Корреспондент.net,
28 вересня 2022, 18:53
З початком мобілізації на вулиці дагестанських міст і селищ вийшли розлючені жінки. Потім до них доєдналися чоловіки, люди готували коктейлі Молотова, палили покришки. Поліція жорстко намагалася придушити протести.
Тренд вперше зламано
21 вересня, коли Путін заявив про часткову мобілізацію в РФ, він тим самим оголосив своїй країні війну, - вважає російський опозиційний журналіст та політик Ігор Яковенко. І саме після цього, на його думку, стартував поступовий розвал Російської Федерації.
"Він уже йде, але так нишком, потихеньку. Першим Кадиров (очільник Чечні Рамзан Кадиров - ред.) заявив, що ніякої мобілізації він проводити не буде. Вибачте, голова суб’єкту федерації, у котрого є своя доволі значна армія, пішов проти рішення головнокомандуючого, військово-політичного керівництва Росії, - сказав він у ефірі Фабрики новин. - Друга ластівка - це Дагестан".
Він також зазначив, що антивоєнні протести у Дагестані виявились зовсім не схожими на аналогічні події у Москві чи Санкт-Петербурзі - саме через свою ефективність.
"Протест у Дагестані досяг якихось результатів, адже вже є рішення військового комісаріату Дагестану про те, що мобілізація відмінена. Там вже не на словах, а просто документик громадянам показали: що все, ніякої мобілізації не буде. Цього не було не лише у Москві, але й у Росії в цілому".
Утім, за словами українського політолога Володимира Фесенка, дагестанські протести поки ще досить рано вважати "бомбою", котра призведе до розпаду РФ. Та водночас він нагадав, що Дагестан - це дуже непроста республіка, релігійна, бідна. Й, до речі - з досвідом партизанської війни під час так званих "чеченських воєн", там існують дуже потужні внутрішні протиріччя.
Тому протести проти мобілізації можуть стати тригером до загострення цих внутрішніх проблем. А якщо запалає Дагестан, то є вірогідність, що і в інших російських регіонах протести теж можуть набути інших масштабів: поки в Москві та Пітері на протести виходила в основному опозиція, а тут протестують прості люди. Саме це, за словами політолога, є початком нової важливої тенденції всередині Росії.
"Це (протести - ред.) - важлива тенденція. Від матюків на кухні та глухого ропоту, незадоволення люди починають переходити до якогось спонтанного, але спротиву. Адже проблема для росіян полягала в тому, що вони були вірнопіддані. Ось у нас громадянське суспільство періодично себе проявляло, дуже активно, потужно - це два Майдани й активна підтримка своєї країни під час війни. А там були піддані, які були готові у обмін на соціальні подачки (бо нафтдолари працювали) проявити лояльність. А зараз їх почали чіпати, - зазначив він. - Й дуже показово, що спочатку пішли жінки (у Дагестані – ред.). Це теж, мабуть, деформація у російському суспільстві, жінки виявилися більш рішучими. Вони, можливо, емоційно більш потужно відчувають, що йдеться про їхніх синів, чоловіків. Проте потім у Дагестані й чоловіки почали активно діяти".
Дагестан має "завіруситися"
Однак значних протестів в інших російських регіонах поки не спостерігається, й жінки там поки лише махають платочками услід своїм чоловікам та синам, котрих забирають на війну в Україну.
Тож, на думку радника Офісу президента Олексія Арестовича, потенційним російським "мобікам" не залишається сьогодні нічого іншого, окрім "петляння" з усіх сил. Якщо, звісно, вони бажають врятувати власне життя.
"Ми сьогодні бачимо, що молоді люди ламають ноги один одному у під’їзді, аби нікуди не йти. Напевно, не такими, але якимись іншими способами треба укриватися (від мобілізації у РФ - ред.)", - зазначив О. Арестович в ефірі Фейгін.Live.
При цьому радник ОП запропонував росіянам "наслідувати приклад Дагестану та Чечні".
"Є вже два наглядних взірця. Як тільки у Чечні та Дагестані показали, що не хочуть мобілізуватися (у Чечні швидко, а Дагестан вже на порозі цього) - пару дні бунтів, і вже ніхто нікуди не йде. Кожен регіон може так зробити, наприклад, Татарстан, ми всі на це чекаємо. Адже президент Монголії вже пообіцяв прийняти на своїй території близькі етнічні групи та гарантувати їм безпеку. Ну ось, проривайтесь, хто куди зможе, - додав він. – Якщо зараз Татарстан вибухне, ні один татарин, громадянин Татарстану не поїде звідти (до України - ред.)".
Загалом, за словами О. Арестовича, подальші перспективи РФ нагадують йому завдяки мобілізації "таючий осінній дим", бо пару мільйонів працездатних росіян будуть завдяки цьому вилучені з економіки, ще стільки ж втече за кордон, не бажаючи вступати у братовбивчу війну.
До того ж, мобілізуючи переважно нацменшини, російська влада "вбиває одним пострілом двох зайців", і у національних республіках це розуміють.
"Вони ж намагаються вести колоніальну війну, коли за гріхи метрополії та її дурного очільника мають постраждати національні окраїни. Намагання "вбити" Дагестан, у тому числі як конкурента Чечні, або як ще одну потенційну "гарячу точку" дуже чітко помітне, ще з 2014 року їх вбивали усіма можливими засобами. А з 24 лютого, активної фази війни, найбільшими були втрати Дагестану. Вони не захотіли це повторювати, збунтувалися", - підкреслив він.
У підсумку О. Арестович зазначив: якщо будь-який російський регіон, особливо національно-орієнтований, не хоче стати "другим Дагестаном" або "третьою Бурятією", втративши на війні молодих чоловіків, то люди там мають виходити на вулиці й одразу цим себе убезпечать.
"Якщо відіб’ються троє, четверо (російських регіонів - ред.), то іншим це буде, як по конвеєру, на автоматі. Думаю, що колективний протест рулить, особливо у національних регіонах: вмикається багато факторів, з якими центральна влада не хоче мати справи. Це ідеальний шлях для Башкірії, Мордовії, Якутії (у Якутську жінки теж вийшли на протест, але своєрідний, бо водили хоровод навколо поліцейських, однак були затримані - ред.). Але й російський народ, етнічні росіяни не мають пасти задніх: адже, якщо національні окраїни відіб’ються, це означає подвійне-потрійне навантаження на них", - резюмував експерт.
При цьому, на думку О. Арестовича, протестувати проти мобілізації своїх чоловіків мають насамперед російські жінки, бо "жіночий протест розігнати у двадцять разів складніше", як це відбулося у Дагестані.
Ірина Носальська