RU
 

Їхати з дому чи ні: чому треба евакуюватись з небезпечних регіонів

Корреспондент.net,  29 серпня 2022, 13:01
0
6673
Їхати з дому чи ні: чому треба евакуюватись з небезпечних регіонів
Фото: t.me/minre_ua
Рішення про обов’язкову евакуацію ухвалено у відповідь на звернення місцевих ОВА

З прифронтових регіонів восени та взимку може переміститися більше півмільйона внутрішніх переселенців (ВПО). Для того, аби зберегти життя людей, держава 2 серпня прийняла рішення про обов’язкову евакуацію.

Важке рішення

Прийняття державою рішення про обов’язкову евакуацію населення з небезпечних регіонів визрівало давно. Ще наприкінці липня міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук повідомила: Україна готується до вивезення громадян із Харківської, Запорізької та Миколаївської областей.

"Я не говорю про весь регіон, але частини цих регіонів потребуватимуть евакуації, ми також до неї готуємося", - розповіла чиновниця.

 За її словами, з початку серпня з Донецької області за обов'язковою евакуацією виїхали понад 10 тисяч осіб. Третину з них становили діти, а ще понад тисячу - маломобільні громадяни. Міністр також  зазначила, що формально відмов від евакуації поки немає, проте жителі Донбасу вагаються щодо виїзду з області. У відповідь на ці сумніви І. Верещук запевнила, що держава абсолютно безкоштовно забезпечить транспортування, проживання, харчування, медичні послуги  - тобто все, що необхідно для зимівлі.

Рішення про обов’язкову евакуацію ухвалено у відповідь на звернення місцевих ОВА. Саме місцева влада оцінює ситуацію у конкретному регіоні та робить висновки: чи можуть люди безпечно там проживати протягом цьогорічного осінньо-зимового періоду. Враховуються як ризики обстрілів, так і стан житлово-комунальної інфраструктури.

Потребують евакуації всі, адже життя під обстрілами має бути дорожче за килими та каструлі. Однак люди, що страждають на важкі хронічні захворювання, ризикують сильніше: окупанти не забезпечують хворих необхідними ліками, тому тим, хто залишився, інколи доводиться міняти, наприклад, навіть харчі на інсулін. Крім того, наближається холодний сезон, і держава не зможе забезпечити тепло у домівках людей, що мешкають у прифронтовій полосі.    

Окрема проблема - це вивезення родин із дітьми, адже їм особливо небезпечно перебувати під окупацією. Так, уже зараз відомо, що окупаційна влада Херсонщини пропонує українцям гроші за навчання дітей у "російських" школах, подекуди й погрожуючи у разі відмови позбавленням батьківських прав та депортацією дітей до РФ, прилаштуванням їх у російських дитбудинках. Також стало відомо, що у школах, де розпочнеться такий "навчальний процес" на окупованій території, росіяни збираються розміщувати і своїх вояків. Це створює величезну небезпеку для дітей - які, фактично, можуть стати заложниками окупантів. Тож родинам з дітьми вкрай необхідно серйозно поставитись до евакуації у безпечне місце.

"Є матеріальна підтримка. Якщо це обов'язкова евакуація, то 2200 на кожну особу одразу після прибуття поїзда, а також по 2000 на кожну дорослу особу, 3000 на кожну дитину або людину з інвалідністю. Кожен отримає необхідний мінімум, враховуючи, що їжа буде безкоштовною",  - підсумувала І. Верещук.

Потрібна всебічна турбота

Проте дехто з мешканців прифронтових областей досі вагається, а деякі навіть навідріз відмовляються виїжджати з рідного дому. "З чим я поїду?", "усі помирають, і я помру, аби тільки раптово",  "я наживав все це впродовж життя, тому кинути не можу", - звичні відмовки тих, хто не хоче виїжджати. До цього додається відчуття провини, коли люди змушені покинути близьких родичів чи домашніх тварин, особливо свійських у селі.

Психологи стверджують: багатьом українцям дійсно складно наважитись покинути рідний дім.  Член Всесвітньої Федерації психічного здоров’я (WFMH), старший науковий співробітник Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педнаук України, головний редактор профільного журналу Mental Health: Global Challenges Journal Віктор Вус пригадує: "Я волонтерив на вокзалі у Львові, коли у нас там було по 35 тисяч прибулих за добу людей, які приїхали з Донецької, Луганської областей та інших регіонів. І мене шокувало, коли люди питали: "А як нам повернутись?” (У Бахмут, Краматорськ, Костянтинівку). Люди повертаються на Донбас навіть з-за кордону, навіть з малими дітками! Я їм кажу: "Але там же бомблять?".

Психолог також пояснив, чому люди не хочуть евакуюватись або повертаються знов у небезпечне місце.

"Я умовно виділив декілька причин, чому люди не хочуть евакуюватися. По-перше, це тотальна недовіра. Вона має довге коріння, а ще недовіра підсилилась і цими "ковідними" речами. Люди шукають "внутрішніх провокаторів", теорії змов тощо, не довіряють нікому - ані родичам, ані знайомим.  Другий сильний чинник, на мою думку, - це невідомість. Люди розуміють: тут мої стіни, я з заплющеними очима знайду вихід у своїй кімнаті та знаю, що де стоїть. А мені треба їхати невідомо куди, і невідомо що зі мною буде, і як я там буду жити. Уявлення людей про безпеку та їхні очікування надто завищені, ніж ті реалії, з якими вони стикаються", - уточнив він у коментарі для Вільного радіо.

Крім того, велике скупчення ВПО у місцях тимчасового перебування може призводити, крім побутових та психологічних викликів, й до поширення різних інфекційних захворювань.

Водночас, як повідомила І. Верещук ще у липні, останнім часом надходять скарги на те, що деякі установи стали виселяти ВПО з гуртожитків та санаторіїв, де їх тимчасово розмістили.

"Розумію, що можуть бути різні обставини та причини. Але це неприпустимо, щоб людей виставляли прямо на вулицю. Хочу, щоб мене зараз добре почули власники та керівники таких установ", - обурилася тоді міністр.

І. Верещук також наголосила, що можна говорити лише про переселення без погіршення умов, але аж ніяк не про виселення, особливо напередодні осінньо-зимового періоду. При цьому зазначивши, що вся проблема - у фінансуванні.

На думку В. Вуса, держава має полегшити вимушеним переселенцям складнощівибору. Шляхи для цього є: зокрема - зведення більшої кількості модульних будинків для українських біженців, аби люди точно знали, що матимуть певні побутові умови та приватність. 

Зазначимо, що містечка з модульних будинків для переселенців вже зводяться на Львівщині, у Чернівецькій області, відкрили таке містечко в Ірпені на Київщині.

До того ж, 31 липня Міністерство охорони здоров'я на порталі Дія.Цифрова освіта запустило курси з підтримки психологічного здоров’я українців. Поради підготовлені у рамках інформаційної кампанії, яка є складовою впровадження Національної програми психічного здоров'я та психосоціальної підтримки, ініційованої першою леді України Оленою Зеленською.

Ірина Носальська

ТЕГИ: эвакуация
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі