Чого чекають в Україні від польського головування та на чому планує зосередитись Польща.
1 січня 2025 року Польща змінила Угорщину та головуватиме в Євросоюзі наступні пів року. Які цілі ставить собі Польща та чого очікує від її головування Україна?
Прощавай, Угорщино
З 1 січня 2025 р. змінюється країна, що головує у Раді ЄС. Місце Угорщини обійме Польща.
Нагадаємо, Угорщина перебрала на себе ротаційне головування у Раді ЄС 1 липня, після чого Будапешт шість місяців визначав пріоритети політики ЄС, отримавши додаткові важелі впливу на формування порядку денного.
Не секрет, що головування Угорщини в ЄС супроводжувалось скандалами та деструктивною поведінкою угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана. На цьому фоні деякі країни ЄС навіть вимагали достроково скасувати правління Угорщини, а інші бойкотували заходи у Єврораді через розбіжності у діях на зовнішньополітичному рівні Угорщини з загальною лінією ЄС.
Розпочав своє головування Орбан з візиту до російського диктатора Путіна, потім спростив в'їзд до Угорщини для власників російських та білоруських паспортів, що викликало хвилю невдоволення всередині ЄС. Такий крок спричинив заклик виключити країну із Шенгенської зони, адже європейці вбачали у таких діях загрозу для своєї безпеки.
Особливо шкідливим було головування Угорщини щодо України. За пів року вона не ініціювала жодного рішення на нашу підтримку. Будапешт не вніс до порядку денного під час свого головування нічого важливого для України. При цьому неодноразово блокувались питання допомоги та чергові пакети санкцій проти Росії.
Будапешт не сприяв і євроінтеграційним крокам України. Він протиставив просування Західних Балкан прискореній процедурі надання статусу кандидата Україні, Молдові та Грузії.
“Позиція Угорщини полягає у тому, що першим має завершитися “балканське” розширення ЄС і незабаром ресурси варто зосередити на цьому, і лише згодом займатися “набагато складнішим” східним розширенням – тобто вступом України, Молдови та Грузії”, - казав Орбан.
Плани Польщі
У Варшаві заявили, що упродовж наступних пів року сконцентрують зусилля на забезпеченні “темпів і якості” розширення ЄС, розбудові оборонної інфраструктури та повному використанні заморожених російських активів у Європі.
“Наступні пів року Польща хоче використати для зміцнення своїх позицій як однієї з п'яти найважливіших країн ЄС”, - заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський.
Цілями Польщі на період головування він назвав використання інструментів підтримки ЄС для розбудови оборонної інфраструктури (такої як “Східний щит”) та повне використання заморожених російських активів. Крім того, Польща збирається забезпечити “темп і якість” розширення ЄС на схід і південь – зокрема, йдеться про Україну, Молдову та Західні Балкани.
Пів року Польщі припадають на початок другого терміну в США Дональда Трампа, повернення якого несе, з огляду на його передвиборчі заяви, певні проблеми для ЄС. Так він вважає, що ЄС має вкладати більше коштів у свою оборону. Саме тому однією з цілей Польщі на період головування буде розбудова оборонної інфраструктури. Передбачається, що вона виступить із пропозиціями щодо захисту кордонів Європи та з ідеями щодо зміцнення оборонної промисловості ЄС. Після багатьох років недофінансування оборонної промисловості, щоб закрити прогалини в інвестиціях у нові проєкти на кшталт європейського щита ППО, блоку знадобляться додаткові кошти.
Крім того, Трамп погрожує накласти торгові мита на ЄС.
Тому саме Польщі треба буде захищатись від ймовірних торгових мит з боку США, якими лякав європейців новообраний президент США.
Також Трамп обіцяв припинити допомогу Україні. Зважаючи на те, що на час головування Польщі припадає найгостріша фаза війни та активні розмови про початок мирного процесу, серед пріоритетів буде пошук коштів для допомоги Україні та дієвих гарантій безпеки для нашої країни.
Одним з головних завдань буде підготовка до нового пакета санкцій проти Росії. На сьогодні вже розглядають такі нові опції, як обмеження свободи пересування російських дипломатів у Шенгенській зоні та санкції щодо постачання з РФ алюмінію.
Очікування України
Польща є однією з найбільш дружніх до України держав Європи. Тож на її головування у ЄС, наша країна покладає великі надії.
“Впевнені, що польське головування зробить Європу міцнішою. Україна готова до плідної співпраці заради нашого спільного розвитку – усіх народів Європи, а також безпеки – і нашої, в Україні, і кожної європейської нації”, – зазначив президент України Володимир Зеленський.
Очікування України пов'язані з посиленням військової підтримки.
“Оборонний потенціал Європи потребує постійного посилення. Тільки завдяки силі реально примусити Росію до миру”,– уточнив президент.
Ще одним очікуванням президент визначив “інтеграційні процеси, що потребують більшої оперативності в реалізації рішень”.
“А соціальне життя європейських народів потребує більшого відчуття справедливості, й завдяки раціональній політиці Європа здатна це забезпечити”, – зазначив президент України.
Очікування України від головування Польщі в ЄС сформулював також міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
“Ми очікуємо нових ініціатив щодо посилення військової підтримки України та санкційного тиску на агресора. Ми прагнемо до динамічного процесу вступу України до ЄС, включно з відкриттям кластера 1 та інших кластерів за результатами процесу скринінгу”,– наголосив він.
Зі свого боку міністерка юстиції Ольга Стефанішина сподівається, що головування Польщі прискорить переговори щодо вступу України до ЄС.
“Головування Польщі в ЄС у першій половині 2025 р.прискорить переговори щодо вступу України до ЄС”, - впевнена вона.
Ложка дьогтю у бочці меду
Водночас не секрет, що між Україною та Польщею є два проблемні питання. Це, по-перше, експорт нашої сільгосппродукції до країни-сусідки. Польща не одноразово блокувала український кордон, аби не пропустити наше збіжжя та інші агропродукти на свою територію та була ініціатором введення квот на рівні ЄС. По-друге, це питання Волинської трагедії.
Так від поляків лунали погрози, що якщо не вирішиться питання експорту українського зерна та поки Україна не розв'яже питання ексгумації останків жертв Волинської трагедії, доти Києву “немає сенсу мріяти про вступ до ЄС”.
На початку червня 2025 р. збігає термін автономних торгівельних заходів для України, які передбачають призупинення ввізних мит і квот на український експорт в ЄС. Ці спецзаходи застосовувалися з червня 2022 р. Отже, саме Польщі доведеться шукати тонкий баланс в цьому напрямку.
Що стосується історичних ран, то маємо певне просування до зменшення суперечностей. Не так давно Україна підтвердила, що перешкод для проведення пошуків та ексгумації тіл жертв Волинської трагедії на нашій території немає, і ексгумація може розпочатися вже навесні 2025 р.
Так чи інакше експерти передачу повноважень від Будапешта до Варшави вважають позитивним кроком і очікують від неї багато гарних новин.
“Попри всі непорозуміння, які виникають на двосторонньому рівні, підтримка України з боку Польщі, а тим більше Польщі, яка головує в ЄС, також буде помітною, особливо на тлі фактично антиукраїнських дій попередньої країни, яка головувала, – Угорщини”, - сказав Ігор Долгов, український дипломат в коментарі OBOZ.UA.
Вікторія Хаджирадєва