Військовий стан передбачає, що виборів в Україні не буде. Нагадаємо, що у 2023 році українці мали обрати новий парламент, але, схоже, що монобільшість у Раді затримається.
Грошей на вибори не закладено
Нагадаємо, Кабінет Міністрів України розробив, затвердив та передав на розгляд парламенту проект державного бюджету на 2023 рік. Чиновники самі називають його "військовим" бюджетом країни, що обороняється, або "бюджетом для перемоги", адже левова частка всіх ресурсів наступного року буде спрямована саме на армію та оборону.
"Війна – це дорого. Дуже дорого. Тому головне завдання – максимально ефективно використати кошти, які ми маємо", – зазначив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль під час затвердження урядом бюджету.
Відповідно, багато статей витрат скорочені або прибрані зовсім. Для ЦВК на проведення чергових виборів народних депутатів ВРУ у 2023 році грошей не передбачено, зазначив нардеп Ярослав Железняк.
"Але у самому тексті закону Бюджету 2023 року є доручення КМУ разом із ЦВК після завершення військового стану подати на розгляд Парламенту зміни до Бюджету, які передбачають кошти для підготовки та проведення таких виборів", - зазначив він.
У свою чергу міністр фінансів Сергій Марченко підтвердив, що під час підготовки державного бюджету на 2023 рік у нього не заклали гроші на проведення чергових виборів до Верховної Ради. Це пов'язано з тим, що базовий прогноз передбачає збереження воєнного стану, сказав він в інтерв'ю Суспильному.
"Ми не можемо закладати кошти на вибори, тому що у нас базовий допуск при підготовці бюджету: військовий стан буде протягом 2023 року. Коли військовий стан не можна проводити вибори. Як тільки він завершується, у нас є норма, яка дозволяє розпочати процес змін бюджету та знайти ресурси для проведення виборів", – пояснив він.
Чергові парламентські вибори за Конституцією України мають відбутися в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Верховної Ради, тобто 29 жовтня 2023 року.
Перед початком російського вторгнення велися дискусії щодо можливості перенесення виборів на 2024 рік, оскільки термін повноважень Верховної Ради має становити п'ять років, але якщо вибори відбудуться 29 жовтня 2023 року, тоді він становитиме лише чотири роки і чотири місяці.
До повномасштабного вторгнення дата виборів до Ради викликала досить сильний скандал. Представник президента України Володимира Зеленського у Конституційному суді Федір Вениславський тоді запевняв, що вибори до Верховної Ради мають відбутися 2024 року, а не 2023-го, як це заплановано.
У свою чергу, голова Верховної Ради Руслан Стефанчук наполягав, що парламентські вибори мають відбутися у 2023 році.
"Я прихильник того, що вибори мають відбутися відповідно до Конституції України. На мою думку, це 2023 рік", – зазначив спікер.
Війна розставила свої кордони. Наразі вибори не передбачені навіть бюджетом. Однак у численних ЗМІ ходять чутки, що нібито Банкова готова до позачергових виборів тарозпуску парламенту. Так, наприклад, після запровадження військового стану не було розпущено Центральну виборчу комісію, зауважують експерти. Однак підтверджень теорії про достроковий розпуск немає, все на рівні чуток. Зазначимо також, що в умовах воєнного стану проведення будь-яких виборів забороняється.
Чи відбудуться вибори - кажуть експерти
Відсутність осінніх виборів прокоментував нардеп, екс-спікер Дмитро Разумков. В інтерв'ю Телеграфу він підтвердив, що чув навіть ідеї про те, щоб провести дострокові парламентські вибори цієї осені, а також наступної весни. Однак він зазначає, що зараз проводити вибори заборонено Конституцією, а щоб говорити про весну, треба спочатку пройти складну зиму.
Нардеп також додав, що не знає, як проводитимуться чергові вибори у 2023 році і не виключає, що вони зовсім не проводитимуться.
"Для того, щоб хоча б звести нові виборчі списки, знадобиться до півроку. І тільки після цього можна буде проводити вибори", - сказав він.
При цьому Разумков підкреслив, що навіть у такому разі необхідно буде скасовувати надзвичайний та військовий стан.
Відсутність виборів восени 2023 року прокоментував також політолог Руслан Бортник. Він зазначив, що військовий стан в Україні щоразу продовжується на 90 днів. На його думку, у будь-якому разі законодавець має передбачати проведення виборів та закладати хоча б умовну 1 гривню на це до бюджету.
"Це потрібно для того, щоб фіксувати, що Україна залишається демократичною та правовою державою. Потрібно фіксувати і для того, щоб Україна розглядала ймовірність та можливість проведення виборів та завершення війни, відповідно. А так виходить, що бюджет не пов'язаний із Конституцією", - наголосив Бортник.
На думку експерта, в уряді забракло мудрості для того, щоб включити цю статтю видатків до проекту бюджету та виділити для неї хоча б символічну тисячу гривень. До планування коштів підійшли з суто технічної точки зору, з розумінням того, що головний кошторис країни десятки разів переглядатиметься.
"Ми розуміємо, що вибори, швидше за все, наступного року не пройдуть. Це вкрай малоймовірно, що вони пройдуть. Повністю виключити ми не можемо, тому що не знаємо, коли і чим закінчиться війна. Але в принципі, до бюджету треба було цей рядок вносити та фіксувати. Адже сама виборча кампанія та підготовка до неї починається за 120-90 днів. З урахуванням того, що вибори відбуваються восени, то потенційно до початку травня є можливість запустити за Конституцією електоральний виборчий парламентський процес", - упевнений експерт.
Втім, політолог Борис Тізенгаузен налаштований набагато оптимістичніше. Він зазначив, що навряд чи хоч хтось розуміє, коли закінчиться війна.
"Логічно в і так негумовий бюджет не закладати статті, які можуть і не відбутися, маються на увазі вибори. Тим більше, вибори потрібно проводити, напевно, одразу і місцеві, і парламентські, і президентські. Це досить велика стаття видатків, і я думаю , що поки про це не йдеться. Але якщо знадобиться, раптом війна закінчиться наприкінці цього року, то тоді Мінфін цілком зможе знайти гроші на вибори", - вважає Тізенгаузен.
Експерт зазначив, що безліч партій після початку повномасштабного російського вторгнення було заборонено. Представники цих політсил перебувають у місцевих органах самоврядування, і з цим треба щось робити. Місцева влада насамперед займатиметься відновленням тих населених пунктів, які зруйнували окупанти. У свою чергу центральна влада не може допустити, щоб місцевими бюджетами управляли вихідці із заборонених партій, зазначив політолог.
"Якщо коротко – гроші знайдемо", – підсумував Борис Тізенгаузен.
Валерія Шипуля