокомісії економіка єврозони в 2022 р. покаже зростання на 2,7%, а не на 4%, як очікувалося в лютневому прогнозі. Прогноз зростання ВВП на 2023 р. становить 2,3%, а не 2,7%. Інфляція в єврозоні в липні досягла рекордних 8,9% у річному обчисленні, що сталося через зростання цін на енергоносії. Якщо така ситуація була у весняно-літній період, то восени та взимку очікується погіршення динаміки. Відповідно наші кредитори зайняті вирішенням своїх проблем, а Україною займаються вже в другу чергу.
Будь-який кредитор, виділяючи грошові транші, хоче розуміти чіткі тимчасові орієнтири повернення коштів. В Україні немає розуміння, чи збережеться територіальна цілісність країни за підсумками війни, коли вона закінчиться і які виробничі потужності у нас залишаться. Відповідно, немає розуміння, коли ми повернемо гроші. Виходить, що Україна зараз для багатьох є баластом і чекати, що зовнішні кредитори мають бажання рятувати нас від дефолту не доводиться. Ймовірно, що виділення коштів на адресу України стримуватимуть до максимально критичного терміну. Як це було в 2021 р., коли фінансову допомогу нам лише обіцяли, але знаходили причини її не виділяти.
В свою чергу Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру вважає, що проблема в європейській бюрократії.
За його словами, в країнах ЄС дуже багато різних законів. При цьому, на відміну від України в ЄС, їх дуже прискіпливо виконують, навіть, якщо вони суперечать один одному. От і з траншем для України вийшла аналогічна ситуація. Європейські політики ухвалили рішення про виділення траншу, але в роботу включилися дрібні європейські бюрократи, які заблокували цей транш, тому що він суперечить цілій низці чинних європейських законів щодо фінансування з грошей ЄС та інших країн світу. І доки не будуть внесені необхідні зміни грошей ми не отримаємо. Бюрократи в ЄС добре знають, що політики приходять та уходять, а вони відповідають за виконання законів і тому без необхідних рішень допомоги не варто чекати. В ЄС все роблять дуже повільно, в середині країн європейську бюрократію лають, але нічого вдіяти не можуть.
Вікторія Хаджирадєва