В Ірані вже кілька днів точаться протести після вбивства дівчини, яка неправильно одягла хіджаб. Експерти зазначають: акції розгорілися з новою силою, що може змінити ситуацію на Близькому Сході.
Що сталося в Ірані
Одразу варто окреслити, навіщо Україні взагалі дивитися у бік Ірану. Справа в тому, що зараз ця країна – один із основних союзників Росії. Іранські безпілотники завдають ЗСУ серйозних неприємностей, а заяви лідерів Ірану м'яко кажучи не дають приводу для оптимізму. На паралельній прес-конференції у Генеральній Асамблеї ООН президент Ірану Ебрахім Раїсі привітав вступ його країни до Шанхайської організації співробітництва (ШОС). За його словами, це чудова економічна можливість не лише для країни, а й для всього Середнього Сходу. Більше того, Раїсі заявив, що, на відміну від свого попередника Хасана Рухані, він не орієнтований на співпрацю із Заходом.
Що ж сталося в Ірані? 13 вересня 22-річна Махса Аміні була заарештована поліцією моралі Ірану за звинуваченням у "неправильному носінні хіджабу". Згідно з наявними повідомленнями, під час затримання дівчину жорстоко побили, а потім направили до Центру утримання під вартою "Возара". Там Аміні впала в кому і померла у лікарні 16 вересня. Влада Ірану стверджує, що дівчина померла від серцевого нападу – з природних причин. Однак, згідно з даними, її смерть стала наслідком тортур і жорстокого поводження.
З 16 вересня у низці міст Ірану, зокрема в столиці, проходять багатотисячні акації протесту, учасники яких вимагають покарати винних у смерті Аміні, а також покласти край насильству проти жінок та їх дискримінації, зокрема – не примушувати мешканок Ірану носити хіджаб. Силовий розгін акцій призвів до смерті щонайменше восьми людей, включаючи жінку та шістнадцятирічного підлітка. Ще десятки отримали поранення та травми.
Демонстранти захоплювали мечеті та держустанови, палили портрети імама Хаміні, зазначає заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов в ефірі ЗМІ. Це така ж серйозна провина, як підпалювати портрети Леніна та Сталіна в СРСР.
"Вони демонстрували, що сама суть республіки Іран для них неприйнятна, і рано чи пізно ці протести скінчаться перемогою. Не знаю, чи цього разу, це малоймовірно. Але те, що між владою та народом Ірану існує велика різниця, робить уряд Ірану більш слабким та вразливим", - каже Данилов.
З початком протестів у Тегерані та курдських провінціях Ірану, а також низці інших районів країни, було відключено інтернет. За останні 12 місяців це вже третій випадок масштабного вимкнення інтернету в Ірані.
Іранські лідери в протестах звинуватили якесь іноземне втручання, не уточнивши назви країн, та опозицію з-за кордону: нібито ті використали смерть Аміні для розпалювання суспільних заворушень.
Експерти кажуть, що подібну риторику використовують лідери багатьох авторитарних країн. За їхніми словами, вразливість режиму Аятол в Ірані може призвести до більш тісної співпраці країни з іншими диктаторськими режимами, наприклад, з Росією, щоб та допомогла їм придушити масові протести.
Революції - бути?
Наступні кілька днів протестів в Ірані можуть бути вирішальними, у країні може виникнути революційна ситуація, сказав директор центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.
"Те, що ми спостерігаємо в Ірані, свідчить про зростання протестів - попереду ще кілька днів, які можуть бути вирішальними. Зараз можуть скластися обставини, в яких армія може виявитися нейтральною або розгубленою", - зазначив експерт в ефірі Еспресо.
На його думку, лише армія може придушити протести із застосуванням надмірного насильства.
"Проблема полягає в тому, що президент Ірану зараз у США і не може оперативно втручатися в ситуацію. Верховний лідер, за деякою інформацією, при смерті або недієздатний. Ці обставини можуть призвести до дуже серйозної дестабілізації ситуації в самому Ірані", - наголосив Семиволос. .
За словами експерта, у країні також є національні проблеми. Так, відбуваються демонстрації з вимогою автономізації у Північному Ірані (Іранському Азербайджані). Також відбувається потужне зростання протестів у Курдистані, зростає невдоволення, яке тривалий час триває на заході Ірану, де живуть араби.
"Іншими словами, в Ірані може виникнути революційна ситуація", - підсумував він.
Втім, політолог-сходознавець Микола Кожанов не такий оптимістичний у прогнозах. Він нагадав, що Іран – одна із найбільш інформаційно закритих країн світу. Новий соціальний вибух викликаний більшою жорстокістю консервативного режиму та його нездатністю врегулювати економічні проблеми, ніж чимось іншим, упевнений експерт. Більше того, весь гнів людей на вулицях в основному обрушився поки що безпосередньо на президента Ібрахіма Раїсі, але вони не виступають проти ідеї ісламської республіки.
"Західні санкції та нездатність режиму вирішити питання, пов'язані з економічним розвитком країни, ввели систему в стан млявої протестної кризи, коли, дійсно, то там, то тут виникають з приводу народні виступи. Але якісно вони в революцію поки що перерости не готові. У незадоволених в Ірані немає жодного керівного центру, жодної ідеї, яка згуртовує людей. Вони здебільшого виходять протестувати через те, що стосується особисто їх – через якесь особисте горе", - вважає Кожанов.
Росія, Іран та Україна
Зрештою, варто поговорити і про тему війни в Україні, в якій Іран чітко зайняв бік агресора. На думку Миколи Кожанова, для Тегерана війна в Україні, путінське вторгнення окреслили момент краху старого світу, всієї старої системи зовнішньополітичних відносин.
"Іранське керівництво вважає, що зараз будується нова світова система з новими союзами, і Москва сприймається ним виключно як інструмент, який може дозволити Ірану в ці союзи увійти. Якщо раніше Іран міг відмовитися від "ядерної угоди" лише викликавши невдоволення Росії, то зараз Росія скаже, що "це Захід загнав іранців у кут" і тому "тільки Захід винен у тому, що ця угода не відбулася". Тегеран поки що Москву використовує як парасольку для дипломатичного прикриття, в тому числі і на переговорах у Відні. І така позиція Росії – "добре, ми будемо іранців підтримувати за будь-якого розвитку подій" – тільки на руку Тегерану", - каже він.
Іран, по суті, зараз замінює Росію у Сирії, зазначив Ігор Семиволос. Проте іншої допомоги від Тегерана, окрім постачання безпілотників, Кремлю навряд чи можна чекати.
У свою чергу військовий експерт Олег Жданов зазначає, що і з безпілотниками від Ірану Росія також може мати великі проблеми.
"На сьогоднішній день поставки дронів швидше за все скінчаться. По-перше, тому що їх не так вже й багато. За оцінками ізраїльських військових експертів, там не може бути масового виробництва сотнями штук... По-друге, Іран охопили дуже серйозні протести", - наголосив Жданов.
Валерія Шипуля