Світові запаси зернових цього року скоротяться до десятирічного мінімуму. Які країни на межі голоду та як їм допомогти.
За підсумками аграрного 2022-2023 р.р. міжнародні резерви зерна вийдуть на найнижчий за десятиріччя рівень. У всьому винна війна в Україні та посуха.
Війна та посуха
В Міжнародній раді по зерну зазначили, що ризик голоду в деяких найбідніших країнах світу дуже високий. Світу не пощастило. По-перше, між двома країнами - Україною та Росією йде війна. Разом вони постачають на світовий ринок 28% пшениці, 29% ячменю, 15% кукурудзи та 75% соняшникової олії. По-друге, врожай скоротився через несприятливу погоду в ключових сільськогосподарських регіонах. Китай, найбільший виробник пшениці, повідомив, що через те що минулого року дощі відтягнули посівну, цьогорічний врожай був найгіршим за всі часи. Екстремальні температури в Індії, яка є другим найбільшим виробником пшениці, відсутність достатньої кількості опадів стали причиною низьких врожаїв в цій країні. Інші житниці світу, такі, як Франція, США теж постраждали від несприятливих погодних умов.
Тож зараз запаси зернових знаходяться на десятирічному мінімумі. Були сподівання, що зернова угода, яка призвела до відновлення постачання з чорноморських портів, покращить ситуацію. Проте вони й досі є нестабільними та ризиковими. Також покладалися на врожай кукурудзи в США. Проте, за прогнозами експертів, американські фермери через посуху зберуть найменший врожай за останні три роки.
Аграрії кажуть, що до кінця сезону світових запасів кукурудзи вистачить лише на 80 днів споживання, що на 28% менше, ніж 5 років тому.
Посуха також завдала шкоди європейському врожаю. За прогнозами врожай країн ЄС досягне п’ятнадцятирічного мінімуму.
“Падіння змусить країни ЄС збільшити імпорт з України у 2022-2023 рр. приблизно на 30% порівняно з попереднім роком - до 10,4 млн т.”, - повідомила консалтингова компанія Strategie Grains.
Посуха загрожує і майбутньому посівному сезону в Південній Америці.
Проблеми виникли не сьогодні
Експерти кажуть, що проблеми з зерновими назрівали давно. Навіть до вторгнення Росії в Україну Світова продовольча програма попереджала, що 2022-й буде жахливим роком через посуху. А зараз все склалося так, що катастрофа неминуча.
“Світові запаси зерна були під загрозою через логістичні проблеми з часів COVID-19. Спочатку була пандемія, потім нестабільний попит, потім високі ціни на енергоресурси, тепер війна в Україні та нестабільність постачань із нашої країни”, - каже Олександр Болтян, аналітик компанії Esperio.
Природно, що в той час як в якісь країни постачання були обмеженими, вони витрачали свої запаси, тож зараз поки не повернеться стабільність посіву, обробки зерна та не відновляться постачання в попередніх об’ємах, деякі країни будуть на межі голоду.
Вже зараз є нестача зернових в деяких країнах Африки, і там люди вже голодують. Африка і надалі залишається в зоні найбільшої небезпеки, доки продовольчу кризу не буде вирішено.
Найбільше за все вона вплинула на бідні країни. Домогосподарства в економіках, що розвиваються, витрачають 25% свого бюджету на їжу, а в Субсахарському регіоні Африки – аж 40%. В Єгипті хліб у раціоні громадян складає 30% спожитих калорій. Уряди багатьох країн-імпортерів просто не мають змоги виділити гроші на підтримку бідних, особливо якщо держава імпортує енергоресурси.
Наразі за інформацією ООН населення африканського континенту перебуває на порозі гуманітарної катастрофи.
Генсек ООН Антоніу Гутерреш заявив, що в наступні місяці брак продовольства у світі стане ще гострішою проблемою, і ця нестача може затягнутися на роки. Високі ціни на базові продукти харчування вже призвели до збільшення кількості людей, які не їдять достатньо. Близько 250 млн людей знаходяться на межі голоду
А. Болтян каже, що все стане ще гірше, якщо зернову угоду буде зірвано. Ситуація погіршиться в разі її зриву. А цього не можна виключати. Це і є песимістичний сценарій, який призведе до серйозних скорочень запасів зерна. Зазначимо, що на ринках Європи ще влітку зріс попит на зернові культури через скорочення врожаю, спричиненого сильною посухою та дефіцитом мінеральних добрив.
Високі ціни на зернові
Дефіцит зернових формує високі ціни на них. Через це найбідніші країни світу не можуть його купити.
Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру каже, що деякі країни світу вже голодують. Як не цинічно це звучить, але для України це добре, бо це підвищує попит на продукти та ціни теж. Інша річ, що за умов війни Україні складно експортувати продукти. І це погано впливає на наш експорт, але чим менше у світі зерна, тим більше ми заробляємо.
Водночас, на думку О. Болтяна Україна торгує дешево і демпінгує. Левова частка зерна, що поставляється Україною, йде як фураж - корм для тварин. Принаймні так відбувається за документами, а отже, ми продаємо зерно дешевше, ніж могли б. Наприклад, є офіційні дані про те, що в середньому на європейському зерновому ринку тонна продовольчої пшениці з протеїновою часткою 12,5% коштувала 324 дол., а українська пшениця коштувала оптовим покупцям 272 дол. Таким чином українська продукція вже спровокувала демпінгову кризу.
Своєю чергою економічний експерт Олександр Хмелевський вважає, що головною причиною подорожчання продуктів у світі є окупація тих українських територій, на яких вирощували сільськогосподарську продукцію.
“Україна експортує аграрну продукцію у значних обсягах. Війна та блокада українських портів спричинила дефіцит продуктів у світі та зростання цін на світових ринках”, - каже експерт.
Експерти шукають вихід з ситуації. На їх думку, тим бідним країнам, які імпортують зернові, потрібна підтримка, щоб вони встояли під тягарем високих рахунків. Запаси зерна для надзвичайних ситуацій треба віддавати найбіднішим країнам. Для інших вводити фінансування імпорту на пільгових умовах. З цим може допомогти МВФ. Якщо списати хоча б частину боргу таким країнам, це допоможе їм вивільнити важливі грошові ресурси й спрямувати їх на продовольчі проблеми.
Вікторія Хаджирадєва