Прем’єр-міністр нашої країни має амбітні плани щодо вступу в ЄС. Наскільки вони реальні та що про це думають в самій Європі?
Україна до кінця року планує виконати всі вимоги ЄС щодо вступу до його лав. Далі за два роки ми хочемо стати повноцінним членом союзу. Наскільки готові обидві сторони до такого кроку?
Амбітна Україна
Амбіція України - максимум за два роки стати повноцінною частиною Європейського Союзу. Про це сказав прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.
За його словами, основний висновок після 200 днів цієї кривавої війни - Україна перемогла стратегічно. Ми перемогли у відстоюванні своєї свободи, нашої демократії. Ми перемогли в нашому стратегічному векторі в Європу.
“До кінця року ми налаштовані виконати всі умови Єврокомісії щодо статусу кандидата, після чого - перейти до переговорного процесу щодо членства”, - повідомив прем'єр.
Раніше про те, що Україна готова швидкими темпами виконати умови ЄС говорила віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.
За її словами ЄС почав з нами працювати не 23 червня (саме в цей день Україна офіційно отримала статус кандидата на членство в ЄС і тепер має виконати низку вимог для початку переговорів про членство. - Ред.) Ми підготували майже 6 тисяч відповідей на запитальник і ми це робили разом з ЄС, тому що всі реформи, які ми робили, ми робили спільно на виконання Угоди про асоціацію. Тобто розуміння України дуже велике.
“Тому певні процедури - такі як скринінг, оцінка ринків, законодавство - це не те, що потребуватиме років, а це вже робота, яку треба оформити.”, - зазначила О. Стефанішина.
Чи готовий ЄС прийняти Україну?
Експерти згодні з представниками української влади у тому, що Україна здатна виконати умови ЄС в досить швидкому темпі. Проте проблема не в нас, а в тому чи готовий сам ЄС так швидко прийняти нас до союзу.
Так, Олександр Болтян, аналітик компанії Esperio каже, що
Україні не складно виконати умови, які потрібні для набуття статусу кандидата у члени ЄС. Ми й раніше могли зробити необхідні кроки, але вони гальмувалися самою владою. Українські еліти раніше не були готові йти на поступки та послаблювати свої повноваження. Поки що в країні були бюджети, які можна було розподіляти за корупційними схемами, вимоги були невигідними. Нині, певне, інтереси еліт змінилися. Крім цього, є деякі морально-етичні, не для всіх українців прийнятні, вимоги ЄС, але в період війни увага суспільства буде ослабленою і протистояння не буде.
Що ще треба зробити? По-перше, необхідно запровадити антиолігархічний закон відповідно до думки Венеціанської комісії. По-друге, необхідно адаптувати вітчизняне законодавство щодо медіа до європейських норм. По-третє, вже багато років ЄС вимагає запровадити рекомендації Венеціанської комісії щодо національних меншин. Нам необхідний і захист свободи слова, і ґендерна рівність, і визнання прав ЛГБТ-спільноти, а також представників етнічних та релігійних меншин. Євросоюз закликав Київ якнайшвидше ратифікувати Стамбульську конвенцію – конвенцію Ради Європи проти насильства у відносинах жінок та домашнього насильства, а також Римський статут Міжнародного кримінального суду, що є зобов'язанням України в рамках Угоди про асоціацію з ЄС. Також нам потрібна судова реформа та продовження боротьби з корупцією. Зазначимо, що питання корупції були “каменем спотикання” для отримання міжнародної фінансової підтримки у минулі роки.
Якщо говорити про прогнози, що максимум за два роки наша країна може стати повноправним членом ЄС, то, на нашу думку, вони є програмою моральної підтримки населення в період війни. Ніхто не має орієнтиру щодо часових рамок про завершення війни, а саме війна та територіальні суперечки є вагомими чинниками, за якими Україну не мають права брати до лав ЄС.
Своєю чергою, Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру вважає, що проблема не в спроможності України виконувати умови ЄС щодо вступу до його лав, а в самому ЄС.
“Складність вступу України до ЄС полягає не в спроможності нашої країни швидко виконати умови вступу, а в готовності самого ЄС до інтеграції з нами. Навіть якщо Україна виконає всі вимоги, які пред'являються до нас як кандидата у члени, то для остаточного рішення потрібно, щоб всі 27 країн-членів ЄС погодилися зі вступом України до його лав, а це може бути проблематичним”, - каже експерт.
Справа у тому, що деякі країни можуть бути проти вступу України до ЄС та постійно заважати нам це зробити. Навіть, якщо лише одна країна, приміром, Угорщина, у якої до нас багато претензій, буде проти вступу України до ЄС, нас туди не візьмуть, бо всередині союзу діє принцип загальної згоди. І це найбільша проблема ЄС, як державного інституту. Тож нам самим ще треба подумати, а чи потрібне нам членство в союзі, в якому будь-яка країна через свої власні інтереси може заблокувати будь-яке гарне для більшості рішення.
Що думають в Європі?
Водночас в самій Європі дуже обережні щодо термінів вступу України до ЄС.
Так, Посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен нещодавно заявила, що процес вступу довгий.
“Я завжди вважала, що Україна повинна бути в ЄС. Але це все ж таки довгий процес, спитайте у ваших сусідів - Польщі, балтійських країн. Це не буде завтра. Але я поділяю сподівання пані Ольги (Стефанішиної. - Ред.), що вже наступного року ці перемовини (про вступ. - Ред.) можуть початися”, - сказала А. Фельдгузен.
Вона зауважила, що для цього ще треба ухвалити кілька законодавчих актів, як це зазначено у рекомендаціях Єврокомісії. Водночас посол ФРН відзначила, що Україна дуже активно почала їх виконувати. Якщо так триватиме, то вона цілком оптимістично дивиться на наші перспективи.
В свою чергу, президент Франції Еммануель Макрон заявив про ініціативу створити нову європейську політичну спільноту, щоб країни, які не є формальними членами ЄС, могли долучитися до нового простору в Європі.
Проте таку ідею в Україні не надто добре сприймають.
“Ця геостратегічна ідея президента Франції цікава з позиції міжнародної співпраці та пошуку точок дотику між країнами, які вже входять в ЄС, і які торують ще шлях до спільноти. Але українська влада вважає, що такий формат може затягнути процес до вступу України в ЄС. Тому вже неодноразово наші високопосадовці наголошували, що Україна має шанс і право пройти до повноцінного членства за особливим алгоритмом”, - вважає голова Центру комунікаційно-контентної безпеки Валерій Король.
За його словами, Україна має право поставити це питання, як і ЄС має право виставляти певні вимоги, щоб наша країна відповідала всім заданим параметрам до повноцінного членства. Тобто Україною має бути проведена велика законодавча робота, багато економічних та суспільно-політичних змін.
Вікторія Хаджирадєва