Верховна Рада ухвалила закон, який дає старт створенню єдиного центру прийняття екстрених викликів за номером 112. Що це дасть українцям і коли обіцяють запустити цей проєкт?
Перезапуск системи
Напевно, дехто здивувався ухвалі цього закону. Адже 10 років тому подібний документ вже приймали, але обіцяний номер 112 так і не запрацював. Точніше, в окремих містах він ніби й має приймати виклики, бо значиться серед інших номерів, які слід набирати, коли щоб недобре стається. Але, набравши цю комбінацію цифр, наприклад, у столиці, на моніторі смартфона замість них одразу висвічуються слова "Екстрений номер", але виклик одразу ж переривається. Тобто, пацієнт ніби й існує, але він, скоріше, мертвий. Навіщо ж знову створювати центр для екстрених дзвінків?
"Ухвалений законопроєкт спрямований на усунення правових та організаційних засад системи екстреної допомоги населенню, іншими словами він "перезапустить" вже існуючий Закон "Про систему екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112", який був прийнятий ще у 2012 році, але так і не запрацював по всій Україні. Отже, тепер у разі настання якогось екстреного випадку, громадянину не потрібно буде телефонувати до декількох служб одночасно (мається на увазі "101", "102", "103", "104"), достатньо подзвонити на об’єднаний номер "112", а оператори координаційного центру самі передадуть інформацію в інші необхідні служби", - пояснює автор законопроєкту народний депутат Олег Бондаренко.
Згідно з пояснювальною запискою, основними причинами, які зараз не дозволяють підвищити ефективність надання екстреної допомоги, є високе навантаження на екстрені служби, втрата часу від надходження виклику до початку надання допомоги постраждалим та недоліки в організації взаємодії - однієї з головних причин високої смертності при екстрених ситуаціях. А відсутність єдиного центру прийняття та обробки екстрених викликів не дозволяє оперативно залучати декілька екстрених служб.
В МВС зазначають: в тому, що є необхідність якнайшвидшого впровадження на території України єдиної телефонної лінії екстреного зв’язку 112, переконує аналіз роботи екстрених служб та служб безпеки на деокупованій території. У ситуації, коли були пошкоджені наземні комунікації, на яких працювали лінії 101, 102, 103, з населенням, яке не виїхало з міст, була втрачена можливість комунікації.
"Тоді розповсюджували номери мобільних телефонів співробітників поліції та ДСНС, щоб підтримувати комунікацію з населенням. Своєю чергою, лінія 112 - це не тільки уніфікація телефонного номера, це зміна методології реагування та комунікації з людиною, яка звертається по допомогу. Люди отримують можливість не лише в односторонньому порядку повідомити про подію, з ними оператор 112 буде підтримувати двосторонню комунікацію, оновлювати інформацію, координувати служби, присутність яких необхідна на місці події. Це новий рівень, нова якість, більша ефективність. Це вкладається в концепцію європейської лінії 112, де зараз також оновлюються протоколи методології реагування, роботи операторів", - зазначає заступник Міністра внутрішніх справ Ігор Бондаренко.
За його словами, диспетчери "Служби 112" обов’язково будуть володіти двома-трьома найбільш поширеними іноземними мовами, за можливості, залучатимуться оператори, які знають і менше поширені мови.
"Що важливо в роботі лінії 112: коли людина зателефонувала і зв’язок обірвався, вона передзвонює й потрапляє до того самого оператора. Якщо з однієї локації телефонують декілька людей, ці дзвінки обробляються і прикріплюються до картки однієї події, інформація не задубльовується, вона оновлюється", - уточнює заступник очільника МВС.
За його словами, рух до створення системи 112 розпочався ще у 2012 році. Тоді був прийнятий відповідний закон, однак до практичних кроків справа майже не дійшла.
"Ми вносимо перші необхідні зміни в законодавстві. Торік був прийнятий законопроект, де МВС визначено органом, відповідальним за лінію 112. Зараз ухвалено в першому читанні законопроект щодо додаткового внесення змін із метою імплементації самої технології та законодавчого забезпечення. Також була проведена комунікація з Європейським інвестиційним банком, оскільки впровадження лінії потребує значного ресурсу", - зауважив І. Бондаренко.
Він зазначив, що на лінії 112 буде передбачено послугу для людей із вадами слуху, буде можливість звернення в текстовому вигляді та ще кілька варіантів, щоб усі без винятку могли звертатися за допомогою. І, звичайно, лінія 112 буде безкоштовною. Планується, що почне працювати ця служба 2023 року - спочатку в Києві та Київській області.
Тернистий шлях
Обговорювати ідею створення в Україні Служби 112 почали 18 років тому, 2004 року. А реальні кроки зробили 10 років тому. Відповідний закон було прийнято 2012 року, щоб запустити телефон 112 в деяких містах до початку Чемпіонату Європи з футболу Євро-2012, який проходив з 8 червня по 1 липня 2012-го. По всій країні цей зв’язок мав запрацювати в кінці грудня 2013-го. Та не сталося, як гадалося. Проблеми виникли з самого початку. Річ у тім, що "Службу 112" тоді планували створити за аналогом системи екстреної допомоги населенню "911", яка діє в США. До впровадження її намагалися залучити саме американських фахівців. Міністерство з надзвичайних ситуацій навіть підписало відповідну угоду з американською компанією Hewlett Packard, яка в США займалася впровадженням системи екстреної допомоги населенню "911". Але невдовзі виявилося, що реалізація контракту - неможлива. МНС-ники тоді пояснювали це недосконалістю наших тендерних процедур та бюрократичними проблемами, які виникли через відсутність досвіду в країні з підписанням подібних угод. Адже всього за тиждень необхідно було укласти близько 20 додаткових контрактів, що було неможливо зробити за такий короткий проміжок часу. Тому від угоди з Hewlett Packard відмовилися. А систему 112 впроваджували в окремих регіонах власними силами. Можливо, щойно ухвалений парламентом закон нарешті зрушить справу з мертвої точки.
До слова, у світі існує три варіанти організації роботи такої служби. Перший - транзитна модель, яка створюється і задіюється під час масштабних заходів, які передбачають велике скупчення людей на одній території. Саме таким чином працювали екстрені служби в Україні під час Євро-2012. Основою системи є комунікаційні центри, які, отримуючи екстрені виклики, переадресовують їх до тієї служби, яка може надати конкретну допомогу. За даними МВС, під час проведення Євро-2012 таких викликів надійшло понад 500 тисяч.
Другий варіант - централізована модель, яка є ефективною у повсякденному житті. За такої форми організації оператори і диспетчери - одні й ті самі люди. Вони приймають виклики, обробляють їх і організовують реагування. А всі екстрені служби (поліція, пожежники, швидка допомога) об’єднані в єдину службу порятунку. Фахівці вважають саме цю модель найефективнішою. Проте й тут є свій мінус: створення її вимагає надзвичайно багато часу та коштів. Ця система успішно функціонує у Фінляндії та Швеції.
Третій варіант - децентралізована модель, в якій функції оператора виконує або окремий орган управління (як, наприклад, у Болгарії, Румунії, Іспанії, Великобританії), або диспетчер однієї з екстрених служб (як правило, це поліція чи пожежники, така модель працює в Чехії, Литві, Австрії та Німеччині). Оператор Служби 112 повністю опрацьовує виклик, складає заявку з маршрутом для тієї служби, яка надаватиме допомогу. Така система також досить ефективна, а тому задіяна в більшості країн Європи.
Галина Гірак